ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 14
Гостей: 14
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Аудит » Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств

. Аудит калькуляції собівартості продукції рослинництва
Заключним етапом аудиту процесу виробництва є встановлення правильності обчислення собівартості продукції рослинництва, визначення витрат на одиницю продукції. Це над-звичайно важливий аспект аудиторської перевірки. Від обґрунто-ваності калькуляційних розрахунків залежить об’єктивність кін-цевих фінансових результатів.
Собівартість виробництва одиниці продукції є основою для прийняття значної кількості управлінських рішень, зокрема:
• випуск якої продукції продовжувати або призупинити;
• яку встановити ціну на продукцію;
• чи купувати нове обладнання;
• чи змінювати технологію та організацію виробництва.
Перевірка правильності визначення собівартості виробництва одиниці продукції — одне з основних завдань аудиту.
Мета аудиту — підтвердити правильність визначення витрат на вирощування продукції рослинництва.
Завдання аудиторської перевірки — встановити:
• правильність визначення витрат за кожним об’єктом каль-куляції за кожним видом отриманої продукції рослинництва;
• обґрунтованість записів за дебетом та кредитом аналітичних рахунків;
• реальність суми виробничих витрат за об’єктами обліку у виробничих підрозділах та підприємстві в цілому;
• правильність відкоригованої планової оцінки матеріальних витрат і послуг допоміжних виробництв до рівня фактичної собі-вартості;
• правильність віднесення на об’єкти обліку витрат, які підля-гають розподілу, списанню повністю або частково, збитків від посівів, що загинули, в разі за стихійного лиха.
Перевірку правильності визначення собівартості здійсню-ють за конкретними видами продукції вирощених сільськогоспо-дарських культур, сільськогосподарських робіт, виконаних у по-точному році під урожай майбутнього року, та робіт з поліпшення земель, проведених за рахунок оборотних коштів підприємства. Аудит проводиться за об’єктами калькуляції.
Особливо важливим при перевірці собівартості є дотримання підприємством складу витрат, які включають до виробничої собі-вартості за кожним видом продукції рослинництва.
Аудитор з’ясовує правильність визначення виробничої собіва-ртості продукції за видами сільськогосподарських культур:
• зерна, насіння соняшнику — франко-тік (франко-місце збе-рігання);
• соломи, сіна — франко-місце зберігання;
• цукрових буряків, картоплі, баштанних культур, овочів, ма-точників цукрових буряків, коренеплодів — франко-поле (фран-ко-місце зберігання);
• плодів, ягід, винограду, листя тютюну, продукції лікарських та ефіроолійних культур і квітництва, овочів закритого ґрунту — франко-пункт (зберігання);
• соломки та трести льону, конопель — франко-пункт збері-гання чи переробки (в підприємстві);
• насіння трав, льону, конопель, овочевих та інших культур — франко-пункт зберігання;
• зеленої маси на корм — франко-місце споживання;
• зеленої маси на силос, трав’яного борошна, сінажу, гранул — франко-місце силосування, сінажування, виробництва борошна, гранул.
Аудитор має встановити, що всі наступні витрати на виконан-ня операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення віднесені на витрати зі збуту. З’ясовують правильність відобра-ження операцій, здійснених за плату, які розглядають як вико-нання робіт на сторону з віднесенням у складі доходів.
При перевірці правильності визначення собівартості основної та побічної продукції рослинництва аудитору доцільно скориста-тися зробленими нами узагальненнями її розрахунку відповідно до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулю-вання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарсь-ких підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 р. № 132 (табл. 8.5).
Таблиця 8.5
ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ
ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

пор. Види основної
та побічної продукції рослинництва Визначення собівартості основної
та побічної продукції рослинництва
1 Центнер зерна Собівартість визначають діленням суми витрат, від-несених на насіння відповідного класу, на його масу після доробки
2 Центнер зерна
кукурудзи Собівартість визначають діленням витрат на виро-щування і збирання продукції (без вартості кукуру-дзиння) на масу сухого зерна повної стиглості
3 Центнер цукрових буряків (фабричні і маточні) Собівартість визначають діленням загальної суми ви-трат на їх вирощування і збирання (без вартості гички, оціненої за нормативно-розрахунковими витратами) на фізичну масу буряків, визначену шляхом зважування.
Від витрат, віднесених на всю вироблену продукцію, віднімають вартість гички і забракованих буряків та додають витрати на доочищення буряків, кагатування і догляд за кагатами в звітному році. Цю суму ділять на кількість центнерів буряків, закладених у кагати
Продовження табл. 8.5

пор. Види основної
та побічної продукції рослинництва Визначення собівартості основної
та побічної продукції рослинництва
4 Центнер продукції льону та конопель, одержане насіння Визначається за нормативно-розрахунковою (плано-вою) вартістю виходячи із витрат на підготовку та об-молот стебел, транспортування та обробку насіння. Решта загальної суми витрат на вирощування льону чи конопель (без вартості насіння) відноситься на соломку
5 Побічна продукція рослинництва Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соня-шнику, капустяного листя та іншої побічної продукції рослинництва визначають виходячи із розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов’язані із заготівлею продукції
6 Центнер насіння соняшнику Собівартість визначають діленням загальної суми витрат на вирощування та збирання продукції (без вар-тості соняшничиння та кошиків у оцінці за нормати-вно-розрахунковими цінами) на фізичну масу насіння після його доробки
7 Центнер тютюнової сировини, продук-ція лікарських та ефіроолійних культур Для визначення собівартості тютюнової сировини, продукції лікарських та ефіроолійних культур витра-ти на вирощування відповідних культур розподіля-ються між окремими видами одержаної продукції пропорційно до її вартості за реалізаційними цінами
8 Центнер картоплі Із загальної суми витрат на вирощування та збирання вилучається вартість картоплі, яка згодована худобі, що оцінюється за собівартістю кормових буряків з урахуванням поживності. Решта суми витрат ділить-ся на кількість повноцінної продукції
9 Центнер продукції овочівництва від-критого і закрито-го ґрунту Собівартість продукції визначають діленням витрат (без вартості побічної продукції) на фізичну масу основної продукції. (Побічною вважають бадилля і продукцію, яка не реалізована, згодована худобі та оцінена за собі-вартістю кормових буряків з урахуванням поживності.)
При веденні обліку витрат по групі овочевих культур розраховують середню собівартість продукції цих культур. Для визначення собівартості продукції окремої культури витрати на групу культур розподі-ляються між окремими видами продукції пропорцій-но до її вартості за реалізаційними цінами
10 Центнер продукції теплиць До собівартості продукції теплиць і витрати на утри-мання бджолиних сімей для запилення (без вартості одержаного меду та іншої продукції бджільництва за реалізаційними цінами)
11 Центнер баштан-них культур Для визначення собівартості всі витрати ділять на кі-лькість оприбуткованої продукції
Закінчення табл. 8.5

пор. Види основної
та побічної продукції рослинництва Визначення собівартості основної
та побічної продукції рослинництва
12 Центнер насіння овочевих та баш-танних культур Собівартість визначають діленням витрат на їх виро-щування, збирання, сушіння та сортування (без варто-сті відходів та побічної продукції за цінами можливо-го використання) на кількість одержаної продукції
13 Центнер кормових і цукрових буря-ків, вирощених для годівлі худоби Собівартість визначають діленням витрат (без варто-сті гички за нормативно-розрахунковими витратами) на кількість одержаної продукції
14 Центнер продукції кормових культур Собівартість становлять витрати на вирощування та збирання кормових культур одержаної продукції (зе-леної маси, сіна та ін.)
15 Тонна сіяних трав, поліпшених і при-родних сіножатей, культурних пасовищ Собівартість становлять витрати на вирощування і догляд за сіяними травами, поліпшеними і природ-ними сіножатями, культурними пасовищами, які ви-користовують для одержання одного виду продукції, в повному обсязі
16 Центнер насіння сіяних трав При збиранні сіяних трав на насіння солома оціню-ється за нормативно-розрахунковою вартістю і ви-ключається із загальних витрат, а решта суми стано-витиме собівартість одержаного насіння
17 Тонна силосу та сінажу Собівартість визначається вартістю закладеної зеле-ної маси і витрат на транспортування, закладання в силосну споруду, трамбування (включаючи вартість використаної плівки, консервантів та інших компо-нентів). Загальну суму витрат ділять на фізичну вагу одержаного готового силосу чи сінажу
18 Центнер продукції садівництва та ягі-дників Собівартість визначають діленням загальної суми витрат на вирощування певної культури (а в разі по-треби — за її видами та сортами) на кількість одер-жаної продукції
19 Тисяча штук вирощеного садивного матеріалу Для визначення собівартості 1000 викопаних саджан-ців до витрат, що припадають на їх вирощування, по-трібно додати витрати на викопування і загальну суму витрат поділити на кількість викопаних саджанців
20 Тисяча штук квітів Собівартість розраховують діленням витрат на кіль-кість квітів
Важливо з’ясувати правильність розподілу витрат між проду-кцією рослинництва, а також складання звітної калькуляції, де із загальної суми витрат на вирощування певної культури необхід-но вилучити вартість побічної продукції.
Витрати на вирощування та збирання зернових культур (включаючи вартість з доробки зерна на току) становлять собіва-ртість зерна, зерновідходів і соломи.
Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерновідходами. Для розподілу витрат між ними 1 ц зерна приймають за еталон (одиницю), а зернові відходи прирів-нюють до нього за коефіцієнтом, який розраховують за масовою часткою у них повноцінного зерна, що встановлюють за допомо-гою лабораторного аналізу.
Аудитор має підтвердити (чи не підтвердити), що витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок сти-хійного лиха, списуються як надзвичайні втрати. При пересіві повністю загиблих посівів до сум витрат віднесено вартість на-сіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою (повторювані витрати), а всі інші суми витрат на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо, тобто неповторювані витрати, списують-ся в розрізі статей на пересіяну культуру.
Слід перевірити правильність перерахунку качанів кукурудзи повної стиглості в сухе зерно, що здійснюється за фактичним ви-ходом зерна з качанів, який визначається хлібоприймальними пунктами шляхом обмолоту середньодобових зразків з урахуван-ням базової вологості зерна в качанах (базова вологість зерна в качанах кукурудзи становить 14 відсотків). Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості в сухе зерно, що залишені на кінець року в підприємстві, та перероблених для внутрішньогосподар-ських потреб виконується за середнім відсотком виходу зерна ба-зової вологості, який встановлюється за даними реєстрів наклад-них на прийняте покупцями зерно.
Облік витрат на догляд за кагатами починаючи з січня та ви-трат на розкриття кагатів, вибирання коренів, їх сортування та інші роботи ведеться на окремому аналітичному рахунку, на який списується після розкриття кагатів собівартість закладених на зберігання коренів. У результаті сортування одержують буряки, придатні для висадки та забраковані, які оцінюються за серед-ньою собівартістю кормових буряків з урахуванням їх якості. Собівартість центнера буряків-висадків визначається діленням витрат (без вартості забракованих буряків) на фізичну масу одержаних буряків-висадків.
Аудитор повинен врахувати особливості калькулювання собі-вартості продукції у неспеціалізованих підприємствах. Так, у не-спеціалізованих підприємствах витрати обчислюються в цілому по садівництву і калькулюється середня собівартість одержаної продукції. При потребі визначення собівартості кожного виду продукції витрати розподіляються між видами продукції пропор-ційно до вартості за реалізаційними цінами.
Для визначення собівартості вирощеного садивного матеріалу (саджанців насіннячкових і кісточкових порід тощо) загальна су-ма витрат на вирощування окремих культур чи груп з кожного поля (без витрат на викопування) розподіляється пропорційно до кількості саджанців, викопаних для реалізації і залишених в ґрунті для дорощування.
Витрати на вирощування і збирання та доробку хмелю розпо-діляються між одержаною продукцією пропорційно до її вартості за реалізаційними цінами. Фактичні витрати на вирощування ба-штанних культур розподіляються між видами продукції пропор-ційно до її вартості за реалізаційними цінами.
У спеціалізованих підприємствах облік витрат на вирощуван-ня квітів ведеться за культурами і в разі вирощування кількох культур на одній площі (в одній теплиці) сума витрат розподіля-ється між видами отриманої продукції пропорційно до її вартості за реалізаційними цінами.
Неспеціалізовані підприємства облік витрат на вирощування квітів ведуть у розрізі відкритого і закритого ґрунту. Для обліку витрат на вирощування насіння відкривають окремий рахунок. Сума витрат між видами продукції розподіляється пропорційно до її вартості за реалізаційними цінами.
На підприємствах, які вирощують гриби, виробництво склада-ється з двох переділів. Продукцією першого є компост, собівар-тість якого визначається діленням загальної суми витрат на кіль-кість отриманого компосту.
Аудитор з’ясовує правильність застосування цін. Так, для ви-значення собівартості продукції садівництва та ягідників із зага-льної суми витрат поточного року виключається вартість живців, відсадків, паростків, вусів, оцінених за реалізаційними цінами, та падалиці, оціненої за цінами можливого використання. Аналогіч-но за окремими культурами, що вирощуються в теплицях, витра-ти розподіляються пропорційно до вартості одержаної продукції за реалізаційними цінами.
Об’єктами калькуляції за сіяними травами є кожний вид одержаної продукції — сіно, зелена маса, насіння, солома. При перевірці правильності визначення собівартості кожного виду продукції аудитор враховує використання трав для одного чи кількох видів продукції. Якщо однорічні трави використову-ються для одного виду продукції — зеленої маси або сіна, то її собівартість визначається простим методом і зводиться до ді-лення суми витрат на цю культуру на кількість оприбуткованої продукції.
У разі отримання кількох видів продукції трав витрати на їх вирощування минулого та поточного років мають розподілятися пропорційно до площі, використаної для одержання відповідного виду продукції, а витрати на збирання, транспортування, доробку певного виду продукції відносяться безпосередньо на її собівар-тість. Якщо з окремих площ сіяних трав отримують кілька видів продукції, то загальнотехнологічні витрати, віднесені на цю площу, мають бути розподілені між видами продукції пропорційно до кількості зібраної земної маси.
При перевірці правильності визначення втрат, пов’язаних з підготовкою ґрунту, посівом багаторічних трав, вартість насіння та їх разові витрати, зокрема, вартість незавершеного виробницт-ва, рівномірно розподіляються за роками залежно від строку екс-плуатації посівів.
Витрати на поліпшення природних сіножатей і створення культурних пасовищ (дискування, підсів трав, вартість насін-
ня тощо) розглядаються як витрати на незавершене виробниц-тво, які розподіляються між продукцією, отриманою протягом 3 — 4 років.
Продукція культурних пасовищ відображується тільки в кіль-кісному вираженні і вартісної оцінки не має.
Перевірка собівартості сінажу передбачає врахування специфіки цього виробництва, що зумовлює специфіку каль-куляції собівартості сінажу. На відміну від силосування, де завжди відома кількість використаної зеленої маси при сінажу-ванні, використовується прив’ялена трава з вологістю 60 від-сотків. При цьому заготівля сінажу проводиться на місці зна-ходження свіжоскошеної трави. Отже, маса використаної свіжоскошеної трави для приготування сінажу залишається не-відомою. Її визначають зворотним шляхом. Оприбуткувавши сінаж і враховуючи його кількість (масу) та відсоток вологості, розраховують кількість використаної свіжоскошеної трави за формулою

де М2 — маса прив’яленої трави; В1 — вологість свіжоскошеної трави; В2 — вологість прив’яленої трави; (100 – В1) — наявність сухих речовин у свіжоскошеній траві; (100 – В2) — наявність су-хих речовин у прив’яленій траві.
Витрати минулих років (обробка ґрунту посівів, догляд за по-сівами) розподіляють між суміжними роками виходячи із уро-жайності за кожний рік, кількості років використання цих посі-вів. Витрати минулих років на багаторічні трави мають бути віднесені до продукції майбутнього року і розглядаються як не-завершене виробництво по цій культурі.
Витрати поточного року, пов’язані з вирощуванням, збиран-ням, транспортуванням продукції багаторічних трав, мають бути повністю віднесені на собівартість звітного року.
Отже, витрати за багаторічними травами, що віднесені на отриману продукцію, складаються з частини витрат минулих ро-ків і всієї суми поточних. У своїй сукупності вони становлять со-бівартість виробленої продукції. Вартість зеленої маси, спожитої через випас, відносять на витрати відповідних видів худоби без оприбуткування її в складі продукції.
Собівартість кормів пасовищ (з культурних пасовищ) має ви-значатися діленням витрат на їх створення (минулих і поточних років) на кількість центнерів цих кормів.
Корми пасовищ (з природних пасовищ) відображуються лише в кількісному вираженні в центнерах і кормо-одиницях. Собівар-тість їх не визначається, оскільки немає витрат, пов’язаних з їх отриманням.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «. Аудит калькуляції собівартості продукції рослинництва» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Системи передачі даних
О впливі Гольфстріму на погоду взимку у Москві
Якість створення продукту
Інтелектуальні інвестиції
Робота з проблемними кредитами і заходи впливу на них


Категорія: Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств | Додав: koljan (21.02.2011)
Переглядів: 2601 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП