ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Фінансовий облік

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Фінансовий облік
1 2 3 4 5

16. Склад і загальна характеристика національних положень(стандартів) бухгалтерського обліку в Україні. Принципи організації бухгалтерського обліку.
На основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) в Україні розроблені й діють національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку — П(С)БО. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.
Станом на 1 січня 2004 р. затверджено такі національні П(С)БО.

Національні Положення (стандарти) складаються структурно з таких частин:
Загальні положення, де визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про об'єкти обліку, вказується яким чином і які суб'єкти господарської діяльності їх застосовують, наводиться короткий глосарій вживаних термінів та їх тлумачення, що сприяє кращому розумінню змісту положення (стандарту).
Визнання та класифікація об'єкта бухгалтерського обліку.
Оцінка об'єкта бухгалтерського обліку, її складові та порядок визначення, вказуються прийняті методи оцінки.
Характеристика обліку об'єкта бухгалтерського обліку виходячи із загальноприйнятих за МСБО принципів.
Розкриття інформації про об'єкти бухгалтерського обліку у фінансовій звітності та примітках до звіту.
Додатки (у разі необхідності), де наводяться форми фінансової звітності, методи та приклади розрахунків показників, різні переліки тощо.
Принцип бухгалтерського обліку - правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:
обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;
нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;
періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

17. Зміст та особливості складання бухгалтерського балансу і звіту на підприємствах. Склад річної(квартальної) звітності та порядок її подання.
Питання, пов'язані зі складанням і поданням фінансової звітності, регулюються такими законодавчими та нормативними актами: 1) Закон України "Про БО та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV.
2) Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.
3) Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: ПСБ01 – " Загальні вимоги до фінансової звітності"; ПСБ0 2 – "Баланс"; ПСБО 3 – ''Звіт про фінансові результати"; ПСБ0 4 – "Звіт про рух грошових коштів"; ПСБО 5 – ''Звіт про власний капітал"; ПСБО 25 – "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".
Склад фінансової звітності. Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Слід відзначити, що звітним періодом для фінансової звітності визначено рік (на відміну від податкової, де присутній і квартал). Склад річної звітності має наступний вигляд:
1) Баланс ( ПСБО 2 "Баланс");
2) Звіт про фінансові результати (ПСБО 3 "Звіт про фінансові результати")
3) Звіт про рух коштів (ПСБО 4 "Звіт про рух грошових коштів")
4) Звіт про власний капітал (ПСБО 5 "Звіт про власний капітал")
5) Примітки (Стандарти, якими встановлено порядок обліку конкретних операцій)
Стандартом 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" передбачено подання не тільки річної, а і квартальної звітності (при відсутності квартального звітного періоду). Така звітність отримала назву проміжної, складається щоквартально наростаючим підсумком за 3, 6 і 9 місяців. До неї увійшли тільки Баланс і Звіт про фінансові результати.
Річна фінансова звітність підприємств (крім зведеної та консолідованої) подається органам статистики і засновникам згідно зі статутними документами. Строк подання звітності до органів статистики - 20 лютого.
Проміжна звітність подається до органів статистики це пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, тобто 25 квітня, 25 липня і 25 жовтня. Якщо останній звітний день збігається з вихідним або святковим, то він переноситься на перший робочий день. Якщо звітність надсилається поштою, то днем подання є дата на штемпелі поштового відділення одержувача. Відповідальність за несвоєчасне подання звітності до органів статистики встановлена у вигляді адміністративного штрафу. Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства.
Баланс являє собою систему моментних показників (тобто показників на певну дату). Практично це зведення дебетових і кредитових залишків за бухгалтерськими рахунками. Згідно зі Стандартами звітною датою є останній день періоду. Тепер баланс складається станом на 31 число, включаючи обороти за 31 число. Статті Балансу відповідають новій схемі рахунків.
Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Тут у розгорнутому вигляді відображаються доходи та витрати за всіма вилами діяльності. Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.
Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про: підприємство; дату звітності та звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру; відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду; облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів; іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

18. Форма бухгалтерського обліку: поняття, сутність та вибір.
Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку, його технічної оснащеності.
Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів.
Важливим кроком у формуванні облікової політики є вибір форми бухгалтерського обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють «систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них» (ст. 8, п. 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Вибору форми бухгалтерського обліку передує вивчення наявних варіантів. Нині в Україні фактично застосовуються такі основні облікові форми:
меморіально-ордерна (за класичною меморіально-ордерною формою та формою «Журнал-Головна»);
журнально-ордерна.
Кожна із зазначених форм має автоматизований варіант, що містить чимало програмних продуктів, як-то «ПАРУС», «1С-Бухгалтерія», «БЭСТ», «Fin Expert», «Фінанси без проблем» і т. ін.

19. Бухгалтерський фінансовий облік: сутність, значення, стандарти.
Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Важливі особливості бухгалтерського обліку полягають у тому, що він перш за все вартісний, суцільний і безперервний, документально обґрунтований, використовує властиві йому способи опрацювання інформації.
Всі юридичні особи, створені в Україні, незалежно від організаційних форм і форм власності, повинні вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Це положення засвідчує стаття 29 (Облік і звітність) Закону України "Про підприємства в Україні" від 4 січня 1992 р. № 2032-ХІІ.
Станом на 1 січня 2004 р. затверджено такі національні П(С)БО.

Національні Положення (стандарти) складаються структурно з таких частин:
Загальні положення, де визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про об'єкти обліку, вказується яким чином і які суб'єкти господарської діяльності їх застосовують, наводиться короткий глосарій вживаних термінів та їх тлумачення, що сприяє кращому розумінню змісту положення (стандарту).
Визнання та класифікація об'єкта бухгалтерського обліку.
Оцінка об'єкта бухгалтерського обліку, її складові та порядок визначення, вказуються прийняті методи оцінки.
Характеристика обліку об'єкта бухгалтерського обліку виходячи із загальноприйнятих за МСБО принципів.
Розкриття інформації про об'єкти бухгалтерського обліку у фінансовій звітності та примітках до звіту.
Додатки (у разі необхідності), де наводяться форми фінансової звітності, методи та приклади розрахунків показників, різні переліки тощо.

20. Облік власного капіталу і забезпечення зобов'язань.
Власний капітал суб'єкта господарювання визначається вартістю його майна, тобто чистими активами. Вона обчислюється як різниця між вартістю майна і позичковим капіталом. Власний капітал скла¬дається зі статутного, додаткового і резервного капіталу, нерозподі¬леного прибутку та цільових (спеціальних) фондів.
Власник поділяє капітал на основний (довгостроковий) і оборот¬ний (поточний) капітал.
Основний капітал складається з основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій (довгострокових позичок).
Оборотний капітал складається з матеріальних оборотних засо¬бів, коштів у поточних розрахунках, короткострокових фінансових вкладень.
Рахунок 40 "Статутний капітал" призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу під¬приємства. За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" відобра¬жається збільшення статутного капіталу, за дебетом — його змен¬шення (вилучення) — повернення частки внесків у разі вибуття учас¬ника, списання збитків за рахунок внесків.

21. Загальна характеристика П(с)БО 16 "Витрати". Облік витрат за елементами, витрат діяльності.
Відповідно до п. 6 Положення витратами звітного періоду визнається зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власникам), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Основними критеріями, якими необхідно керуватись при відображенні витрат у бухгалтерському обліку і визнанні їх витратами певного періоду, є:
витрати відображаються в обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань (п. 5 Положення);
витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони здійснені (п. 7 Положення).
Важливим завданням обліку затрат на виробництво є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, які пов'язані з виготовленням продукції (виконанням робіт; наданням послуг), забезпечення контролю за використанням матеріальних трудових і фінансових ресурсів.
Для узагальнення інформації про затрати на виробництво продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 23 «Виробництво», до якого відкривається стільки субрахунків, скільки видів діяльності робіт, послуг) здійснюється підприємством (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля наука, допоміжні, підсобні виробництва, некапітальні роботи, ремонт основних засобів та ін.).
Аналітичний облік порахунку 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється.
По дебету рахунка 23 «Виробництво» та його аналітичних рахунків протягом звітного періоду відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати в кореспонденції з кредитом рахунків: 20 «Виробничі запаси»; 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»; 66 «Розрахунки з оплати праці»; 65 «Розрахунки за страхуванням»;685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та ін.
Наприкінці місяця на дебет рахунка 23 «Виробництво» з кредита рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» списуються загальновиробничі витрати в сумі, що за розрахунком підлягає включенню до витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).
Елементи затрат — це економічно однорідні за своїм змістом затрати незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» встановлено групування витрат операційної діяльності підприємства за такими елементами:
матеріальні затрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
Групування витрат за економічними елементами використовується для планування витрат виробництва (обігу), виявлення резервів їх зниження, нормування оборотних коштів і контролю за їх оборотністю, для розрахунку економічних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства (матеріалоємність, трудоємкість виробництва та ін.), а також для складання Звіту про фінансові результати (розділ II «Елементи операційних
витрат»).
За цільовим призначенням витрати виробництва поділяються на основні і накладні. До основних належать витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і становлять її речову основу (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновиробничі витрати).
За способом включення до собівартості продукції (робіт, послуг) затрати виробництва поділяються на прямі і непрямі. Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певних виробів (робіт, послуг), а тому до їх собівартості включаються прямо на підставі даних первинних документів (матеріали, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом (наприклад, загальновиробничі
витрати), а тому між об'єктами обліку витрат (продукцією» роботами, послугами тощо) розподіляються пропорційно встановленому базису (заробітній плат робітників, матеріальним, прямим витратам тощо).

22. Сутність та загальна характеристика організації обліку на забалансованих рахунках.
Всі рахунки балансу поділяються на балансові й забалансові.
Указаний поділ ґрунтується на економічному підході до класифікації засобів підприємства і відображає їх правовий статус.
Рахунки класу 0 "Забалансові рахунки" призначені для обліку активів, які не належать підприємству, а також умовних зобов'язань, одержаних і виданих забезпечень. До них належать рахунки: 01 "Орендовані необоротні активи", 02 "Активи на відповідальному зберіганні", 05 "Гарантії і забезпечення видані", 06 "Гарантії і забезпечення одержані", 08 "Бланки суворого обліку" та ін.
На забалансових рахунках обліковуються орендовані основні засоби, матеріали, прийняті для переробки, обладнання, прийняте для монтажу, матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання, бланки суворої звітності та ін.
Особливістю забалансових рахунків є однобічний запис, тобто брак подвійного запису. Відтак ці рахунки не кореспондують один з одним, записи на них мають лише контрольний характер, як свідчення відповідальності підприємства за вказані засоби. У разі надходження таких засобів їх оприбутковують на підставі відповідних документів, а в разі їхнього вибуття (відпуску) — списують. Такі рахунки є, власне, формулярами статистичного спостереження, яке базується на відповідних документах.
1 2 3 4 5

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП