Археписьмо — це термін Жака Дерида, створений ним для конститутивної негативності, що робить означення можливим, первісне лінгвістичне розташування, яке не може бути відтворене жодним означувальним актом. Археписьмо, найдетальніше опрацьоване в книжці "Про граматологію", використовується автором для того, щоб показати нестабільність ідеї про "первісне письмо". "Архе" перекладається як "першопочаток", і тією мірою, якою щось є "початковим", воно є тотожним собі й не схоже на будь-що інше (мовлення, твердить Дерида, є парадигматичним прикладом чогось такого, що панівна в західній філософії традиція розу- міла як "першопочаток", що є самонаявним і самототожним). Проте, оскільки цей "першопочаток" записаний, він є репрезентацією цього першопочатку, а тому більше не є самим пер-шопочатком. Крім того, оскільки він є "письмом", його смисл, як і смисл усіх інших означників, створюється негативністю, тому що він відрізняється від усіх інших письмових означників. Будучи різницею не між означниками, а всередині означників, археписьмо є терміном, що піддає пильній перевірці все поняття ідентичності, а якщо так, воно є ключовим терміном у ширшому деконструктивістському проекті виведення на передній план політичного характеру всіх ідентичнісних тверджень.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Археписьмо» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»
