ІНТЕР Олександр Васильович (10.10.1878—09.03.1958) — енергетик. Акад. АН СРСР (1932). Н. в с-щі Старосельці Гродненської губ. (нині тер. Польщі). Від 1898 навч. у Київ. політех. ін-ті, з якого був виключений за участь у студентському революц. гуртку, заарештований та засланий до Баку (Азербайджан). Закінчив Петерб. політех. ін-т (1912). Брав безпосередню участь у наук.-тех. проектуванні великих ГЕС, у т. ч. Дніпрогесу. Нач. Дніпробуду і будва Дніпровського пром. комбінату (1927—32). Автор праць, присвячених техніко-орг. особливостям та енергетичним можливостям Дніпрогесу «Досвід Дніпробуду всім будовам Радянського Союзу», «Дніпро працює на соціалізм». Упродовж 1945—58 працював в Енергетичному ін-ті АН СРСР, досліджував енергетичні ресурси. Нагороджений 3-ма орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. П. у м. Москва. В.I. Марочко.
№ 1/4; Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття. Львів—Мюнхен, 1995. Літ.: Озон «Дніпрової хвилі». «Старожитності», 1992, № 10; Дашкевич Я. Передмова. В кн.: Вінтоняк О. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття. Львів—Мюнхен, 1995. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вінтер Олександр Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
