Герменевтикою (фундатор — В. Дільтей) називають мистецт-во і теорію тлумачення текстів. Тому головна операція у герме-невтиці — розуміння. Процес розуміння являє собою комплексну і методологічну проблему, яка досліджується герменевтикою з різних боків: семантичного; логічного; психологічного; гносеологічного; соціологічного; математичної теорії прийняття рішень тощо. На цьому герменевтична інтерпретація не зупиняється, врахо-вується ще намір автора, що передбачає звернення до інтуїтивно-емпіричних і суб’єктивно-психологічних факторів. Герменевти-ка, можна сказати, вперше виявила співвідношення частини і ці-лого) в процесі розуміння. Напрям, мету і методи герменевтично-го аналіізу слід оцінювати позитивно, бо суб’єктивно-психологічних факторів дуже часто недостатньо для адекватного розуміння змісту того чи іншого тексту, адже один суб’єкт інтерпретації хибує своєю обмеженістю, тому залучення різних методів для аналізу текстів уможливлює більш повне розуміння їх змісту. Мова оголошується «творчою і виробничою силою», оскільки текст є «об’єктивною самостійністю» стосовно будь-якого суб’єкта, включаючи автора та інтерпретатора. Він (текст) піднімається до рангу герменевтичної автономії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Герменевтика» з дисципліни «Філософія»
