Цитологія – наука про клітину. Предмет цитології – клітини одно- та багатоклітинних організмів. Цитологія вивчає будову й хімічний склад клітин, їхні функції, розмноження та розвиток, пристосування до умов навколишнього середовища. Цитологія – комплексна наука, тісно пов’язана з іншими біологчними науками, а також з хімією, фізикою. Вона вважається молодою біологічною наукою і як самостійна дисципліна сформувалася наприкінці ХІХ століття. Термін “клітина” (від грецьк. kitos – клітина) вперше вжив англієць Роберт Гук у 1665 році при описі своїх “досліджень будови корка за допомогою збільшувальних лінз”. Деякі важливі етапи історії біології клітини Бл. 1590 р. Янсен сконструював мікроскоп, у якому збільшене зображення досягалося поєднанням двох лінз Бл. 1665 р. Р. Гук, користуючись удосконаленим мікроскопом, вивчав будову корка і вперше використав термін “клітина” для опису структурних одиниць, з яких вона складається 1650 – 1700 р.р. А. Левенгук за допомогою простих, добре відшліфованих лінз (ґ200) спостерігав “зародки” і різні одноклітинні організми, у тому числі й бактерії. Вперше бактерії були описані у 1683 р. 1700 – 1800 р.р. Опубліковано безліч нових описів і рисунків нових різноманітних тканин, в основному рослинних 1827 р. Долланд різко покращив якість лінз. Після цього підвищився інтерес до мікроскопа як до наукового прилада 1831 – 1833 р.р. Р. Браун описав ядро як характерне сферичне тільце, яке міститься у рослинних клітинах. 1838 – 1839 р.р. Ботанік М. Шлейден та зоолог Т. Шванн об’єднали ідеї різних вчених і сформулювали клітинну теорію. 1840 р. Я. Пуркін’є запропонував назву “протоплазма” для клітинного вмісту, впевнившись, що саме він, а не клітинна стінка являє собою живу речовину. Пізніше був введений термін “цитоплазма” (цитоплазма + ядро = протоплазма) 1855 р. Р. Вірхов показав, що всі клітини утворюються від інших клітин шляхом клітинного поділу 1866 р. Е. Геккель встановив, що збереження і передавання спадкових ознак здійснює ядро 1866 – 1883 р.р. Докладно вивчено клітинний поділ та описано хромосоми 1880 – 1883 р.р. Відкрито хлоропласти 1890 р. Відкрито мітохондрії 1898 р. Відкрито апарат Гольджі 1887 – 1890 р.р. Удосконалено мікроскоп, а також методи фіксування, фарбування препаратів та приготування зрізів. Цитологія починає набувати експериментального характеру. Однією з галузей цитології стає цитогенетика 1900 р. Заново відкрито закони Г. Менделя, призабуті з 1865 р., що дало поштовх розвиткові генетики. Світловий мікроскоп майже досяг теоретичної межі роздільності; розвиток цитології також уповільнився 1930-ті роки З’явився електронний мікроскоп, який забезпечив вищу роздільність 1946 –наш час Електронний мікроскоп поширився у біології, дав можливість досліджувати будову клітини значно докладніше. Таку тонку структуру стали називати “ультраструктурою”.
Виникнення цитології пов’язано зі створенням клітинної теорії – найбільш широкого та фундаментального з усіх біологічних узагальнень. Сформував її німецький зоолог Т. Шванн у 1838 р., спираючись на праці німецького ботаніка М. Шлейдена. Цю теорію пізніше доповнив німецький вчений Р. Вірхов та російський вчений К. Бер. Сучасна клітинна теорія формулюється так: “Всі живі істоти складаються з клітин та їх похідних”. Вона ґрунтується на таких положеннях: клітина – основна одиниця будови і розвитку всіх живих організмів, найменша одиниця всього живого; клітини всіх одно- і багатоклітинних організмів подібні (гомологічні) за своєю будовою, хімічним складом, основними проявами життєдіяльності та обміном речовин; клітини розмножуються поділом, і кожна нова клітина утворюється внаслідок поділу материнської клітини (положення, розроблене та доведене Р. Вірхофом). у складних багатоклітинних організмів клітини спеціалізовані за виконуваною ними функцією і утворюють тканини; із тканин складаються органи, тісно пов’язані між собою й підпорядковані нервовим та гуморальним системам регуляції. Тіло багатоклітинних організмів складається з різних за якістю клітин і кожна їх група виконує певні функції. Клітини багатоклітинних організмів, на відміну від одноклітинних, самостійно жити не можуть, тому що будь-яка з них не може виконувати всі функції, притаманні цілісному організмові. Коли говорять про багатоклітинні організми, то мають на увазі, що це організми, які мають поділ на певні органи, а одноклітинні організми поділяються на органели (органоїди). Орган – багатоклітинний утвір, що складається з тканин, займає певне місце в організмі і виконує певну функцію (наприклад серце, мозок, пагін, квітка). Органела (органоїд) – утвір у клітині, який призначений для виконання певної функції і має певну будову (ядро, мітохондрії, травні вакуолі тощо). Тканина – це сукупність клітин і міжклітинної речовини, подібних за будовою і своїми функціями.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСНОВИ ЦИТОЛОГІЇ» з дисципліни «Біологія клітин»
