Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим
Особа, котра вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, зві-льняється від кримінальної відповідальності, якщо вона прими-рилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст. 46 КК). Примирення має відбутись саме з потерпілим (ст. 49 КПК), а не з іншими особами, які беруть участь у кримінальному процесі. Слід зазначити, що поряд з інститутом звільнення від криміналь-ної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпі-лим, передбаченим ст. 46 КК, існує кримінально-процесуальний інститут примирення з потерпілим у справах приватного обвину-вачення (ст. 27 КПК). Підставою звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 46 КК, є: 1) примирення особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, з потерпілим; 2) відшкодування винним завданих ним збитків або усунення заподіяної шкоди. Для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, на відміну від пе-редбаченого ст. 45 КК, не вимагається, щоб суб’єкт, який вчинив злочин, щиро покаявся й активно сприяв розкриттю злочину. Примирення — це відмова потерпілого від поданої ним заяви про притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, або прохання закрити вже порушену щодо вин-ного кримінальну справу. Для застосування ст. 46 КК не мають значення мотиви, якими керується потерпілий, погоджуючись на примирення (жалість, релігійні переконання, бажання поліпшити своє майнове становище тощо), а також те, хто виступив ініціа-тором примирення (винний, потерпілий, їхні знайомі, родичі, працівники правоохоронних органів).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим» з дисципліни «Кримінальне право України»
