АКТ ТРИДЦЯТОГО ЧЕРВНЯ 1941 — декларація про відновлення Укр. д-ви, проголошена Організацією українських націоналістів під проводом С.Бандери у Львові всупереч волі німців, котрі в ході бойових дій на той час окупували майже всю Зх. Україну, але ще не встигли організувати в ній свою владу. Пункт 1-й А. т. ч. проголосив відновлення Укр. д-ви і закликав укр. народ боротися за її суверенну владу на всіх нац. землях. У пункті 2-му йшлося про створення на зх.-укр. землях укр. влади, підпорядкованої майбутньому нац. урядові в Києві. Пункт 3-й містив запевнення, що самостійна Укр. д-ва буде тісно співпрацювати з Німеччиною. Далі було оголошено список чл. держ. правління (уряду) на чолі з Я.Стецьком (див. Українське державне правління). У наступні дні по всій Зх. Україні активісти ОУН організували мітинги на підтримку А. т. ч., створювали органи укр. місц. влади. А. т. ч. застав окупантів зненацька. Через кілька днів, після консультацій з Берліном, нацистська служба безпеки (СД) заарештувала Я.Стецька та його колег. Бандеру гітлерівці тримали під домашнім арештом у м. Краків (Польща), вимагаючи відкликання акта. Бандера відхилив вимогу, і разом із Стецьком його відправили до Берліна. Обидва опинилися у концтаборі Заксенгаузен (за 30 км від Берліна). ОУН(б) пішла в підпілля і почала підготовку збройного повстання проти окупантів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АКТ ТРИДЦЯТОГО ЧЕРВНЯ 1941» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
