Дефіцит державного бюджету і методи його балансування
Можливості дискреційної фіскальної політики в значній мірі визначаються станом державного бюджету, а з іншого боку – податково-бюджетні заходи уряду можуть впливати на цей стан, викликаючи дефіцит або надлишок (профіцит) бюджету. Бюджетний дефіцит виникає, коли в межах фінансового року сума видатків з державного бюджету перевищує надходження до бюджету. Основним чинником, що впливає на величину дефіциту, є обсяг ВВП. Зв’язок між станом бюджету і обсягом ВВП ілюструє рис. 10.10. Він показує, що державні видатки точно визначені, тому зображені горизонтальною лінією , сума податкових надходжень пропорційна рівню доходів . Кут нахилу кривої визначає податкова ставка . До рівня доходу спостерігається бюджетний дефіцит, на вищих його рівнях спостерігається надлишок бюджету. На рівні бюджет збалансований. Отже, при заданому рівні державних видатків і даній ставці оподаткування розмір бюджетного дефіциту або профіциту залежить від рівня сукупного доходу (ВВП). Другим чинником, який визначає величину дефіциту, є дискреційна фіскальна політика. Якщо уряд здійснює фіскальну експансію за допомогою збільшення видатків , то спочатку – за наявності дефіциту – його величина зросте, а за наявності профіциту – зменшиться бюджетний надлишок (рис. 10.10). Але згодом зростання державних замовлень викличе мультиплікативний приріст сукупного доходу, отже, за незмінної ставки податку почнуть збільшуватись податкові надходження, за рахунок яких будуть покриватись урядові видатки. Проте сума приросту податкових надходжень буде меншою, ніж сума видатків, оскільки величина приросту податків обмежується граничною схильністю до споживання. Отже, в кінцевому результаті закупки будуть лише частково покриватись податками, і стан бюджету погіршиться. Якщо ж уряд буде проводити рестрикційну фіскальну політику за рахунок підвищення податкової ставки , то стан державного бюджету повинен покращитись навіть за умови зниження рівня доходів. На стан державного бюджету впливає ряд інших чинників – циклічні коливання обсягу національного виробництва, властиві ринковій економіці; підвищення рівня цін і номінальних процентних ставок, різні політичні обставини, які можуть розбалансовувати бюджет. Дефіцит державного бюджету – явище, яке лише в певній мірі викликане дискреційною фіскальною політикою. Навіть при добре налагодженій процедурі прийняття рішень і визначенні пріоритетів, як показує практика, реальні надходження в бюджет і суми видатків в основному залежать від фази ділового циклу: дефіцит зростає під час спаду і зменшується під час піднесення. Щоб відділити ефект впливу на бюджет власне дискреційної фіскальної політики від дії циклічних коливань і всіх інших впливів, була розроблена концепція бюджету повної зайнятості, тобто бюджету за умови природного рівня безробіття (яке не перевищує 6%). Дефіцит (або надлишок), який виявиться у бюджеті повної зайнятості, називається структурним дефіцитом (надлишком). Оцінка стану бюджету повної зайнятості показує, яким був би бюджет за існуючої системи оподаткування, якби випуск продукції досяг потенційного (максимального) рівня. Різниця між фактичним дефіцитом державного бюджету і структурним дефіцитом визначає циклічний дефіцит. Величини фактичного, структурного і циклічного дефіцитів можна визначити аналітично. Фактичний бюджетний дефіцит, виміряний за рівноважного обсягу виробництва, становитиме: . (10.13) Структурний дефіцит, виміряний для потенційного обсягу випуску, визначатиметься як: . (10.14) Відповідно формула для визначення циклічного дефіциту матиме вигляд: . (10.15) Зміна стану бюджету повної зайнятості є добрим і простим вимірником впливу фіскальної політики на рівень ВВП. Зростання дефіциту бюджету повної зайнятості (чи зменшення надлишку), викликане зниженими податковими ставками або зростаючими державними видатками, означає приріст сукупного попиту, тому має позитивне значення для обсягів виробництва. І навпаки, зменшення дефіциту бюджету повної зайнятості означає, що сукупний попит скорочується і випуск продукції буде зменшуватись. Якщо ж бюджет повної зайнятості залишається незмінним, це означає, що фіскальна політика ніяк не впливає на сукупний попит. Якщо розрахунки покажуть, що бюджет повної зайнятості був би профіцитним, це означає, що фіскальна політика створює умови для перевищення податковими надходженнями державних видатків, тому дефіцит, викликаний недовиробництвом, реально не є серйозною проблемою, оскільки можна знизити податки і стимулювати зростання виробництва до потенційного рівня. Економісти вважають, що дефіцит бюджету є цілком безпечним для економіки, якщо він становить 2-3% ВНП. Вищий рівень дефіциту негативно впливає на функціонування економіки, стан грошової і кредитної систем. Сьогодні серед фахівців немає єдності в оцінках наслідків дефіциту бюджету. Деякі економісти не вважають дефіцит серйозною проблемою, оскільки він збільшується у періоди криз і зменшується, або навіть змінюється надлишком, у періоди піднесення. Проте набагато більше вчених висловлюють стурбованість. Оскільки дефіцит стає стійким і за прогнозами має небезпечно зростати, вони наполягають на надзвичайному контролі за його рівнем. Розроблені три концепції балансування державного бюджету: щорічного балансування, циклічного балансування і концепція функціональних фінансів. Концепція щорічного балансування виходила з того, що бюджет обов’язково потрібно збалансувати; дефіцит допускався лише у періоди війн та стихійних лих, неврожаю, коли уряд був змушений позичати кошти; активна фіскальна політика не передбачена. Концепція циклічного балансування бюджету передбачає проведення антициклічної фіскальної політики, спрямованої на згладжування циклічних коливань; балансування бюджету з врахуванням фаз циклу у довгостроковому періоді сприяє стабілізації економіки; ліквідує дефіцити і надлишки бюджету. Концепція функціональних фінансів виходить з наявних пріоритетів держави у кожному періоді; головним завданням уряду вважає стабілізацію економіки, а не балансування бюджету; сучасний період є основною теоретичною базою для розробки фіскальної політики у багатьох країнах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дефіцит державного бюджету і методи його балансування» з дисципліни «Економічна теорія»
