АЗЕФ Євно Фішелевич (псевдоніми: у поліції — Раскін, у революц. середовищі — Іван Миколайович; 1869—24.04.1918) — провідник тероризму, найвідоміший агент-провокатор у революц. оргціях Росії. Н. в м-ку Лисково Гродненської губ. (нині село, Білорусь). Навч. у Політехнічному інті в м. Карлсруе (Німеччина), де 1885 мав зв’язок з есерами. З 1893 — секретний співробітник Департ. поліції. 1899 повернувся з-за кордону до Москви з спец. завданням повідомляти про діяльність партії есерів. 1901 за його доносом було розгромлено «Північний союз соціалістів-революціонерів». 1903, після арешту чл. ЦК партії есерів Г.Гершуні, А. став на чолі Бойової організації партії соціалістів-революціонерів (есерів) і фактично очолив її. За мовчазного схвалення поліції, якій було вигідно тримати в тривозі й страху урядові кола, А. організував низку гучних терористичних актів (вбивство 1904 міністра внутр. справ В.Плеве, 1905 — вел. кн. Сергія Олександровича (Романова) та ін.). 1908 за його доносом страчено 7 есерівбойовиків. Був викритий як провокатор рос. публіцистом В.Бурцевим за допомогою колиш. дир. Департ. поліції А.Лопухіна. Утік за кордон, де продовжував співробітничати з поліцією. Викриття А. серйозно підірвало авторитет партії есерів, різко зменшило кількість її членів, у т. ч. в Україні. Навесні 1915 у Берліні А. було заарештовано як рос. шпигуна і кинуто до в’язниці Моабіт, де він перебував до груд. 1917. П. від запалення нирок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Азеф Євно Фішелевич» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
