Фіскальні важелі впливу на динаміку економічних процесів
Фіскальні важелі впливу на розвиток економічного циклу включають в себе два елементи: а) витрати, пов'язані з здійсненням державних закупівель товарів і послуг; б) податкові важелі макроекономічного регулювання. Закупівлі товарів і послуг, які містять усі витрати, що здійснюються як на загальнодержавному, так і на муніципальному рівнях, сприяють, як і приватні витрати, розширенню ефективного попиту. Вплив державних закупівель товарів і послуг на ефективний попит здійснюється у двох напрямах: вони збільшують витрати на споживання і витрати на інвестиції. З урахуванням цього стає зрозумілим їхній стимулюючий вплив на розвиток економічних процесів, зокрема зростання національного доходу і валового національного продукту. Однак дія цього фактора не є прямолінійною. Сутність цієї проблеми полягає у визначенні джерел фінансування державних витрат: вони можуть здійснюватися як за рахунок податків, так і за рахунок розміщення на фінансовому ринку цінних паперів. Виходячи з цього, кейнсіанська теорія виділяє кілька схем (моделей), що визначають вплив, фіскальних важелів на розвиток макроекономічних процесів. Модель 1. Зростання державних витрат здійснюється без від- 396
повідних змін податкових надходжень. Це так звана політика дефіцитних витрат (deficit spending)—політика витрат, що фінансуються, виходячи з бюджетного дефіциту. Модель II. Дефіцит державних фінансів виникає не як наслідок зростання витрат на купівлю товарів і послуг, а через скорочення податкових надходжень. Така модель дістала назву політики дефіциту без витрат (deficit withoutspending). Ці дві моделі визначають два різновиди стимулюючої фіскальної політики, яка використовується в умовах економічної кризи. В період спаду чи депресії дефіцитне фінансування в оптимальних розмірах державних витрат сприяє збільшенню ефективного попиту і є в ринковій економіці додатковим стимулом кон'юнктури і підприємницької діяльності. Поряд з стимулюючою розрізняють стримуючу фіскальну політику. Модель III передбачає зменшення видатків держави на здійснення закупівель товарів і послуг при одночасному збільшенні або утриманні на попередньому рівні податкових надходжень. Таку політику застосовують з іншою метою—для стримування в умовах швидкого нарощування темпів виробництва ефективного попиту і запобігання на цій основі можливості “перегріву”, економіки, за яким неминуче настає обвальний спад ділової активності. Модель III застосовують і з метою здійснення жорсткого контролю за інфляційними процесами. Поєднання грошово-кредитних і фіскальних важелів впливу на розвиток економічного циклу в своїй сукупності визначає у найбільш загальному вигляді зміст макроекономічної політики “stop — go”, яка широко використовується в практиці регулювання ринкової економіки. Йдеться про кейнсіанську модель регулювання економічного циклу стосовно конкретних фаз його розвитку. Формально ця модель є протилежною монетаристській, зміст якої розглянуто у попередньому параграфі. Однак на практиці, як засвідчує досвід економічного розвитку країн Заходу, обидві моделі не застосовуються у чистому вигляді. Розвиток економічних процесів є настільки складним і багатогранним, що потребує використання у різних ситуаціях елементів різних моделей. Саме так, як правило, і здійснюється регулювання економічного циклу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Фіскальні важелі впливу на динаміку економічних процесів» з дисципліни «Основи економічної теорії»
