Рівновага на ринку грошей та зміни у стані рівноваги
Тепер розглянемо механізм функціонування грошового ринку як взаємодію попиту на гроші та їх пропонування. Припускаємо, що початково економічні агенти володіють деякою кількістю готівки і облігацій. Розглянемо, як встановлюється рівновага на ринку, де ведеться торгівля короткостроковими облігаціями і надаються позики, а економічні агенти орієнтуються у своїй поведінці на ставку проценту за облігаціями. Графічна модель грошового ринку представлена на рис. 12.6. На вертикальній осі відкладена ставка проценту на облігації , на горизонтальній – реальні грошові залишки . Графік показує, що за даного рівня ділової активності рівновага досягається у точці перетину кривих попиту на гроші та їх пропонування , за рівноважної ставки проценту . Це означає, що кількість грошей, яку забезпечує банківська система, точно дорівнює тій їх кількості, яку хочуть мати господарюючі суб’єкти. Рівняння часткової рівноваги на ринку грошей можна представити у вигляді: . (12.16) За будь-якого іншого значення ставки проценту, відмінного від рівноважного, відбувається розбалансування попиту на гроші та їх пропонування. Роль механізму відновлення рівноваги грошового ринку у короткостроковому періоді відіграє коливання ставки проценту на облігації та їх ціни. Рис. 12.6 ілюструє процес відновлення рівноваги грошового ринку. Якщо ставка проценту нижча за рівноважну , економічні агенти хотіли б володіти більшими реальними грошовими залишками, ніж дозволяє наявне пропонування грошей. Низький процент означає, що ціна облігацій висока. Керуючись спекулятивним мотивом, ринкові агенти продають свої облігації, щоб отримати додаткову ліквідність, і хочуть взяти дешеву позику. Через це обсяг попиту на гроші зростає до точки , але комерційні банки не мають можливості збільшити сумарну величину своїх ресурсів, тому що центральний банк утримує кількість грошей постійною. Кожен банк намагається взяти позику в іншого. Конкуренція між банками за резерви піднімає ставку проценту, а надлишкове пропонування облігацій знижує їх ціну, поступово їх перестають продавати. Ставка проценту наближається до попереднього рівноважного рівня , через що обсяг попиту на грошові залишки скорочується. Ринок очищається, рівновага відновлюється у точці за рахунок скорочення обсягу попиту. Подібні процеси, тільки в зворотному порядку, відбуваються, коли ставка проценту вища за рівноважну . За високої ставки проценту облігації стають дешевими. Тримати дома готівку стає невигідно. Очікуючи, що у майбутньому ціна на облігації може піднятись, ринкові агенти починають купувати за свою готівку дешеві облігації, позик під високий процент беруть мало, тому гроші притікають в банки, а обсяг попиту на них скорочується. У банках нагромаджуються надлишкові грошові ресурси, вони намагаються їх віддати в позику іншим банкам. Попит на облігації піднімає їх ціну, відповідно ставка проценту знижується. Конкуренція між банками зрештою знижує ставку проценту до рівня , рівновага відновлюється у початковій точці . Отже, фінансові ринки винятково швидко реагують на відсутність рівноваги, тому що, тримаючи облігації, коли ціни на них падають, можна зазнати значних збитків, а продавши вчасно, можна отримати значні вигоди від приросту вартості активу. Взаємний рух облігацій і грошей утримують рівновагу на грошовому ринку. Зміна рівноваги відбувається під впливом зовнішніх сил, які формуються поза ринком грошей. Найважливішими екзогенними чинниками, які впливають на попит на гроші або їх пропонування, є політика центрального банку, циклічні коливання реального ВВП та зміна рівня цін. Наприклад, якщо центральний банк збільшить кількість грошей в обігу (рис. 12.7), крива пропонування грошей зміститься праворуч до . Внаслідок цього у комерційних банків зростуть грошові ресурси. На початковій стадії вливання грошей рівень цін і доходів залишається незмінним. Фірмам потрібен деякий час, щоб прийняти рішення про розширення виробництва, а домогосподарства також не почнуть негайно збільшувати свої видатки, щоб могло б підштовхнути ціни вгору. Тому крива попиту на гроші не змінює свого положення. Комерційні банки намагаються відновити рівновагу своїх балансів, виставляють надлишки коштів на ринках, прагнучи перетворити гроші в активи, що приносять проценти. Ці спроби будуть штовхати ставки проценту вниз. Відбудеться масове зниження різних процентних ставок, у тому числі і на ринку позик. Облігації стають дорогими і непривабливими для купівлі, а масове зниження процентних ставок спонукає людей тримати більше грошових залишків дома, тому обсяг попиту на гроші зростає, рухаючись вздовж кривої вниз-праворуч. Поступово рівновага переміщується з точки у точку за нижчої процентної ставки. Якщо центральний банк знімає деяку кількість грошей з обігу, то процес піде у зворотному напрямку. Банки виявляють дефіцит ресурсів для задоволення всіх вимог. Вони будуть намагатись позичити додаткові ресурси або продати цінні папери, обмежити видачу кредитів. Конкуренція серед позичальників піднімає ставки проценту вгору. Відбувається загальне зростання всіх процентних ставок. Тоді господарські агенти свідомо обмежують кількість грошей у своїх портфелях. Обсяг попиту на гроші рухається вздовж кривої попиту вгору-ліворуч. Поступово рівновага встановлюється на перетині кривої попиту з кривою пропонування грошей у точці , де обсяг пропонування грошей менший, а рівень ставки проценту значно вищий порівняно з початковою рівноважною. Ринок грошей по-різному реагує на зміну попиту на гроші у залежності від тактичних цілей, які ставить центральний банк, здійснюючи монетарну політику. Ми розглянули наслідки зміни попиту, коли банк ставить мету підтримати статичну кількість грошей в обігу. Розглянемо зміну рівноваги за умови інших цілей (рис. 12.8). Якщо центральний банк хоче підтримати фіксоване значення процентної ставки, то збільшення попиту початково також створює деякий надлишковий попит, який тисне на процентні ставки і заставляє їх рухатись вгору. Однак центральний банк відразу реагує. Гроші випускаються в обіг, сумарна кількість резервів у банківській системі зростає, тиск на процентні ставки зменшується. Крива попиту на гроші переміщується вздовж горизонтальної кривої пропонування праворуч від до , нова рівновага досягається у точці . Рівноважна кількість грошей збільшується, а процентна ставка залишається незмінною. Цю ситуацію ілюструє рис. 12.8.а). У випадку комбінованої гнучкої грошової політики центральний банк також реагує на збільшення попиту на гроші операціями на відкритому ринку, але купує цінні папери в обмеженій кількості. Тому розширення обсягу пропонування не вистачає, щоб зрівноважити ринок грошей за фіксованої ставки проценту. В результаті нова рівновага (рис. 12.8.б) відновлюється у точці за деякого підвищення ставки проценту . У будь-якому випадку рівність обсягу попиту на гроші обсягу їх пропонування встановлюється завдяки руху ставки проценту, котра відображає доходність облігацій, до рівноважного рівня.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Рівновага на ринку грошей та зміни у стані рівноваги» з дисципліни «Економічна теорія»
