ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 

Завдання №9
Економічні важелі управління охооною праці
Визначення економічних ризиків
Категорію "ризик" можна визначити як небезпека втрати ресурсів чи недоодержання доходів у порівнянні з варіантом, що розрахований на раціональне використання ресурсів.
Під об'єктом ризику розуміють економічну систему, оцінити ефективність й умови функціонування якої на перспективу у вичерпній повноті і з необхідною точністю неможливо.
Таблиця
Джерело або автор
Визначення ризику
Ризик - це

Словник Вебстера
небезпека, можливість збитку чи втрат

Ожегов С.І. (словник) "можливість небезпеки" чи "дія наудачу в надії на щасливий результат"

Хохлов Н.В.
ймовірність виникнення збитків чи недоодержання доходів у порівнянні з прогнозованим варіантом
Грабовий П.Г., Петрова С.Я., Романов К.Г.
ймовірність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів чи поява додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності

Морган Дж.П.
ступінь невизначеності одержання майбутніх чистих доходів

Бланк І.А.
шанс несприятливого результату, небезпека, погроза втрат і ушкоджень

Балабанов І.Т.
ймовірність втрати цінностей (фінансових, матеріальних товарних ресурсів) в результаті діяльності, якщо обстановка й умови проведення діяльності будуть мінятися в напрямку, відмінному від передбаченого планами і розрахунками
Вітлінський В.В.,
економічна категорія, яка відображає характерні особливості сприйняття зацікавленими суб'єктами економічних відносин об'єктивно наявних невизначеності й конфліктності, іманентних процесам цілепокладання, управління, прийняття рішень, оцінювання, що обтяжені можливими загрозами і невикористаними можливостями
Маханець Л.Л. економічною системою, означає відсутність стимулів до компетентного керівництва й є побічним свідченням відсутності демократії.
Для існування економічного ризику необхідна не тільки демократія, а й можливість прийняття одноособових рішень (елементи централізму). Навіть під час прийняття рішення на повністю демократичних засадах (наприклад, голосуванням) кожен з членів колективного органу управління приймає одноособове рішення, віддаючи голос за ту чи іншу альтернативу, а отже ризикує. Про це свідчать коливання рейтиніу депутатів за результатами поіменного голосування у країнах з розвиненою демократією.
Важливість фактора економічного ризику зумовила перетворення його на товар; створився потужний ринок ризику. Диференціація умов господарювання та прийняття рішень щодо об'єктів ризику, а також різне відношення до ризику у суб'єктів викликають необхідність обміну ризиком. Потужними споживачами ризику є страхові компанії, фірми, організації, фонди. Вони отримують ризик від багатьох суб'єктів ризику і за деяку винагороду повертають їм певні гарантії. Іноді економічний ризик бажаний для суб'єктів, тому він створюється штучно (гральний бізнес).
Таким чином, економічний ризик, виступаючи об'єктивною необхідністю сучасного суспільства, набуває ті риси і особливості, які притаманні соціально- економічному стану країни на певному етапі її розвитку.
Сутність економічного ризику складають такі елементи:
– можливість відхилення від передбачуваної мети, заради якої здійснювалася обрана альтернатива;
– ймовірність досягнення бажаного результату;
– відсутність впевненості в досягненні поставленої мети;
– можливість матеріальних, моральних і інших утрат, зв'язаних зі здійсненням обраної в умовах невизначеності альтернативи.
Важливим елементом економічного ризику є наявність ймовірності відхилення від обраної мети. При цьому можливі відхилення як негативного, так і позитивного характеру. Зазначені елементи, їхній взаємозв'язок і взаємодію відбивають змістовність економічного ризику.
Витрати підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація й ефективність
Розглядаючи механізм витрат підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці, виділяють п'ять груп витрат:
Відшкодування потерпілим унаслідок травм і професійних захворювань. Тимчасова непрацездатність; одноразова допомога (включаючи членів сімей і утриманців загиблих); моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним закладам; санаторно-курортне обслуговування; протезування, придбання транспортних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам; доплати до попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; пенсії інвалідам і утриманцям загиблих.
Пільги та компенсації за працю у важких і шкідливих умовах праці Додаткові відпустки, скорочений робочий день, лікувально-профілактичне харчування, одержання молока або інших рівноцінних продуктів, підвищені тарифні ставки, доплати за умови та інтенсивність праці, пенсії на пільгових умовах.
Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань. Витрати на заходи щодо охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентовані нормативними актами держави; витрати на заходи з охорони праці за колективними договорами.
Витрати на ліквідацію наслідків аварії та нещасних випадків на виробництві. Вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будівель, споруд; витрати на врятування потерпілих; розслідування нещасних випадків; виплати заробітної плати і доплати за час простою; вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, машин та механізмів, будівель і споруд; вартість підготовки чи перепідготовки працівників замість вибулих унаслідок загибелі або інвалідності.

Штрафи та інші відшкодування
Штрафи, виплачені за наявність нещасних випадків та приховування від обліку потерпілих; штрафи на підприємства, установи та організації за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці; штрафи на працівника за порушення вимог законодавства й інших нормативних актів з охорони праці; компенсації за час вимушеного простою через небезпечність виконання робіт і припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці; штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних зобов'язань з іншими підприємствами; компенсаційні виплати за ураження населення, житлового фонду, приватного майна та забруднення довкілля витрати, пов'язані з відшкодуванням потерпілим унаслідок травм і професійних захворювань;
витрати на попередження й компенсацію несприятливого впливу умов праці працівників (пільг і компенсації тим, хто працює у важких та шкідливих умовах); витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань; витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків; штрафи й інші відшкодування. Витрати з охорони праці також поділяються на:
– доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров'я працівників, раціональне витрачення життєвих сил та відновлення працездатності;
– частково доцільні витрати, які включають видатки за пільгами і компенсаціями за несприятливі умови;
– недоцільні витрати, що зумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.
Доцільні витрати забезпечують поліпшення умов праці, частково доцільні і недоцільні - призводять до збитків підприємства, до зниження ефективності виробництва.
Дослідження свідчать, що основні витрати на підприємствах припадають не на створення безпечної техніки, попередження виробничого травматизму і захворюваності, не на нормалізацію умов праці, а на пільги й компенсації, пов'язані з небезпечними і шкідливими умовами праці. Співвідношення між витратами на поліпшення умов та охорони праці до видатків на доплати, пенсії, пільгові відпустки становлять 1:10.
Поліпшення умов праці потребує капітальних вкладень і поточних витрат. До капітальних відносяться одноразові та постійні витрати спрямовані на:
– створення чи оновлення основних фондів працеохоронного призначення;
– вдосконалення техніки і технології з метою поліпшення умов та охорони праці.
Поточні (експлуатаційні) витрати - це витрати на утримання й обслуговування обладнання, що має працеохоронне призначення. Вони забезпечують функціонування обладнання в необхідному режимі. Чималого значення набуває визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці.
Методика оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо вдосконалення умов і охорони праці
Для оцінки результатів проведення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці згідно з методиками, розробленими ВЦНДІОП ВЦРПС та ННДІОП України запропоновані чотири групи показників:
– зміна стану умов і охорони праці;
– соціальні;
– соціально-економічні;
– економічні.
Зміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних показників.
Підвищення рівня безпеки праці супроводжується збільшенням кількості машин і механізмів, виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів.
Поліпшення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму й вібрації, посиленням освітленості.
Зростання психофізіологічних показників визначається скороченням фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі монотонності праці.
Поліпшення естетичних показників характеризується раціональним компонуванням робочих місць та машин, упорядкуванням приміщень і території, поєднанням кольорових відтінків тощо.
Зміни стану виробничого середовища за факторами оцінюються різницею абсолютних величин до і після впровадження заходів, а також порівнянням відносних показників, що характеризують ступінь відповідності тих чи інших факторів гранично допустимим концентраціям, гранично допустимим рівням або заданим рівням. Комплексна оцінка зміни стану умов праці здійснюється за показниками приросту кількості робочих місць, на яких умови праці приведені у відповідність до нормативних вимог.
Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці визначаються наступними показниками:
– збільшенням кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам (як у комплексі, так і за окремими факторами), й скороченням чисельності працюючих у незадовільних умовах праці;
– зниженням рівня виробничого травматизму;
– зменшенням кількості випадків професійної захворюваності, пов'язаною з незадовільними умовами праці;
– скороченням кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;
– зменшенням плинності кадрів через незадовільні умови праці.
Для оцінки соціальних результатів можуть використовуватися також інші показники — ступені задоволення працею та її престижності тощо. Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величини соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення.
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок, зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві.
Згідно з методикою визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці. Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. 9.2) складається з:
– економії від зниження професійної захворюваності;
– економії від зменшення випадків травматизму;
– економії від зниження плинності кадрів;
– економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.
Останніми роками питання, пов'язані з економічною ефективністю заходів щодо охорони праці, широко обговорювались. Дискусія розгорталася на рівні як Європейського Союзу і країн, що входять до нього, так і окремих компаній. В м. Гаазі (Нідерланди) пройшла перша Європейська конференція з питань економічної ефективності заходів щодо охорони праці , яка визначила існування низки методичних підходів до економічної оцінки заходів щодо охорони праці. Найважливішими з них є аналіз витрат і доходів (АВД), аналіз ефективності витрат (АЕВ) та мегоди розрахунку сукупних витрат, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваністю.



1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти

ДЛЯ ЕКЗАМЕНУ!




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП