Передінвестиційні дослідження починаються з опрацювання інвестиційної стратегії суб’єкта господарювання. Інвестиційна стратегія передує попередній розробці інвестиційного проекту. Інвес-тор керується цією стратегією на всіх етапах життєвого циклу ін-вестиційного проекту, який складається з передінвестиційної фази, фази інвестування і фази експлуатації виробництва. Поняття «інвестиційна стратегія» в сучасній економічній літе-ратурі тлумачиться як формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності і вибір найефективніших шляхів їх дося-гнення. Інвестиційна стратегія визначає можливості поліпшення результатів господарювання суб’єкта за допомогою інвестицій, тобто окреслює напрями інвестування з метою одержання прибу-тку і збільшення власних активів. Згідно з обраною стратегією інвестор оцінює альтернативні інвестиційні проекти, провадить їх техніко-економічне обґрунтування, селекціонування, відбира-ючи найперспективніші, і формує з останніх відповідні інвести-ційні портфелі. Така стратегія звичайно називається активною або агресив-ною, максимально спрямованою на прибуток. Противагою актив-ній стратегії є пасивна, за якої інвестор прагне забезпечити шля-хом використання інвестицій, у кращому випадку, непогіршення показників своєї господарської діяльності. Інвестиційна стратегія суб’єкта господарювання звичайно фо-рмується в спеціальному письмовому документі, який містить вказівки інвестиційним менеджерам стосовно придбання і про-дажу тих чи інших активів залежно від кон’юнктури ринку, стру-ктури портфеля, послідовності інвестиційних рішень. Інвестиційна стратегія визначає: головні цілі інвестиційної політики щодо дохідності, ліквідності, ризику та зростання капі-талу; відповідальних за проведення політики та їх обов’язки; ре-комендації стосовно складу активів інвестиційного портфеля, ви-дів цінних паперів, їх інвестиційних якостей; умови придбання та продажу активів, строків їх зберігання і переміщення з одного портфеля в інший; правила обліку, додержання нормативів, звіт-ності, комп’ютерного забезпечення; способи управління інвести-ційним портфелем та підтримки відповідних пропорцій між пер-винним і вторинним резервами цінних паперів (активів), їх використання суворо за призначенням. Залежно від типу інвестора — фінансово-кредитна установа (інституційний інвестор) або підприємство (компанія) — визна-чаються форми інвестування і пріоритетність цілей інвестиційної стратегії. Так, інвестиційна стратегія компанії передбачає на-самперед запровадження реальних інвестиційних проектів і фор-мування портфелів такого типу. Ця форма інвестування забезпе-чує підприємству швидкий розвиток та освоєння нових видів продукції і розширення ринків збуту. Фінансові інвестиції здійс-нюються підприємством на високій стадії розвитку. Така компа-нія формує портфель цінних паперів з боргових інструментів та інструментів власності з метою поширення впливу на ринок, під-вищення конкурентоспроможності. Фінансово-кредитні установи розроблюють, як правило, стра-тегію управління портфелем цінних паперів, але можуть опра-цьовувати і спільну стратегію щодо реальних інвестиційних про-ектів, якщо входять до складу промислово-фінансових груп або консорціумів. Інвестиційна стратегія інституційного інвестора повинна бути спрямована на підтримку відповідних пропорцій між пер-винним і вторинним резервами активів у складі портфеля. Таким чином, інвестиційна стратегія має передбачати мінімальне вико-ристання активів вторинного, а тим паче первинного резервів для покращення фінансового стану, адже продаж цих паперів звичайно здійснюється за номінальною вартістю або нижче від номіналу. Згідно з розробленою стратегією інвестор прагне оптимізувати свій портфель таким чином, щоб забезпечити досягнення всіх стра-тегічних цілей шляхом найпридатніших поєднань усіх чинників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інвестиційна стратегія» з дисципліни «Інвестиції»
