Згідно з п.16 П(С)БО 7 підприємство може переоцінити об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить переоцінюваний об'єкт.
Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості. Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки. Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. Переоцінка основних виробничих фондів може здійснюватися у двох формах: 234
1) дооцінка – збільшення залишкової вартості об'єкта основних фондів внаслідок збільшення його корисності; 2) уцінка – зменшення залишкової вартості об'єкта основних фондів внаслідок зменшення його корисності. При цьому під зменшенням корисності слід розуміти втрату економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат. ПРИКЛАД 6.4. Підприємство обмінює застарілий механічний вимірювальний прилад на сучасний, більш точний, електронний пристрій. Первісна вартість переданого приладу складає 500 грн. Сума нарахованого зносу – 125 грн. Вартість обміну, обговорена в договорі, складає 240 грн (у тому числі податок на додану вартість – 40 грн). Яким чином буде здійснюватись переоцінка у цьому випадку? РІШЕННЯ. Залишкова вартість переданого об'єкта основних фондів складе 375 грн (тобто 500 грн – 125 грн). Справедлива вартість у цьому випадку дорівнює договірній вартості, що складає 200 грн (без урахування ПДВ, тобто 240 грн – 40 грн). Індекс переоцінки згідно з п.17 П(С)БО 7 визначається діленням справедливої вартості на залишкову і дорівнюватиме в цьому випадку 200 грн / 375 грн = 0,5333. Отже переоцінена первісна вартість визначатиметься як добуток первісної початкової вартості на індекс переоцінки, тобто 500 грн х 0,5333 = 266,65 грн, а знос тоді дорівнюватиме 125 грн х 0,5333 = 66,65 грн. Відтак відбулась уцінка нашого механічного вимірювального приладу.
Процес амортизації означає перенесення частинами вартості основних фондів протягом терміну їх корисної служби на ви6.5. Поняття аморроблену продукцію і наступне використання тизації, методи націєї вартості для відшкодування спожитих рахування амортиосновних фондів. зації об'єкта основАмортизаційні відрахування – це них засобів грошова сума перенесеної вартості основного виробничого фонду на вироблену продукцію. Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні його на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Під строком корисного використання (експлуатації) слід розуміти очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг). При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: - очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; - передбачений фізичний та моральний знос; - правові або інші обмеження щодо строків використання (експлуатації) об'єкта та інші фактори. Нарахування амортизації здійснюється щомісяця. Ступінь, з яким повинна бути відновлена вартість основних фондів називається нормою амортизації (НА) і визначається за формулою (6.2): 235
де ФП – первісна вартість основних фондів певної групи, грн; ФЛ – ліквідаційна вартість основних фондів цієї ж групи, грн; ТСЛ – термін корисної служби основних фондів, років. Амортизованою вартістю необоротних активів (у тому числі основних фондів) (АВ) є первісна вартість таких активів чи переоцінена вартість, зменшена на ліквідаційну вартість, тобто вона враховує реальні витрати, пов'язані з придбанням об'єкта основних засобів. ПРИКЛАД 6.5. Підприємством придбаний комп'ютер вартістю 3600 грн (у тому числі ПДВ 600 грн). З урахуванням морального зносу й інтенсивності експлуатації підприємством установлений термін його корисної служби – 4 роки. За таких умов прийнято, що по закінченні корисного строку служби цей комп'ютер можна буде продати за ціною 300 грн. Необхідно визначити амортизовану вартість та середню норму амортизації такого комп'ютера. РІШЕННЯ. Об'єктом для нарахування амортизації буде величина реальних витрат, яка дорівнює первісній вартості за мінусом його ліквідаційної вартості (амортизована вартість), тобто АВ = ФП – ФЛ = 3600 грн – 600 грн (ПДВ) – 300 грн (ФЛ) = 2700 грн. Середня норма амортизації комп'ютера згідно з формулою (6.2) становитиме 25% (тобто НА = 1/4 х 100%).
Ухвалення рішення про вибір методу нарахування амортизації основних засобів належить засновникам, інвесторам, акціонерам тощо, тобто залежить від облікової політики держави. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання (п.29 П(С)БО 7). Амортизація нараховується щомісячно протягом всього терміну корисного використання об'єкту (п.23 П(С)Б0 7). Разом з тим, нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об'єкта (п.23 П(С)БО 7) або припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів (п.29 П(С)БО 7). Визначаючи строк корисного використання об'єкта основних засобів, слід керуватися нормами п.24 П(С)БО 7 і враховувати: - очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; - фізичний та приблизний моральний знос; - правові чи інші обмеження щодо строків використання об'єкта. При цьому строк корисного використання об'єкта основних засобів не обов'язково повинен збігатися з нормативним строком його використання. Підприємство має право здійснити заміну такого об'єкта значно раніше, ніж закінчиться нормативний (паспортний) строк його використання. Відповідно до п.28 П(С)БО 7 підприємство самостійно обирає метод амортизації з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Якщо очікуваний спосіб одержання економічних вигод змінюється, то може бути обраний інший метод нарахування амортизації. Нарахування амортизації за новим методом дає можливість зробити висновок, що до вартості різних об'єктів основних засобів можуть застосовуватись різні методи нарахування амортизації. Разом з тим, в п.36.2 П(С)БО 7 передбачено, що підприємство повинне у примітках до фінансової звітності вказати методи амортизації, які ним використовуються (це вказує на можливість застосування різних методів до різних об'єктів амортизації). 236
Підприємства, які мають сезонний характер виробництва, річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12. Амортизація нараховується із застосуванням таких методів (п.26 П(С)БО 7): 1) прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації (АР) визначається діленням амортизованої вартості (АВ) на строк корисного використання об'єкта основних засобів (ТСЛ), тобто за формулою (6.3):
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Переоцінка основних виробничих фондів» з дисципліни «Економіка підприємства»
