Особливості ґенези індустріального суспільства в Голландії, Англії, Франції
Революція та визвольна війна перемогли тільки у північних провінціях Нідерландів (Голландії), яка у 1581 р. проголосила свою незалежність. Звільнення від іспанського феодального панування стало додатковим стимулом для економічного зростання Голландії. У середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні, текстильні та ін.) були кращими в Європі. Успішно розвивалися парусні, канатні, паперові, цукрорафінадні, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури. Після революції майже повністю були ліквідовані феодальні відносини на селі. Розвивалося торгове землеробство, городництво, садівництво. У XVII ст. Голландія займала I місце в світі за розвитком продуктивного скотарства. Економічний підйом Голландії XVII ст. був тісно пов’язаний з торгівлею. Вона мала універсальний характер і охоплювала весь світ. У 1602 р. була створена ОстІндійська компанія. Голландці, витіснивши португальців, створили імперію, що простягнулася від Мозамбіка до Японії. Вони не тільки монополізували постачання прянощів і східних товарів, а й займалися каботажними перевезеннями. Вест-Індійська компанія, створена в 1621 р., займалася піратством і работоргівлею. Голландія володіла найбільшим у Європі морським торговим флотом. Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи і кредиту. На початку ХVI ст. в Антверпені склався грошовий ринок, де у міжнародних розрахунках використовували векселі, які були в обігу замість готівки. У 1598 р. було засновано Страхову палату. Упродовж XVII ст. Амстердам перетворюється у найбільший міжнародний фінансовий центр. Голландія стала самою багатою країною, країною — банкіром. Однак, на початку XVIII ст. Голландія поступово втрачає світову першість на користь Великобританії. Це пояснювалося тим, що її торгове панування не відповідало промисловому потенціалу. 364
Розділ 30. Господарство країн Західної Європи та США у період розпаду феодалізму... (XVI–XVIII ст.)
З середини XVI ст. Англія вступила в мануфактурний період капіталізму. Третина населення була зайнята у виробництві сукна. Успішно розвивалися бавовняні, паперові, скляні, металургійні, кораблебудівні мануфактури. За темпами і масштабами англійська промисловість у кінці XVIII ст. зайняла перше місце в Європі. У ході аграрного перевороту («обгороджування») було ліквідовано дрібні селянські господарства, утверджувалась велика земельна власність лендлордів і фермерів. Результатом цього процесу став прискорений розвиток капіталізму на селі, створені необхідні резерви робочої сили для розвитку великої промисловості. Для переходу від дрібнотоварного виробництва були потрібні значні кошти. Процес так званого «первісного нагромадження капіталу» найбільш яскраво проявився в Англії. Його основними джерелами були: аграрний переворот та Реформація, колоніальна система, монопольна торгівля, піратство, работоргівля, протекціоністська політика уряду щодо національної буржуазії, система міжнародного кредиту. Накопичений капітал в Англії, на відміну від Голландії, вкладався не в торгівлю, а в промисловість — в мануфактури. До середини XVIII ст. країна перетворилася на світову колоніальну імперію, стає провідною капіталістичною державою. У діловому світі панує англійський фінансовий капітал. До половини XVIII ст. Франція була однією з наймогутніших держав світу. За рівнем промислового розвитку Франція нічим не поступалася Англії, проте тут переважало ремісниче виробництво, а цеховий устрій активно підтримувався державою. У містах країни у XVI ст. проживало 15–17% населення. Кількість мануфактур була незначною і займалися вони в основному виробленням предметів розкоші: шовку, атласу, оксамиту, меблів, килимів, військових обладунків тощо. Франція займала провідне місце в Європі з виробництва полотна, яке виготовляли сільські жителі. Організаторами і власниками розсіяних текстильних мануфактур були, як правило, купці та лихварі. Повільними темпами розвивалися аграрні відносини. У XVI–XVIII ст. у Франції зберігалося велике землеволодіння. Зберігалися рентні відносини, утверджувалися такі форми взаємовідносин як оренда та наймана праця. Відносно невисокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії зумовили відставання країни у колоніальній експансії та зовнішній торгівлі. Загострення соціальних суперечностей вилилося у революцію (1789–1794 pp.), як суттєво вплинула на економічне життя в країні. Було ліквідовано середньовічні порядки — феодальні привілеї, селянські повинності, інші особисті примуси селян, а також їхні борги феодалам. Підлягали знесенню: данина, чинші, феодальні суди, продаж урядових посад тощо. Було скасовано цеховий устрій та державну регламентацію промислового виробництва. Проголошувалася свобода торгівлі. У цілому Французька демократична революція 2789–1794 pp. мала великий вплив на подальший розвиток Європи і світу, стала переломним фактором у переході від традиційного, аграрно-ремісничого суспільства до індустріального.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості ґенези індустріального суспільства в Голландії, Англії, Франції» з дисципліни «Економічна теорія»
