Після смерті Л. І. Брежнєва (1982 р,) до влади прийшли спочатку Ю. В. Андропов (1982-1984), а потім К. У. Черненко (1984-1985). Андропов намагався навести порядок у розладнаному механізмі соціалізму перш за все за допомогою налагодження дисципліни, проте хвороба й смерть завадили йому зробити щось суттєве. Тяжко хворий Черненко фактично продовжував уже скомпрометований брежнєвський курс. Країна опи-
332
Модуль 3. Новітня історія України нилася на грані економічної, соціальної й політичної кризи. У 1985 р. до влади приходить М. С. Горбачов, який проголошує політику «перебудови». Метою перебудови було збереження радянської системи шляхом її модернізації. Періодизація доби перебудови: • 1985-1986 pp. — пошуки шляхів модернізації соціалістичного суспільства; курс на «прискорення»; • 1987-1988 pp. — початок реальних перебудовних процесів, спроби реформ у промисловості, гласність. «Перебудова згори»; • 1989-1991 pp. — «перебудова знизу». Падіння авторитету комуністичної партії, кінець її політичної монополії, утворення нових партій. Значна активізація політичної діяльності мас, посилення дезінтеграційних процесів у СРСР. На початковому етапі «перебудови» М. С. Горбачов спробував «прискорити» розвиток економіки СРСР за рахунок ширшого впровадження наукових досягнень у промисловість і випереджаючого розвитку машинобудування, не змінюючи економічних відносин. Поряд з цим активно проходила антиалкогольна кампанія, яка призвела до дефіциту бюджету, інфляції, непродуманого вирубування виноградників, стимулювала розвиток самогоноваріння. У 1987 р. почалася спроба реформувати управління економікою — перейти від адміністративних методів господарювання до економічних з демократичними засадами управління. До 1989 р. належать розроблення й впровадження нових підходів до аграрної політики. Були прийняті рішення, спрямовані на розвиток орендних відносин, сімейного підряду, акціонерних товариств. Визнавалося право на розвиток різних форм господарювання, що, було дуже радикальним заходом. У травні 1990 р. було оприлюднено урядову програму переходу до ринку. Цим самим ставилося питання про перехід від планової системи управління до регулювання промисловості через вільні ціни й прибуток. Перебудова почалася й у сфері ідеології. Виник чисто радянський термін «гласність», що означав перехідний етап у напрямі до свободи слова. Раніше вся інформація була під жорстким контролем, а частину її взагалі було заборонено, тому така політика означала значний радикалізм. Гласність перш за все поширилася на історію. Були вперше в такому обсязі опубліковані матеріали про сталінські злочини й голодомор 1932— 1933 pp., переоцінювалось історичне минуле українського народу: діяльність І. Мазепи, громадянська війна й національно-демократична революція 1917-1920 pp., боротьба УПА тощо. За
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
часів перебудови постійно йшла боротьба між консерваторами й реформаторами в керівництві КПРС. Це призводило до певних коливань і непослідовності в діяльності М. С. Горбачова. У 1989 р. у країні склалася нова політична ситуація. Реформація почала здійснюватись тепер не лише «згори», а й «знизу», з боку широких мас. Відбувалася поляризація суспільних сил, почали формуватися нові політичні партії, зароджувався реальний політичний плюралізм, різко зростає значення національного питання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Початок «перебудови», її хід» з дисципліни «Історія України»
