ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Фінансовий облік

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Фінансовий облік
1 2 3 4 5

Основні бух. проводки по обліку НА.
1. Придбані НА:
а) сума за договором: Д 154 “Придбання НА” – К 63 “розрахунки з постачальниками та підрядниками” (5000).
б) на суму ПДВ: Д 641 “Розрахунки за податками” – К 63 (1000).
2) Зарахування придбаного об’єкта до складу НА:
Д 12 “Нематеріальні активи” – К 154.
3) Понесені витрати на створення програмного забезпечення для власних потреб: Д 154 – К Рахунки різних активів і зобов’язань (661 та ін.) (15000).
4) Зараховане до складу НА програмне забезпечення:
Д 125 “Авторські та суміжні права” – К 154 (15000).
5) Понесені витрати на дослідження можливості технічного вдосконалення виробництва:
Д 941 “витрати на дослідження і розробки” – К Рахунки різних активів і зобов’язань.
6) Понесені витрати на модернізацію програмного забезпечення: Д 154 – К Рахунки різних активів і зобов’язань (661 та ін.)
7) Списані витрати на модернізацію програмного забезпечення: Д 125 “Авторські та суміжні права” – К 154
8) Нарахована амортизація НА за звітний період:
Д Рахунки відповідних витрат (90, 91, 92, 93, тощо) – К 133 “Знос нематеріальних активів”.

4. Загальна характеристика П(с)БО 7 "Основні засоби ". 13 "Знос необоротних активів", 15 "Капітальні інвестиції". Методи розрахунку амортизації.
Проектом стандарту 7 передбачено, підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації. В цьому проекті рекомендовано 4 методи: 1) лінійний(або прямолінійний); 2) метод прискореної амортизації; 3) метод суми чисел років експлуатації; 4) метод нарахування по кількості виробленої продукції.
Відповідно до Стандарту 7 амортизується первісна вартість за вирахуванням ліквідної вартості.
Ліквідна вартість – це вартість МЦ , які будуть одержані при списанні (ліквідації) цього об’єкту. Але підприємство може і не визначити таку ліквідну вартість
Лінійний метод передбачає, що амортизація нараховується в однаковій сумі кожен рік протягом строку використання об’єкту.
Метод прискореної амортизації – вибирається підприємством в тих умовах, коли воно передбачає, що виробництво, для якого придбані ОЗ, буде працювати не довгий час. Тому в найближчому майбутньому потрібно буде замінити обладнання. Проектом стандарту 7 передбачено, що в умовах прискореної амортизації норма амортизації збільшується, але не більше як у 2 рази. І враховується, що амортизація кожен рік нараховується від залишкової вартості (первісна вартість – знос), тобто прискорено амортизується залишкова вартість.
Метод суми чисел років експлуатації об’єкту – це також різновид методів прискореної амортизації. За цим методом сумуються роки експлуатації, амортизується ліквідна вартість, яка множиться на відношення кількості років на загальну суму років експлуатації.
Метод амортизації за кількістю виробленої продукції практично в нинішній умовах застосувати неможливо, сьогодні застосовується у добувних галузях (наприклад, коли будується шахта, то відома кількість вугілля, що там залягає і вартість гірничих виробів ділиться на кількість вугілля, що там залягає і визначається сума амортизації на 1 т.
За стандартом 7 нарахування амортизації починається зі слідуючого за місяцем введення. Нарахування амортизації припиняється зі слідуючого місяця за місяцем вибуття із експлуатації.
Для відображення в обліку нарахованої амортизації використовується рахунок 13, який має 3-и субрахунки:
1. знос ОЗ
2. знос інших необоротних матеріальних активів
3. знос нематеріальних активів.
Для обліку зносу ОЗ передбачені відповідні субрахунки до рахунку 13 "Знос необоротних активів": 131 "Знос ОЗ" і 132 "Знос інших необоротних метеріалних активів". В новому плані рахунків не передбачений рахунок "Ремонт ОЗ". Це пов’язано з тим, що в б/о первісна вартість ОЗ збільшується лише на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкту. Такі витрати будуть відображатись на рахунку 15 "Капітальні інвестиції". Витрати (в тому числі) ремонт, утримання устаткування), що були здійснені для забазпечення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта ОЗ, будуть відображені на відповідних рахунках витрат (91"Загальновиробничі витрати" 92 "Адміністративні витрати" 93"Витрати на збут").

5. Особливості побудови обліку грошових коштів у касі, на рахунках у банку. Відображення в бухгалтерському обліку.
Операції готівкою регулюються спеціальним положенням “Про здійснення операцій з нац. валютою”, яке затверджується НБУ. В цьому положенні відображаються норми по зберіганню гривні, її одержані з п/р, здачі на цей рахунок, ревізія залишків в касі підприємства і згідно до цього положення підприємство складає розрахунок ліміту (норми) залишків готівки в касі підприємства на кінець робочого дня. Цей ліміт погоджується з банком і підприємство зобов'язується його дотримуватись. Понад лімітні залишки підприємство зобов'язано вносити на п/р. Операції з готівкою здійснюються на підприємстві посадовою особою (касиром або іншою особою згідно до наказу по підприємству – бухгалтер). З такими особами підприємство укладає договір про повну матеріальну відповідальність. До умов зберігання готівки на підприємстві пред'являють жорсткі вимоги. Облік касових операцій здійснюється касиром і бухгалтерією. Касир веде облік операцій за кожний робочий день в касовій книзі, яка пронумерована і прошнурована. Основні документи: 1) касова книга; 2) звіт касира (в 2-х екземплярах), який відрізняється із первинними документами передаються до бухгалтерії. В касовій книзі і звіті показується залишок на початок дня, вказуються операції по надходженню і виплаті коштів, залишок на кінець дня. Підставою для залишків виступають первинні документи.
Якщо гроші надходять до каси підприємства з установи баку, наприклад на ЗП, то касир, одержавши такі гроші виписує прибутковий касовий ордер. Якщо ж кошти надходять за реалізовану продукцію, то на підставі документів про відпуск такої продукції (накладні, товарно-транспортні накладні) виписується прибутковий касовий ордер. Якщо із каси підприємства виплачується ЗП, премії або якійсь інші виплати, то вони здійснюються на підставі платіжних відомостей. Разові виплати на відрядження, відпускні здійснюються на підставі видаткових касових ордерів. На відміну від прибуткового касового ордеру видатковий підписується не тільки гол. бухгалтером, а й керівником підприємства. На підставі звіту касира бухгалтер відображає в обліку записи по руху коштів в касі окремо по видах валют. Для обліку грошових коштів в касі призначений р-к 30 “Каса”: 301 “Каса в національній валюті”, 302 “Каса в іноземній валюті”.
Оприбуткування коштів відображається:
Д 30 – К 31 "Рахунки в банках", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками, 37 "Розрахунки з різними дебіторами”.
При виплаті грошей з каси: Д 31 "Рахунки в банках", 37 "Розрахунки з різними дебіторами”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”, 66 “Розрахунки з оплати праці” – К 30.
Не рідше 1-го року на квартал повинна проводитись ревізія залишків грошей в касі і складатись акт. Якщо будуть установлені надлишки, то вони оприбутковуються: Д 30 – К 719 “Інші доходи від операційної діяльності”. Якщо існують нестачі:
Д 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” – К 50.

6. Загальна характеристика П(с)БО 9 "Запаси". Поняття, значення, структура запасів та основні терміни. Оцінка виробничих запасів. Облік виробничих запасів.
Стаття 9 "Запаси" дає таке визначення запасів. Запаси - це активи, які: 1) утримуються для подальшого продажу; 2) утримуються для його використання у вирибництві продукції або в абміністративних цілях; 3) знаходяться в процесі виробництва з метою наступного продажу готової продукції.
Для обліку ВЗ використовується рахунок 20 "Виробничі запаси". Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформаціїї про наявність руху належних підприємству запасів сиривини і матеріалів (у тому числі сировина і матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, палива, тари і тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
За дебетом рахунка 20 "Виробничі запаси" відображають надходження запасів на підприємство. Їх дооцінка, за кредитом – витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку відпуск (передачу)на сторону, уцінка тощо. Процесобліку виробничіх запасів охоплює операції пов"язані з надходженням та вибуттям ВЗ. Більшість товарно матеріальних цінностей надходить від постачальників. Незначну їх кількість пвдприємство отримує від підсобних господарств і вирибництв з переробки, безкоштовне отримання від спонсорів. Товарно матеріальні цінності обліковуються за фактичною собівартістю, яка складається із суми сплаченої постачальником плюс транспортно-заготівельні витрати. Процес заготівлі ТМЦ пов’язаний з відповідними витратами. На ці витрити підприємства повині складати кошторис, де передбачаються суми витрат на навантажувально-розвантужувальні роботи, суми приробного збутку при доставці матеріалів, суми відшкодувань по відряжденню і ін.
Підставою для відображення ТЗВ являються такі первинні документи: рахунки постачальників, товарно-транспортні накладні, залізнмчні квитанції про сплачений тариф. Придбання виробничих запасів також пов"язано з відповідними витратами, наявність фактичних ВЗ обліковується за обліковими цінами, якими можуть бути основні, роздрібні, планові. Витрати ВЗ На виробництво визначається за обліковими цінами в кінці звітного періоду, вартість використаних матеріалів доводиться до фактичної собівартості, це досягається шляхом приєднання частки ТЗВ, які надають на витрачені матеріали за звітний період. Залишки ТМЦ відображаються в балансі за фактичною собівартістю.
Фактична с/в = Вартість, яка сплачена + ТЗВ постачальникам (за договірними цінами). Відпуск матеріалів на виробництво здійснюється за обліковими цінами. Середній процент визначається яквідношення ТЗВ до вартості матеріалів.
Середній % ТЗВ=ТЗВ/ М* 100
Підставою відображення списання матеріалів на виробництво є такі документи: лімітно-заборні картки, вимиги на додатковий випуск матеріалів, накладні, акти на заміну матеріалів.

7. Особливості побудови обліку праці та її оплати на підприємствах. Документальне оформлення, записи на рахунках.
Витрати пов’язані з оплатою праці за своїм обсягом займають друге місце після матеріальних витрат. Основними показниками обліку праці та її оплати є чисельність працюючих різних професій, їхня кваліфікація, витрати робочого часу в годино-днях, кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт, розмір фонду оплати праці різним категоріям робітників за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум, нарахованих і використаних на оплату відпусток, виплати на соціальне страхування працюючим, розмір відрахувань за їх видами.
Передумовою нарахування ЗП виступає первинна документація по обліку праці. Облік праці ведуть не тільки по кожному працівнику з погодинною оплатою, а і по працівникам з відрядною формою оплати. Це необхідно для розподілу ЗП між членами бригади згідно з кількістю відпрацьованого часу, а також для визначення показника продуктивності праці. Важливими документами для обліку праці витраченого часу є табель. Для працівників з відрядною формою оплати праці найбільш застосовується такий документ як наряд (індивідуальні, бригадні, акордні). В цих документах на зворотній стороні обов"язково вказується кількість відпрацьованого часу за кожний місяць кожного робітника. Витрати на оплату праці відносяться до однієї з важливих статей калькуляції, процес нарахування ЗП за виконану роботу відображається в бухгалтерському обліку, на рах. 66 "Рахунки з оплати праці" який має два субрахунки. 661 "Розрахунки за заробітною платою", та 662"Розрахунки з депонентами" За кредитом рах. 66 "Рахунки з оплати праці" відображається нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом - виплата ЗП , премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок ЗП та інших утримань із сум оплати праці персоналу. Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661"Розрахунки за заробітною платою", за кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

8. Загальна характеристика П(с)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Облік довгострокової заборгованості, зобов'язань.
У П(С)БО №10 «Дебіторська заборгованість» визначаються методологічні засади формування в Бух.обліку інформації про дебіторську заборгованість (ДЗ). У підприємства завжди є сумніви у повному погашенні наявної у нього на балансі ДЗ. Тому Стандартом 10 за поточною ДЗ за продукцію передбачено створювати резерв сумнівних боргів як частину загальної суми такої заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником. Поточна ДЗ за продукцію на дату балансу включається до підсумку балансу за вирахуванням резерву сумнівних боргів, тобто за її чистою реалізаційною вартістю.
Довгострокова дебіторська заборгованість — це сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. До довгострокової дебіторської заборгованості відноситься:
- заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;
- надання позик іншим підприємствам;
- надання позик фізичним особам;
- заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях - пожежі, повені, крадіжках тощо.
Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості передбачено рахунок 16. Рахунок 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" -активний, балансовий, призначений для обліку господарських процесів, довгострокової дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб.
По дебету рахунку 16 відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, по кредиту - її погашення (списання) або переведення до складу поточної. Рахунок має такі субрахунки: 161 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду", 162 "Довгострокові векселі одержані", 163 "Інша дебіторська заборгованість".

9. Формування та облік доходів за видами діяльності. Визначення, склад, оцінка. Характеристика П(с)БО 15 "Дохід".
Дохід визначається як елемент діяльностіті – оператційної, фінанасової, інвестиційної – якщо відбулася подія його визначення на основі економічного змісту господарської операції та юридичного оформлення. Існує 3 види доходів: продаж готової продукції/куплених товарів; надання послуг (виконання робіт); проценти, роялті, дивіденди та інші види доходу. Доходи характеризуються за типами діяльності, внаслідок якої вони виникають від звичайної та надзвичайної діяльності (події). Основна діяльність – діяльність, пов’язана з виробництвом або реалізацією продукції, що є основною метою створення підприємства та забезпечить основну частку його доходу.
На Кт791(Результат основної діяльності) відображається сума доходів від реалізації готової продукції, товарів та послуг в корреспонденції з Дт рах-в 70 (Дохід. від реалізації) та 71 (Інший операційний доход). На Дт 791 на кінець звітного періоду списуєтьсяся: 1)собівартість реалізованої готової продукції, товарів/послуг (з Кт90 ”Собівартість продукції”), 2) адміністративні витрати з Кт 92, 3) витрати на збут з Кт 93, 4) інші операційні витрати з Кт 94, 5)сума податку на прибуток від звичайної діяльності ( з Кт981). Шляхом співставлення на рах.791 обороту по Кт ( заг. сума отриманих доходів від реалізації та інший операційний доход) з оборотом по Дт (загальна сума операцій витрат з урахуванням суми податку на прибуток від звичайної діяльності) визначають фінансовий результат від основної діяльності. Фінансовий результат на суму прибутку списується з Дт791 на Кт44, на суму збитку: Дт44, Кт791.
За даними рах.793 (Результати від іншої звичайної діяльності визначають фінансовий результат від іншої звичайної діяльності. На Кт 793 з Дт 74 (Інші доходи) списують доходи від інвестицій. Та іншої звичайної діяльності (дохід від реалізації фінансових інвестицій, від необоротних активів, доходи від не операційної курсової різниці, безоплатно отриманих активів тощо). На Дт 793 з Кт 97(Інші витрати списують витрати, які виникли в процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з виробництвом та реалізацією основної продукції/послуг, а також витрати страхової діяльності.
За даними субрахунку 794 “Результати надзвичайних подій” визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кредит цього субрахунку в кореспонденції з дебетом рахунку 75 “Надзвичайні доходи” списують доходи, що отримано від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на дебет в кореспонденції з кредитом рахунка99 “Надзвичайні втрати” – втрати від надзвичайних подій.

10. Облік розрахунків з постачальниками і покупцями, різними дебіторами і кредиторами. Відображення на рахунках.
Облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками, покупцями і замовниками, різними дебіторами та кредиторами, за податками і платежами, облік виданих та отриманих
1 2 3 4 5

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП