ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 11
Гостей: 11
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Аудит » Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств

Перевірка формування і змін власного капіталу
На сільськогосподарських підприємствах використову-ється власний і залучений капітал. Власний капітал — частка в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Його визначають за формулою
Капітал = Активи – Зобов’язання.
Визначення елементів власного капіталу набувають специфіч-них особливостей залежно від організаційної форми підприємства.
Власний капітал складається із статутного, пайового, додаткового, іншого додаткового резервного, нерозподіленого прибутку, вилученого, неоплаченого капіталів.
Аудиторська перевірка має включати всі складові власного капіталу, серед яких при створенні підприємства велике значення має стартовий капітал.
В умовах переходу до ринку природа статутного капіталу змі-нилася — він становить сукупність внесків засновників у вартіс-ній оцінці майна під час створення підприємства у розмірах, ви-значених установчими документами.
На державному підприємстві статутний капітал — це дер-жавні кошти, виділені підприємству в постійне користування та розпорядження з метою здійснення статутної діяльності. Загальний розмір засобів, закріплений за підприємством при його створенні, наводиться в статуті, тому й назва капіталу «статутний капітал».
Програма аудиторської перевірки статутного капіталу сільськогосподарських підприємств різних організаційних форм має ґрунтуватися на врахуванні типових порушень в організації обліку підприємством, а також таких, що пов’язані з неправиль-ним і несвоєчасним внесенням змін до установчих документів, розрахунків із засновниками.
Основні типові помилки можна класифікувати так:
а) порушення, пов’язані з неправильним веденням обліку:
• залишок за кредитом рахунку 40 «Статутний капітал» не відповідає заявленому в установчих документах;
• необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок підвищення вартості запасів, нематеріальних активів понад пого-джену засновниками (учасниками) їх справедливу вартість (для підприємств недержавної форми власності);
• неврахування курсових різниць у разі внесків до статутного капіталу валютних цінностей засновником-нерезидентом;
• невідображення здійснених операцій;
• недотримання вимог нормативних документів;
б) порушення, пов’язані з неправильним і несвоєчасним внесен-ням змін до установчих документів:
• невнесення (неповне внесення) засновниками часток до ста-тутного капіталу;
• несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів (якщо їх чисельність більша за 50 відсотків);
• несвоєчасне документальне оформлення операцій щодо вибуття і прийому нових засновників сільськогосподарського підприємства;
• неправильне документування часток засновників, які були внесені до статутного капіталу або повернуті;
• діяльність без ліцензії;
в) порушення, пов’язані з неправильним оформленням та від-сутністю документів:
• використання прострочених документів та відсутність оформлених відповідно до чинного законодавства документів;
• безпідставне виправлення записів у документах;
• відсутність оригіналів або завірених відповідно до законо-давства документів;
• наявність фіктивних документів;
г) порушення, пов’язані з розрахунками:
• неправильне обчислення податку на прибуток;
• невиплата дивідендів за привілейованими акціями;
• неправильне обчислення дивідендів;
• порушення нормативних документів;
д) порушення, пов’язані з укладанням колективного договору, оформленням змін чи доповнень до нього та його виконанням.
Завдання аудиту — встановити:
• наявність і відповідність форм установчих документів;
• дотримання чинного законодавства щодо формування статут-ного капіталу та відповідності його даним установчих документів;
• виявлення повноти внесків засновників сільськогосподарсь-кого підприємства та правильність відображення в обліку вели-чини статутного капіталу;
• своєчасність сплати мінімального розміру статутного капіта-лу підприємства у разі його реєстрації;
• правильність відображення в обліку статутного капіталу з урахуванням змін, що відбулися протягом року, та фактичної за-боргованості засновників підприємства;
• дотримання законодавчо встановлених строків закінчення погашення заборгованості засновниками з формування статутно-го капіталу;
• наявність у договорі про створення акціонерного товариства визначеної форми оплати акцій, а за додатковими акціями — вка-зівок про їх розміщення;
• правильність вартісної оцінки майна, внесеного засновника-ми до статутного капіталу;
• правильність оподаткування коштів, переданих до статутно-го капіталу підприємства його засновниками;
• правомірність змін статутного капіталу та правильність ві-дображення їх в обліку;
• дотримання чинного законодавства щодо оформлення пер-винних документів і ведення бухгалтерського обліку.
Джерела інформації для аудиту:
1) документи, пов’язані із створенням підприємства (свідоцт-во про державну реєстрацію, довідки про прийняття на облік у податковому органі, про реєстрацію в органі статистики та відпо-відних державних цільових фондах тощо);
2) документи, що підтверджують право власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, свідоцтво про право влас-ності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інте-лектуальну власність та ін.;
3) наказ про облікову політику підприємства;
4) первинні документи з обліку власного капіталу та забезпе-чення зобов’язань;
5) облікові регістри;
6) аудиторські висновки та інша документація;
7) звітність.
Насамперед аудитор має перевірити зобов’язання підприємств перед власниками, учасниками, пайовиками, акціонерами; субси-дії, асигнування з бюджету та державних цільових фондів, цільо-ві внески фізичних і юридичних осіб тощо.
При перевірці правильності формування статутного капі-талу першочергово з’ясовується організаційно-правова форма підприємства, що обумовлює особливості його формування. Ау-дитор перевіряє юридичний статус та права здійснення статутних видів діяльності, склад засновників (учасників), структуру управ-ління підприємством.
При перевірці відображеної в бухгалтерському обліку величи-ни статутного капіталу аудитор зіставляє її із зареєстрованою в установчих документах сільськогосподарського підприємства. Коли перевіряються підприємства, для яких не передбачена фік-сована сума статутного капіталу, аудитор з’ясовує відповідність відображеної в обліку розміру статутного капіталу сумі фактич-ного внеску власників до статутного капіталу підприємства. Пе-ревіряють: сукупність вкладів, часток, пайових внесків засновни-ків (учасників), акцій за номінальною вартістю (для акціонерних товариств) у грошовій, натуральній, нематеріальній формах або у вигляді цінних паперів.
Зобов’язання засновників (здійснена підписка на акції ВАТ) щодо внесків до статутного капіталу у бухгалтерському обліку має відображуватися за дебетом рахунку 46 «Неоплачений капі-тал» і кредитом рахунку 40 «Статутний капітал», за номінальною вартістю акцій та емісійного доходу субрахунку 421 «Емісійний дохід» на різницю між продажною та номінальною вартістю вперше розміщених акцій. При погашенні зобов’язань дебетують ра-
хунки та субрахунки 31 «Рахунки в банках», 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів», 20 «Виробничі запаси», 14 «Довгостро-кові фінансові інвестиції», 151 «Капітальне будівництво», 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні нематеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари», 30 «Каса», 34 «Короткострокові векселі одержані» та кредитують рахунок 46 «Неоплачений капітал».
Звірку запису Журналу-ордера № 12 с.-г. та аналітичних да-них до рахунків 40, 41,42, 43, 44, 45, 46, 47, 48 слід здійснювати за схемою, поданою на рис. 2.2.
Дотримання строків відшкодування заборгованості встановлю-ють порівнянням фактичних строків погашення із зазначеними у документах про заснування сільськогосподарського підприємства.
При перевірці правильності оцінки майна аудитору слід вра-ховувати, що майно оцінюється за погодженою із засновниками (учасниками) його справедливою вартістю. Внески в іноземній валюті мають бути переведені в національну валюту за курсом НБУ на дату підписання договору про заснування.
Ретельній перевірці підлягають нематеріальні активи, їх реа-льність та оцінка. Нематеріальні активи оцінюються за пого-дженою із засновниками (учасниками) їх справедливою вартістю.
Майно засновників з участю іноземних інвесторів у разі ство-рення спільних підприємств оцінюється за погодженою із засновниками (учасниками) їх справедливою вартістю.
Якщо сільськогосподарське підприємство створено у формі акціонерного товариства, перевірка зводиться до встановлення дотримання чинного законодавства щодо формування статутного капіталу в установлених розмірах та своєчасності оплати акцій.
Акції товариства під час його заснування мають бути повніс-тю оплачені протягом строку, визначеного статутом товариства. При цьому не менш як 50 відсотків статутного капіталу товарис-тва має бути оплачено на дату реєстрації товариства, а решта — упродовж одного року після дати реєстрації.
Додатково випущені акції товариства мають бути оплачені в розмірі та протягом строку, визначеного за рішенням про їх роз-міщення, а повністю — не пізніше як через один рік з часу їх придбання (розміщення).
Оплата акцій та інших цінних паперів акціонерного товариства може здійснюватися готівкою, цінними паперами, матеріалами тощо. Форма оплати акцій товариства під час його заснування визначаєть-ся договором про створення чи статутом товариства, а додаткових акцій та інших цінних паперів — рішенням про їх розміщення.
Особливо уважно слід перевіряти правильність змін ста-тутного капіталу. Величина статутного капіталу збільшується чи зменшується після перереєстрації установчих документів з внесеними до них змінами у законодавчо визначені строки.
Так, збільшення статутного капіталу в акціонерному това-ристві може бути здійснено тільки після оплати акцій. Статутний капітал збільшується у порядку, встановленому Державною комі-сією з цінних паперів та фондового ринку шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вар-тості акцій.
Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства більш як на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено статутом.
Зміни статуту, пов’язані із збільшенням статутного капіталу, мають бути зареєстровані органом, що зареєстрував статут акціо-нерного товариства, після реалізації додатково випущених акцій.
Якщо підприємство організаційної форми ТОВ, збільшення статутного капіталу набуває чинності з дати реєстрації. Для дер-жавного підприємства величина статутного капіталу залежить від суми придбаних основних засобів та суми амортизації. На суму придбаних основних засобів збільшується, а на суму амортизації зменшується статутний капітал.
Рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного то-вариства приймається у такому самому порядку, що й про його збільшення.
Зменшення статутного капіталу відбувається через змен-шення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання їх.
Акції, не подані для анулювання за прийняття рішення акціо-нерного товариства про зменшення розміру статутного капіталу, визнаються недійсними, проте не раніше як через 6 міс. після до-ведення до відома про це всіх акціонерів передбаченим статутом способом.
Акціонерне товариство відшкодовує власнику акцій збитки, пов’язані із зміною статутного капіталу. Суперечки щодо відшкоду-вання цих збитків вирішуються судом або господарським судом.
Для товариства з обмеженою відповідальністю зменшення статутного капіталу набуває чинності не раніш як через 3 міс. пі-сля державної реєстрації та публікації про це в установленому порядку.
Аудитор має встановити правильність відображення в обліку таких господарських операцій: викуп акцій у акціонерів, анулю-вання акцій, повторний випуск в обіг акцій, викуплених раніше за ціною, нижчою за номінальну вартість, збільшення та зменшення статутного капіталу.
Сальдо на рахунку 40 «Статутний капітал» має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого в установчих доку-ментах підприємства. Записи на рахунку 40 проводяться лише у разі збільшення або зменшення статутного капіталу в установле-ному порядку та після внесення відповідних змін до установчих документів підприємства.
Розмір статутного капіталу на початок і кінець року, що відо-бражується в Балансі, повинен відповідати сумі по статті «Стату-тний капітал» Звіту «Про власний капітал», а суми за зазначени-ми рядками мають збігатися з кредитовим сальдо по рахунку 40 за станом на відповідні дати, інформація щодо яких міститься в Журналі № 12 с.-г.
Зміни статутного капіталу щодо його збільшення чи зменшен-ня мають бути відображені в бухгалтерському обліку відповід-ними записами.
Аудитор має встановити відповідність ведення аналітичного обліку по рахунку 40 «Статутний капітал» вимогам — забезпе-чення необхідної інформації про засновників підприємства, ста-дій формування капіталу та видів акцій. Статутний капітал і фак-тична заборгованість засновників щодо внесків до статутного капіталу обліковуються і відображуються в звітності окремо

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Перевірка формування і змін власного капіталу» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Послуги, що можуть забезпечуватися системою електронної пошти
WiMAX vs UMTS: послесловие (продолжение статьи: "3G… 4G… Кто...
СВІТОВА ТА МІЖНАРОДНА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
Класифікація банківських кредитів
Пушка на Луне


Категорія: Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств | Додав: koljan (20.02.2011)
Переглядів: 2237 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП