ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 8
Гостей: 8
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Філософські науки » Енциклопедія постмодернізму

Фрид, Майкл
Фрид, Майкл (Fried, Michael)
Нар. 1938 p.
Історик мистецтва і критик
Майкл Фрид пише водночас як критик мистецтва XX ст. і як історик французького малярства XVIII та XIX ст.ст. Тоді як обидва ці зацікавлення глибоко обумовлюють одне одного в його праці, саме перше з них має найбезпосере-дніший стосунок до дискусій про модерністські та постмодерністські теорії мистецтва. У 1960-х pp. Фрид розширив і піддав критиці сформульоване Клементом Ґрінберґом визначення модернізму. Відтоді Фрид у своїх працях іде за Ґрінберґом, наполягаючи на традиційних межах поділу між мистецькими царинами (передусім між малярством і скульптурою), але відкидає твердження Ґрінберґа, що умови, які визначають ці лінії поділу, непорушні і позачасові. На думку Фрида, визначальні елементи мистецької царини історично випадкові і мають бути заново розроблені в будь-який заданий історичний момент. У цьому плані аргументи Фрида випереджають постмодерністські теорії мистецтва у своєму запереченні Ґрінберґових абсолютів на користь того погляду, що значення мистецтва, принаймні почасти, пов'язане з його контекстом.
462
Фрид опублікував найвідоміше своє есе "Мистецтво та об'єктність" 1967 р. (перевидане в збірнику його творів, що вийшов друком 1998 р. під тією самою назвою). У цьому есе він досліджував значення та виникнення форми мистецтва, яку він називає "буквалістською", але яка звичайно відома під назвою "мінімалізм". Фрид заперечував претензії представників буквалізму в мистецтві (включаючи Доналда Джада, Робе-рта Моріса та Тоні Сміта) на те, що їхні праці — пряме і логічне продовження модерністського живопису. Ці претензії виходили з передумови, що розвиток модерністського малярства, приблизно від часів Едуара Мане, йшов спрощеним курсом до абсолютного виштовхування просторової ілюзії та утвердження сутнісного становища живопису як буквального об'єкта, що існує в реальному просторі.
Проте, з буквалістського погляду, живописові досі вдається передавати лише чисту, не-ілюзорну об'єктивність. Оскільки, наприклад, певна ілюзія глибини неминуче створюється між знаками та кольорами, скомпонованими навіть у найбільш спрощеному творі живопису, його реальна пласка поверхня завжди заперечується. Крім того, композиція у творах мистецтва звичайно означає появу відносин, внутрішніх щодо твору, що сприймаються як окремі від зовнішніх елементів у реальному просторі твору, виставленого на огляд.
Тому, продовжуючи свої пошуки абсолютно буквальної об'єктивності, буквалісти виходять поза двовимірне поле живопису та поза композицію елементів у цьому полі, прагнучи до створення повністю тривимірних об'єктів, що включають у себе дуже мало (або й зовсім не включають) внутрішніх, скомпонованих частин, їхні твори складаються передусім із простих геометричних форм, виготовлених із простих і неприкрашених матеріалів (наприклад, дерева, свинцю, алюмінію). Ці праці, отже, демонструють лише те, чим вони справді є, і сприймаються як частина реальних обставин, у яких вони виставляються.
Проте, на думку Фрида, буквалістський погляд вкрай хибно трактує значення зв'язку модерністського живопису з його об'єктивністю або з тим, для чого Фрид запропонував окремий термін "об'єктність". Об'єктність як така,
твердить Фрид, не має спеціальної мистецької цінності. її цінність існує лише остільки, оскільки вона сприймається як аспект живопису і в середовищі живопису. Крім того, те, що об'єктність нині вважається значущим аспектом живопису, стало наслідком зусиль, докладених живописцями-модерністами для того, щоб надати їй такої значущості, а не тому, що вона завжди була невід'ємною або сутнісною частиною середовища. Тобто, як вважає Фрид, модернізм не включає в себе поступального одкровення сингулярної вічної сутності даного середовища (як у це вірить Клемент Γрінберґ і як буквалісти, мабуть, вірять теж). Натомість він включає в себе послідовні зусилля, що докладаються в ті або інші історичні моменти для того, щоб надати певним якостям видимості, ніби вони є визначальними якостями середовища.
Таким чином, утвердження об'єктності у буквалістському мистецтві, поза умовностями живопису, що роблять якості конкретного об'єкта художньо відповідними, повністю позбавлене для Фрида мистецької значущості. Він засуджує прив'язаність буквалістського мистецтва до реальності ситуації його показу як "театральність". Театральний витвір, якщо дотримуватися термінології Фрида, — це твір, завершеність і значення якого залежать від його оточення та від ставлення глядача до цього оточення. Тобто такий твір в принципі не може бути завершений. З другого боку, модерністські твори мистецтва покликані виразити як частину самих себе ті терміни, що роблять їх значущими як конкретні види мистецтва. В цьому розумінні, на думку Фрида, театральність — це і є антитеза модерному мистецтву.
Критики Фрида (а їх багато) заперечують проти негативної характеристики цих властивостей буквалістського мистецтва. Проте ці самі критики загалом схильні дивитись на Фридову оцінку цілей та впливу цього мистецтва (його театральності) як на одне з найбільш точних і виразних прочитань мистецтва, що лежить поза дисциплінарними розрізненнями модернізму.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Фрид, Майкл» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Спростована теорія Ейнштейна
Використання електронної пошти в бізнесі та її стандарти
Аудит вибуття тварин
Комунікаційні сервіси Internet
Аудит податкової звітності з податку на додану вартість сільськог...


Категорія: Енциклопедія постмодернізму | Додав: koljan (11.12.2011)
Переглядів: 1053 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП