ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 13
Гостей: 13
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Аудит » Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств

Аудит розрахункових і кредитних операцій. Мета й завдання аудиторської перевірки
Мета аудиту — підтвердити правильність відображення в обліку та своєчасність розрахунків підприємств з покупцями і по-стачальниками, замовниками й підрядниками, бюджетом, державними цільовими фондами, іншими дебіторами й кредиторами.
Завдання аудиту — встановити:
• законність виникнення дебіторської та кредиторської забор-гованості підприємства;
• своєчасність погашення заборгованості;
• правильність відображення в обліку розрахунків з дебітора-ми та кредиторами;
• доцільність заходів, вжитих підприємством щодо ліквідації причин, які спричинили прострочену заборгованість;
• дотримання законодавства за розрахунками з підзвітними особами та правильність відображення їх в обліку;
• дотримання умов кредитного договору, цільове використан-ня кредиту;
• правильність віднесення процентів за користування креди-том на рахунки бухгалтерського обліку.
Об’єктами аудиту є розрахункові та кредитні операції за:
• розрахунками з постачальниками і замовниками;
• авансами, що надійшли на підприємство;
• податками, що підлягають сплаті до бюджету;
• платежами до державних цільових фондів;
• претензіями і відшкодуваннями матеріального збитку;
• цільовим використанням і своєчасним погашенням кредитів банків;
• розрахунками з підзвітними особами підприємства;
• розрахунками за іншими операціями.
Джерелами інформації для аудиту операцій за довгостроко-вими і поточними зобов’язаннями є:
1) наказ про облікову політику підприємства;
2) первинні документи з обліку довгострокових і поточних зо-бов’язань;
3) облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку довгострокових і поточних зобов’язань;
4) аудиторські висновки та інші документи, що узагальнюють результати контролю;
5) звітність.
Аудит розрахунків передбачає перевірку даних, відображених на рахунках і субрахунках бухгалтерського обліку: 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 371 «Розрахунки за видани-ми авансами», 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки», 374 «Розрахунки за пре-тензіями», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 641 «Розрахунки за податками і платежа-ми», 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами і зборами», 643 «Податкові зобов’язання», 644 «Податковий кредит».
Для перевірки розрахункових операцій підприємства використо-вують різні методи. Аудитор проводить суцільну або вибіркову ін-вентаризацію розрахунків. Метод аудиторської перевірки аудитор визначає залежно від кількості підприємств, що беруть участь у розрахунках. У практиці аудиту перевагу віддають вибірковому спо-собу.
Незалежно від методу перевірки аудитору треба встановити:
• правильність відображення у бухгалтерському балансі за-лишків заборгованості;
• причини виникнення заборгованості, строки її виникнення (давність) та винуватців цього;
• реальність повернення заборгованості (наявність актів звір-ки розрахунків чи гарантійних листів, де боржники визнають свою заборгованість та дотримання строків позовної давності);
• заходи підприємств, спрямовані на погашення заборговано-сті, дотримання вимог П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».
При перевірці розрахункових і кредитних операцій аудитор на-самперед повинен ознайомитися з переліком суб’єктів господарю-вання, а також фізичних осіб, з якими підприємство здійснює роз-рахунки, вивчити динаміку кредиторської заборгованості та встановити відповідність даних, отриманих за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дасть змогу аудитору з’ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, ви-явити випадки викривлень звітних даних за цим об’єктом обліку.
Загальні методичні основи перевірки розрахункових і кредит-них операцій такі:
• за даними бухгалтерського обліку (рахунки 50—68) виявля-ють суми кредиторської заборгованості, використавши підтвер-дження кредиторів про суми, що їм належать;
• звіряють залишок заборгованості, відображеної на балансі на початок періоду перевірки за кожним видом розрахунків, із залишком в облікових регістрах і з актами взаємозвірки розраху-нків з постачальниками та підрядниками;
• перевіряють записи з кожного виду розрахунків у регістрах, а також документах, які слугували підставою для таких записів. Пере-вірку проводять послідовно за кожним рахунком і місяцем, тобто кожний запис аналітичного рахунку за кожною сумою того чи іншо-го виду розрахунків звіряють з даними документів, а також із запи-сами в Головній книзі з відповідними кореспондуючими рахунками;
• встановлюють законність проведених операцій за кожною сумою заборгованості.
Таблиця 9.1
ТИПОВІ ПОРУШЕННЯ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ РОЗРАХУНКІВ
З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ
№ пор. Можливі порушення Наслідки
1 На балансі відображу-
ється прострочена кредиторська заборгованість по закінченні строку позов-ної давності Призводить до необґрунтованого заниження пла-тежів до бюджету за податком на прибуток та на додану вартість
2 Розрахунки з постачаль-никами та підрядниками, що здійснюються в іно-земній валюті, обліковуються тільки в гривнях У разі невідображення в обліку номіналу валют на момент здійснення господарської операції ускладнюється контроль за правильністю розрахунку доларового еквіваленту та сум курсових різниць, що виникають. В обліку може значитися креди-торська (дебіторська) заборгованість у гривнях при відсутності заборгованості в іноземній валюті
3 Здійснення необґрунто-ваного кредитування іноземного постачальника, завищення витрат виробництва (обігу) Якщо при поставці товару на умовах CIF (вар-тість товару, страхування та фрахт) або CIP (пе-ревезення та страхування) покупець оплачує пред’явлені йому рахунки за транспортування та відносить суми оплати на рахунки обліку витрат обігу, то він необґрунтовано завищує власні ви-трати. Оскільки названі умови передбачають не тільки страхування товару, а й його доставку, то витрати покупця щодо страхування та транспор-тування товару, який поставляється на умовах CIF та CIP, є не витратами останнього, а дебі-торською заборгованістю постачальника
Кожний вид розрахунків має свої особливості, які слід врахо-вувати в методиці аудиту.
Для вирішення поставлених перед аудитором завдань перевір-ку рекомендується розпочинати з розрахунків з постачальниками та підрядниками, після чого перевіряють розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування та іншими кредиторами. Наприкінці здійснюють перевірку кредитних операцій.
У разі проведення аудиту розрахунків з постачальниками і підряд-никами доцільно врахувати типові порушення з цих операцій (табл. 9.1)

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аудит розрахункових і кредитних операцій. Мета й завдання аудиторської перевірки» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Аудит платежів за ресурси
Операції по залученню вкладів і депозитів. Міжбанківський кредит
Аудит виробничої діяльності. Мета і завдання аудиту
Что значит «преодолеть инерцию»
ВАЛЮТНИЙ РИНОК. ВИДИ ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ


Категорія: Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств | Додав: koljan (21.02.2011)
Переглядів: 2874 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП