ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Історія України » Енциклопедія історії України

СЛОВАКИ В УКРАЇНІ
За переписом населення 2001, в Україні проживало 6397 словаків (у 1989 — 7943 особи). Абсолютна більшість словаків, які є сьогодні громадянами України, проживають у Закарпатській області (5,6 тис.), половина з них — в обласному центрі Ужгороді, інші — у містах Мукачеве, Перечин, Великий Березний, Свалява, Чоп, смт Кольчино, а також у селах Середнє, Сторожниця, Тур’ї Ремети, Анталовці, Глибоке, Довге, Кленовець, Гута, Родникова Гута та ін. Поза межами Закарпаття найбільш чисельні громади словаків в Україні проживають у Києві та Львові. Питома вага представників цієї національності від заг. чисельності населення України — 0,013 % (станом на 2001). Переважна частина віруючих словаків в Україні — римо-католики, однак є невеликі групи греко-католиків і протестантів (лютеран). Мову своєї національності вважають рідною понад 2,5 тис. словаків (бл. 35 %), українську — приблизно така ж кількість, російську — понад 500 осіб (6 %). Словаки на Закарпатті проживають як автохтонне населення, яке протягом 17—19 ст. збільшилося в результаті припливу значної кількості переселенців зі словац. областей Угорщини, серед яких були хлібороби й виноградарі, кваліфіковані ремісники — майстри по металу, дереву, склу. Серед словац. поселень поступово виникла певна диференціація за госп. діяльністю: мешканці Антоловець були відомі деревообробкою, Середнєго і Глибокого — виноградарством, Сто-

рожниці — овочівництвом. Упродовж 1919—39, коли Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь входило до складу Чехословаччини, чисельність словаків і чехів у краї зросла за рахунок держ. службовців і спеціалістів різних галузей госп-ва. Якщо, згідно з переписом 1921, словаків та чехів на території Закарпаття було 7700 осіб, тобто 1,6 % населення, то 1930 — понад 35 тис. осіб (4,5 %). Міжвоєнний період був найсприятливішим у розвитку словац. к-ри в Закарпатті: відкривалися словац. школи та г-зії, дитсадки, працювали гуртки нар. творчості, театр. Проте вже наприкінці 1930-х рр., унаслідок приєднання Закарпаття до Угорщини, чисельність словаків і чехів у краї знову зменшилася до 12,2 тис. осіб. Після Другої світової війни Закарпаття було возз’єднано з Україною у складі СРСР і відповідно до угоди 1947 між СРСР і Чехословаччиною словаки разом із чехами отримали можливість рееміграції, чим скористалася значна їх кількість. Із деяких закарпат. сіл вони виїхали на рідні землі практично повністю (Гута, Новий Кленовець, Оноковці). Період 1947—89 був несприятливим у культ. розвиткові словаків, відбувалася їх поступова асиміляція. На поч. 1990-х рр. почалося відродження словац. етнічної меншини в Україні. Виник цілий ряд словац. культ. осередків — Закарпат. обласне культурно-освітнє т-во «Матіца словенска», Т-во словацької к-ри ім. Л.Штура, Закарпат. обласне культурно-просвітнє т-во словацьких жінок «Довіра», обласне т-во словац. інтелігенції Закарпаття, словац. Т-во ім. Р.Штефаніка у Львові. Крім того, функціонують два спільних т-ва словаків і чехів — «Матісе Волинська» в Луцьку і осередок словац. і чеського Т-ва ім. Я.Коменського «Стромівка» в м. Дубно. Зокрема, активною роботою серед них виділяється обласне культурно-освітнє т-во «Матіца словенска» на Закарпатті (голова — Й.Гайніш), засноване 1992. Представники «Матіци словенскої» беруть участь у діяльності Дорадчої ради керівників національно-культ. т-в, створеної при Закарпат. обласній раді нар. де-

путатів, яка ініціює розв’язання актуальних проблем життя етнонац. спільнот краю, а також підтримує тісні зв’язки зі Словаччиною та аналогічними орг-ціями в Угорщині, Румунії, Польщі, Сербії, Чехії та Швейцарії. Т-во видає газ. «Podkarpatsky Slovak» та щорічник «Наш культурно-исторический календар», присвячений історії, к-рі та побуту закарпат. словаків. Т-во «Матіца словенска» було серед ініціаторів відкриття 2002 в Ужгороді пам’ятника почесному громадянину міста, першому президенту Чехословацької Республіки Т.-Г.Масарику. Із метою відтворення й розвитку нар. традицій в області регулярно проводяться Дні словац. к-ри і нар. творчості, у вересні в одному зі словац. сіл Закарпаття святкується «Словацька веселиця», під час якої відбуваються виставки, концерт, конкурси, змагання й розваги, на різдво в Ужгороді проходить «Словацький Бетлегем (Миколай)», перед великим постом у ресторані «Закарпаття» на «Словацький (Фашіанговий) бал» — народно-мистецьке свято, яке знаменує завершення різдвяноноворічних свят і зустріч весни, з’їжджаються словаки з усього Закарпаття, навесні в с. Середнє проводиться співочий конкурс «Золотий соловейко», серед дітей проходить конкурс читців «Чарівні казки». Далеко за межами Закарпаття відомий фольклорний ансамбль «Словенка» із с. Середнє, якому присвоєно звання «Народний» (худож. керівник — О.Ленарт). Окраса словац. нар. свят — танцювальний ансамбль «Турянська долина» із с. Тур’ї Ремети (худож. керівник — І.Пастеляк), нар. фольклорний колектив «Ліптаки» з м. Великий Березний, ансамбль «Гутнянські вечорниці» із с. Родникова Гута та ін. Словаки в Закарпат. обл. України є депутатами та членами виконавчих органів сільс., селищних і міських рад, входять до управлінських структур обласного, районного і міських рівнів, вони мають усі можливості для реалізації своїх прав на задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб. Укр. д-ва підтримує розвиток словац. к-ри,

631
СЛОВАКИ

632
СЛОВАЦЬКИЙ

Ю. Словацький.

зокрема, у респ. книжковому вид-ві «Карпати» створено редакцію словац. видань. Словац. мовою, напр., були надруковані Конституція України, антологія поезії «На нашій, на своїй землі», словацько-українсько-рос. розмовник, збірка «Словацькі народні пісні», словац. «Читанка» та ін. У місцях компактного проживання словаків у Закарпатті функціонують 7 клубів і 3 б-ки словац. к-ри, книжковий фонд яких становить бл. 6 тис. книг і журналів. На закарпат. обласному телерадіоцентрі працює редакція словац. програм, яка регулярно випускає телепередачу «Slovenske pohlady» (21,6 години на тиждень), ведуться щотижневі радіопередачі словац. мовою (8,4 години). Із 1992, коли вперше в повоєнні роки в Сторожницькій середній школі Ужгородського р-ну був організований клас зі словац. мовою навчання, розширюється факультативне вивчення словац. мови в районах компактного проживання словаків, відкриваються нові словац. класи, в Ужгороді функціонує школа № 21 зі словац. мовою навчання. Із 1996 на філол. ф-ті Ужгородського національного університету працює кафедра словац. філології (зав. — проф. С.Пахомова), яка готує вчителів словац. мови та літератури, перекладачів. Кафедра водночас виступає науково-методичним центром словакістики в Україні, на її базі організовуються міжнар. наук. конференції «Українськословацькі взаємини в галузі мови, літератури, історії і культури», видається наук. збірник «Studia Slovakistica», публікуються студентські переклади в альманаху «Між Карпатами і Татрами». На істор. ф-ті Ужгородського нац. ун-ту 2010 створено Центр істор. студій із богемістики і словакістики, який видає

«Історичний часопис з богемістики і словакістики», проводить наук. конференції, напр. 2011 спільно із Пряшівським ун-том на тему «Словаки й українці крізь призму сусідства». У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка вивчається словац. право, у Київ. славістичному ун-ті та Дипломатичній академії України при МЗС України — словац. мова. Місця компактного проживання словаків в Україні часто відвідують офіц. делегації зі Словаччини, в Ужгороді діє Почесне консульство Словац. Республіки. 2008 між Україною та Словац. Республікою підписана Угода про місц. прикордонний рух (зі змінами 2011), яка відкрила нові можливості для поглиблення спілкування закарпат. словаків зі своїми родичами, друзями та знайомими у Словаччині.
Літ.: Етнонаціональний розвиток України: Терміни, визначення, персоналії. К., 1993; Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. К., 1998; Падяк В. З історії відкриття в Ужгороді пам’ятника президенту Т. Масарику: формування громадської дум-ки (1992— 2002). Ужгород. 2003; Романцов В.О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності (ХХ — початок ХХI століття). К., 2008. С.В. Віднянський.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЛОВАКИ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Граматичні ознаки іменника
Аудит виробничої діяльності. Мета і завдання аудиту
ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
Етапи процесу кредитування
Аудит інвестицій. Мета, завдання та джерела перевірки


Категорія: Енциклопедія історії України | Додав: koljan (31.03.2013)
Переглядів: 899 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП