Історичне значення держави Київська Русь і Галицько-Волинської держави
Давньоруська держава залишила яскравий слід у світовій історії IX—XIII ст. її внесок до середньовічного політичного, економічного, суспільного й культурного життя був надзвичайно вагомим. Головне значення Давньоруської держави полягає в тому, що вона протягом п 'яти століть історичного розвитку українського народу охороняла його від знищення і забезпечила розвиток державності, господарства, культури. Утримання держави було великим успіхом і результатом плідних державотворчих зусиль багатьох поколінь. Давньоруська держава створила підвалини для формування трьох східнослов'янських народностей, забезпечувала їхній розвиток та налагодження соціально-економічних, політичних і культурних взаємовідносин між ними. Київська держава була найбільшою в Європі. Завдяки розташуванню на перехресті шляхів між Чорним і Балтійським морями, Азією та Європою Давньоруська держава була одним з важливих чинників міжнародної торгівлі. Вона відігравала вагому роль у міжнародній політиці. Руські князі укладали мирні й союзні угоди з Візантією, Германською імперією, Польщею, Угорщиною, іншими європейськими країнами, скріплюючи їх династичними шлюбами. Київська Русь упродовж багатьох років була «непереможним щитом» Європи, стримуючи нескінченні орди кочових племен. Вона дала відсіч численним загарбникам (хозарам, половцям, печенігам, арміям Угорщини та Польщі). Об'єднавши територію Галичини й Волині в єдине князівство, Данило Галицький доклав чимало зусиль для його економічного розвитку й політичної стабільності, уміло маневруючи між монголо-татарськими ханами, польськими й угорськими правителями, які зазіхали на українські землі. Він зумів зламати боярську опозицію й утворити державу на нових монархічних основах. Галицько-Волинська держава посідала почесне місце серед європейських держав. Створену Данилом державу поважали сусіди, її визнавав Папа Римський. Своїм коронуванням Данило затвердив станови-
57
58
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ще Галицько-Волинської держави як королівства, як гідної спадкоємиці традицій Київської Русі. Після її розпаду Галицько-Волинське князівство до середини XIV ст. продовжило існування давньоруської державної організації і фактично було головним політичним центром українських земель. На довгий час вона зберегла Україну від поневолення й асиміляції Польщею, Угорщиною, Золотою Ордою. Відкриваючи західноєвропейській культурі шлях на українські землі, ця державність дала змогу уникнути однобічної орієнтації на Візантію, запобігти утвердженню монгольських впливів. Вона сприяла акумуляції значних матеріальних і духовнотворчих сил, які забезпечили Україні існування як окремого національного організму в подальший період. Галицько-Волинська держава — «перша чисто українська політична організація», у періоди своєї найбільшої могутності займала 9/10, а під кінець існування — 3/4 залюднених осілим населенням просторів України.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Історичне значення держави Київська Русь і Галицько-Волинської держави» з дисципліни «Історія України»
