ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Фінансовий облік

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Фінансовий облік
1 2 3 4 5

короткострокових векселів, виданих довгострокових векселів, довгострокових і поточних зобов'язань, відстрочених податкових активів і зобов'язань здійснюється у Журналі 3 та відомостях аналітичного обліку 3.1 - 3.6.
Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, роботи, послуги ведеться на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
Рахунок 36 має такі субрахунки:
361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";
362 "Розрахунки з іноземними покупцями".
Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами, за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями ведеться на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами".
Рахунок 37 має такі субрахунки:
371 "Розрахунки за виданими авансами";
372 "Розрахунки з підзвітними особами";
373 "Розрахунки за нарахованими доходами";
374 "Розрахунки за претензіями";
375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків";
376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок";
377 "Розрахунки з іншими дебіторами".
Облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. Ці розрахунки відображаються на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками".
Рахунок 63 має такі субрахунки:
631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";
632 "Розрахунки з іноземними постачальниками".
За кредитом рахунка показується заборгованість за одержані від постачальників та підрядчиків товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.

11. Загальні принципи організації бухгалтерського обліку. Вибір форми бухгалтерського обліку, побудова та коротка характеристика плану рахунків.
Згідно з Законом про бухгалтерський облік (БО) і звітності бухгалтерський облік представляє собою упорядковану систему збору, реєстрації і узагальнення інформації в грошовому виразі про майно, зобов'язання продавця підприємств, про рух майна і зобов'язань продавця шляхом суцільного, безперервного і документованого обліку всіх господарських операцій.
Важливим кроком у формуванні облікової політики є вибір форми бухгалтерського обліку.
Під формою бухгалтерського обліку розуміють «систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них» (ст. 8, п. 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Вибору форми бухгалтерського обліку передує вивчення наявних варіантів. Нині в Україні фактично застосовуються такі основні облікові форми:
меморіально-ордерна (за класичною меморіально-ордерною формою та формою «Журнал-Головна»);
журнально-ордерна.
Кожна із зазначених форм має автоматизований варіант, що містить чимало програмних продуктів, як-то «ПАРУС», «1С-Бухгалтерія», «БЭСТ», «Fin Expert», «Фінанси без проблем» і т. ін.
Рахунки БО застосовують для поточного обліку господарських активів та джерел їх утворення, а також господарських операцій.
У БО застосовується система рахунків, яка є способом узагальнення (групування) активів, джерел їх утво¬рення, господарських операцій, поточного їх обліку та контролю. Внаслідок господарської діяльності активи та джерела їх утворення можуть збільшуватись або зменшуватись і в БО зміни у напрямку збільшення або зменшення обліковуються окремо. У зв'язку з цим і схема має дві сторони: ліву умовно називають Дебет (від лат. винен), а праву — Кредит (від лат. вірити).
Залежно від обліку активів або джерел їх утворення бух рахунки поділяють на активні та пасивні.
Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху ак¬тивів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в ак¬тиві бух балансу.
Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення активів і відкриваються для статей балансу, що містяться в пасиві балансу.
При відкритті рахунків на підставі статей балансу за ними запи¬суються початкові залишки (сальдо) господарських засобів та джерел їх утворення.
Відповідно до розміщення статей у лівій стороні балансу (активі) або в правій (пасиві) записуються залишки за сторонами рахунка або за дебетом (дебетове сальдо) або за кредитом (кредитове сальдо). В активних рахунках, на яких відобра¬жаються господарські засоби, залишки записуються за дебетом, а в пасивних рахунках, на яких показуються джерела утворення засобів, залишки записуються за кредитом.
На тій стороні рахунка, де показується залишок, відобра¬жається його збільшення, а на протилежній — зменшення.
В активних рахунках збільшення коштів відображається за дебетом, а зменшення — за кредитом. У пасивних рахунках записи відображаються навпаки: за кредитом — збільшення, а за дебетом — зменшення.
Активні та пасивні рахунки мають таку будову:

12. Побудова обліку затрат на підприємствах. Синтетичний і аналітичний облік. Облік витрат за елементами, облік витрат діяльності.
Відповідно до п. 6 Положення витратами звітного періоду визнається зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власникам), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Основними критеріями, якими необхідно керуватись при відображенні витрат у бухгалтерському обліку і визнанні їх витратами певного періоду, є:
витрати відображаються в обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань (п. 5 Положення);
витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони здійснені (п. 7 Положення).
Важливим завданням обліку затрат на виробництво є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, які пов'язані з виготовленням продукції (виконанням робіт; наданням послуг), забезпечення контролю за використанням матеріальних трудових і фінансових ресурсів.
Для узагальнення інформації про затрати на виробництво продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 23 «Виробництво», до якого відкривається стільки субрахунків, скільки видів діяльності робіт, послуг) здійснюється підприємством (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля наука, допоміжні, підсобні виробництва, некапітальні роботи, ремонт основних засобів та ін.).
Аналітичний облік порахунку 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється.
По дебету рахунка 23 «Виробництво» та його аналітичних рахунків протягом звітного періоду відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати в кореспонденції з кредитом рахунків: 20 «Виробничі запаси»; 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»; 66 «Розрахунки з оплати праці»; 65 «Розрахунки за страхуванням»;685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та ін.
Наприкінці місяця на дебет рахунка 23 «Виробництво» з кредита рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» списуються загальновиробничі витрати в сумі, що за розрахунком підлягає включенню до витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).
Елементи затрат — це економічно однорідні за своїм змістом затрати незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» встановлено групування витрат операційної діяльності підприємства за такими елементами:
матеріальні затрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
Групування витрат за економічними елементами використовується для планування витрат виробництва (обігу), виявлення резервів їх зниження, нормування оборотних коштів і контролю за їх оборотністю, для розрахунку економічних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства (матеріалоємність, трудоємкість виробництва та ін.), а також для складання Звіту про фінансові результати (розділ II «Елементи операційних
витрат»).
За цільовим призначенням витрати виробництва поділяються на основні і накладні. До основних належать витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і становлять її речову основу (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновиробничі витрати).
За способом включення до собівартості продукції (робіт, послуг) затрати виробництва поділяються на прямі і непрямі. Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певних виробів (робіт, послуг), а тому до їх собівартості включаються прямо на підставі даних первинних документів (матеріали, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом (наприклад, загальновиробничі
витрати), а тому між об'єктами обліку витрат (продукцією» роботами, послугами тощо) розподіляються пропорційно встановленому базису (заробітній плат робітників, матеріальним, прямим витратам тощо).

13. Облік наявності та руху товарів, їх оформлення та оцінка. Відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку.
Вихід кожного виду готової продукції або напівфабрикатів з виробництва оформляється відповідною первинною документацією - частіше приймально-здавальними накладними. У них зазначають номер, дату, цех (відправник), склад (одержувач), найменування продукції, одиницю вимірювання, кількість місць (направлено і фактично прийнято: брутто, тара, нетто тощо), інші реквізити. Тут також відображують час прийняття, стан тари, підписи осіб того, хто здав, і того, хто прийняв готову продукцію. Накладні надходять до бухгалтерії для обліку готової продукції. Виготовлені вироби обліковують у складі готової продукції лише після їх фактичної здачі на склад і оформлення діючими здавальними документами: прийомо-здавальними накладними, квитанціями, нагромаджувальними відомостями на здачу готової продукції тощо.
Аналітичний облік готової продукції на складах підприємств ведеться за назвою, видами, типами, сортами, розмірами. Для аналітичного обліку продукції на складах реєстрами є картки або книги складського обліку. На ряді підприємств для обліку руху готової продукції застосовують технічні засоби, що встановлені безпосередньо на складах АРМкомірника.
Документи на готову продукцію щодня надходять до бухгалтерії, яка веде кількісно-натуральний облік випуску продукції за її видами, сортами. Наприкінці місяця загальну кількість випущеної продукції оцінюють за прийнятими в обліку цінами підприємства і фактичною собівартістю. За даними відомості випуску готової продукції визначають результат роботи підприємства у процесі виробництва (різниця між фактичною і взятою для обліку собівартістю випущеної продукції), економію або перевитрати.
У поточному обліку готову продукцію оцінюють за «твердими» обліковими цінами (середньорічною плановою собівартістю, договірними або оптовими цінами або за фактичною виробничою собівартістю).
Оцінка продукції за «твердими» обліковими цінами дає змогу вести постійний поточний облік незалежно від калькуляції фактичної собівартості. Такі ціни є основою ведення бухгалтерського обліку готової продукції на складах оперативно-бухгалтерським методом.
Синтетичний облік готової продукції провадять на активному рахунку «Готова продукція» за фактичною виробничою собівартістю. Якщо поточний облік готової продукції у бухгалтерії підприємства ведеться не за фактичною собівартістю, а за «твердими» обліковими цінами підприємства, то слід на рахунку «Готова продукція» окремо записувати випуск продукції за плановою розрахунковою собівартістю і відхилення фактичної собівартості від планово-розрахункової.
На підставі документів, що підтверджують здачу готової продукції на склад, у бухгалтерії роблять такий запис:
Дебет рахунка «Готова продукція»
Кредит рахунка «Виробництво».
Рахунок «Готова продукція» кредитується на суму проданої відвантаженої продукції покупцям.

14. Побудова обліку готової продукції(робіт, послуг) та її реалізації на підприємствах. Порядок формування первісної вартості готової продукції.
Основу побудови бухгалтерського обліку готової продукції становлять такі компоненти:
визначення поняття «готова продукція»;
класифікація готової продукції;
оцінювання готової продукції в поточному обліку;
документальне оформлення випуску, відвантаження та реалізація готової продукції;
система рахунків.
Готова продукція - це виріб (або напівфабрикат), послуга, робота, що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві, відповідають затвердженим стандартам або умовам договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові - покупцеві згідно з діючим порядком прийняття продукції.
Реалізація – це процес продажу готової продукції, товарів або виконаних робіт і наданих послуг.
В бухгалтерському обліку готова продукція оцінюється у відповідності до П(С)БО 9 “Запаси” за первісною вартістю, яка визначається згідно з П(С)БО 16 “Витрати”.
П(С)БО 16 “Витрати” визначає два поняття собівартості готової продукції:
1) собівартість реалізованої продукції;
2) виробнича собівартість продукції.
При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, – первісна вартісна (по дебету рахунку 901 “Собівартість реалізації готової продукції”), та оцінка, що визначаютья за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 “Дохід від реалізації готової продукції”).

15. Синтетичний і аналітичний облік готової продукції(робіт, послуг) та її реалізації на підприємствах. Визначення фінансових результатів від реалізації продукції(робіт, послуг).
Готова продукція в бухгалтерському обліку відображається за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації, то виникає необхідність в уцінці готової продукції, порядок проведення якої аналогічний уцінці виробничих запасів.
Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю.
В бухгалтерії на підставі приймально-здавальних документів складається накопичувальна відомість випуску готової продукції, дані якої використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.
Аналітичний облік готової продукції на підприємствах ведеться за місцями її зберігання та окремими видами у натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках.
На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираженні.
1 2 3 4 5

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП