ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 

Аналіз витрат і доходів ~ це метод оцінки сукупних витрат та доходів у грошовому виразі на рівні суспільства чи конкретного проекту. АВД зіставляє витрати на профілактичні заходи з доходами (зниження витрат чи збитків плюс додатковий прибуток). Фактично він є інструментом, що виявляє економічні наслідки і може бути використаний при вдосконаленні внутрішньофірмової системи прийняття рішень. За традицією АВД досить успішно пристосовується до виробничих витрат і робіт, у яких розподіл вартості на витрати та доходи є чітким. При розподілі ж грошової вартості, що відноситься до безпеки і гігієни праці, виникають проблеми, особливо в частині доходів.
В аналізі ефективності витрат (АЕВ) розраховується баланс між результатами заходів та грошовими витратами. АЕВ застосовується особливо успішно при зіставленні кількох варіантів рішення однієї і тієї самої задачі.
Аналіз витрат через захворюваність (АВЗ) — це метод розрахунку витрат, що можуть бути пов'язані з виробничим травматизмом та захворюваністю працівників. АВЗ виявляє масштаб проблеми в кількісному вираженні, тоді як АВД і АЕВ призначені для вибору оптимального рішення. Він пристосовується як до фінансових, так і до соціально-економічних витрат залежно від адресата, для якого проводиться розрахунок

РОЗРАХУНОК МАТЕРІАЛЬНИХ ВИТРАТ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ТРАВМАМИ ТА ПРОФЗАХВОРЮВАННЯМИ
1. Матеріальні наслідки травматизму:
Мн = Дт •S•Ф
де Дт – кількість людино-днів непрацездатності в потерпілих з втратою працездатності на 1 день і більше, тимчасова непрацездатність яких закінчилась у звітному році;
S – середня денна заробітна плата одного працівника;
Ф - коефіцієнт матеріальних наслідків (страхові внески, штрафи, матеріальні втрати); Ф = 2.
Крім того, в зв'язку з нещасним випадком потерпілий позбавлений можливості виробляти матеріальні цінності.
2. Умовні річні втрати додаткового продукту Ув можуть бути визначені
Ун =(Дт + ДІ+Дс)•S
де Ді - кількість людино-днів непрацездатності за рік внаслідок інвалідності;
де Дc - кількість людино-днів у році, які недопрацьовані через смертельні випадки.
3. Загальна сума матеріальних наслідків від нещасних випадків з урахуванням умовних витрат додаткового продукту за рік:
Мн =Дт•S•Ф+S(Дт+Ді+Дс) = S[Дт(Ф+1)+ДI+Дс]

РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З
ОХОРОНИ ПРАЦІ
1. Економічна ефективність заходів з охорони праці:
Е = Q-Eн(K2-K1)
де Q - річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму і окремих статей собівартості;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності заходів охорони праці, Ен =
К1, К2 - витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків за попередній і звітний роки.
2. Річна економія Q:
Q=M1-Mн2
де М1, Мн2 - матеріальні наслідки виробничого травматизму в попередньому і звітному роках.
3. Термін окупності витрат на охорону праці:
Т= К2/Q
4. Економічна ефективність заходів:
Е еф. = Q/K2
Mн1= 10(384•(2+1)+282+250)-16,84 тис. грн.
Мн2 =10•(300•(2+1)+96)=9,96 тис. грн
Річна економія:
Q = 16, 84 - 9, 96 = 6, 88 тис. грн.
5.Економічна ефективність:
Е = 6,88 - 0,08 (9,39 - 3,59) = 6,88 - 0,46 = 6,42 тис. грн.
6.Термін, за який окуповуються втрати:
Т = 9,39/6,88= 1,4 роки.
7.Коефіцієнт економічної ефективності:
Е = 6,88 / 9,39 = 0,73.
Економічна ефективність становить 0,73 грн. на кожну гривню витрат. Якщо врахувати витрати підприємства на відшкодування потерпілим і внески в фонд страхування від нещасних випадків, то економічна ефективність СУОП значно збільшиться. Закон передбачає неприпустимість керуватись суто економічними міркуваннями при проведенні заходів з охорони праці.

Таблиця
Приклад розрахунку економічної ефективності охорони праці
№ зп. Назва Познач ення Одиниці
вимірювання Показники
попередній рік звітний рік
1 Кількість людино-днів непрацездатності від травм людині 384 300
2 Середня денна заробітна плата одного працівника грн. 10 10
3 Коефіцієнт матеріальних наслідків від травм — 2 2
4 Кількість людино-днів, непрацездатності за інвалідністю (з моменту переходу на інвалідність до кінця року), всього дні 282 96
5 Кількість людино-днів, недопрацьованих потерпілими, які загинули, всього люд.-дні 250
6 Нормативний коефіцієнт ефективності витрат — 0,08 0,08
7 Витрати на підприємстві для попередження нещасних випадків тис. грн. 3,59 9,39

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ
1.Матеріальні наслідки травматизму за рік:
Мн1 = 384 • 10 • 2 = 7,68 тис. грн.
Мн2= 300 10 2 = 6,00 тис. грн.
2. Умовні втрати додаткового продукту:
Ув1= 10• (384 + 282 + 250) = 9,16 тис. грн.
Ув2 = 10 • (300 + 96) = 3,96 тис. грн.

Завдання 10
Нормування освітлення робочих місць, методи розрахунку
Норми природного освітлення У діючих в Україні Будівельних нормах і правилах 11-4-79 (у Російській Федерації цей документ переглянутий і має назву СНиП 23-05-95; таким чином, на теренах СНД зараз ці питання не гармоні¬зовані) наведені нормативні значення КПО для III світлового поясу.
Істотне значення має те, в якому світловому поясі розміщується будівля, тому що природне освітлення залежить від кількості соняч¬них днів у році, снігового покриву взимку та інших факторів. Для вра¬хування цих обставин використовується поняття світлового клімату.
Світловий клімат — сукупність умов природного освітлення в міс-цевості (освітленість і якість освітлення на горизонтальній та орієн¬тованих за сторонами горизонту вертикальних поверхнях, що ство¬рюються розсіяним світлом неба і прямим світлом сонця, тривалість сонячного сяйва, відбиваючі властивості земного покриву) за період понад десять років.
БНіП 11-4-79 вирізянє п'ять поясів світлового клімату: І, II, III, IV та V. Відповідність між ними наведена в табл. 2.
Таблиця 2
Розряди зорової роботи для нормування освітлення приміщень громадських, житлових і допоміжних будівель
Вид зорової роботи Характеристика зорової роботи Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм Розряд зорової роботи
Розрізнення об'єктів найвищої точності 0,15-0,30 А
високої точності 0,30-0,50 Б
середньої точності Понад 0,5 В
Огляд нав-колишнього простору при корот¬кочасному, епізодичному розпізнаванні об'єктів при високій насиченості приміщення світлом Незалежно від розміру об'єкта розпізнавання Г
при нормальній насиченості приміщення світлом д
при низькій насиченості приміщення світлом Е
загальне орієнтування у просторі інтер'єру Незалежно від розміру об'єкта розпізнавання Ж
загальне орієнтування в зонах переміщення 3
Таблиця З
Пояс світлового клімату (СНиН 11-4-79) Група адміністративних районів (СНиП 23-05-95)
І 4
ІІ 3
III 1
IV 2
V 5
Нормативні значення КПО у СНиП 23-05-95 відповідно задають¬ся для 1 групи адміністративних районів.
Норми природного освітлення приміщень встановлені окремо для виробничих приміщень (табл. 4) і невиробничих (табл. 5).
Таблиця 4
Нормовані значення КГІО при боковому природному освітленні виробничих приміщень*
Характеристика зорової роботи Розряд зорової роботи КПО, %, при природному боковому освітленні
(кпо)ипрм
Найвищої точності І 3,5*
Дуже високої точності II 2,5*
Високої точності III 2,0*
Середньої точності IV 1,5
Малої точності V 1
Груба (дуже малої точності) VI 1
Робота з матеріалами та виробами, що сві¬тяться, у гарячих цехах VII 1
Загальне спостереження за виробничим про-цесом:
постійне 1
періодичне при постійному перебуванні лю¬дей у приміщенні 0,3
періодичне при періодичному перебуванні людей у приміщенні VIII 0,2
Загальне спостереження за інженерними ко-мунікаціями од

• Рекомендується виконувати суміщене освітлення.
Таблиця 5
Нормовані значення КПО при боковому природному освітленні приміщень громадських, житлових і допоміжних будівель
Розряд зорової роботи А Б В г д Е Ж
(КПО)норм 1,5 1,0 0,5 1,0 0,7 0,5 Не регламентується
Залежно від функціонального призначення приміщень рекомен¬довані нормовані значення КПО наведені в табл. 6.

Таблиця 6
Норми КПО для громадських, житлових і допоміжних приміщень
Назва приміщень КПО)норм
при боковому освітленні
Проектні зали, приміщення конструкторських бюро 2
Друкарські бюро 1,5
Класні кімнати, навчальні аудиторії 1,5
Групові, ігрові приміщення, їдальні, спальні ди¬тячих дошкільних закладів 1,5
Читальні та спортивні зали 1
Конференц-зали, зали засідань, виставкові зали, торговельні зали магазинів, зали для споживан¬ня їжі 0,5
Житлові кімнати і кухні 0,5
Україна розташована в IV поясі світлового клімату (крім Криму, який належить до V поясу).
Нормовані значення КПОNдля будівель, розташованих у IV або V поясі світлового клімату, слід визначити за формулою
КПОN =(КПО)норм • mN (1)
де (КПО) — нормоване значення КПО за табл. 4 або 5;
mN — ко¬ефіцієнт світлового клімату, що враховує особливості світлового клімату (значення визначається за табл. 7).
Отримані за формулою значення слід округляти до десяткових.
Таблиця 7
Значення коефіцієнта світлового клімату (при боковому освітленні)
Орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонту Коефіцієнт світлового клімату тх за поясу світлового клімату
IV V
Північ 0,9 0,8
Північний схід, Північний захід 0,9 0,8
Схід, Захід 0,9 0,8
Південний схід, Південний захід 0,85 0,8
Південь 0,85 0,75
Вибір точки у просторі приміщення, для якої нормується освітлення
У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І—III розрядів природне освітлення в багатьох випадках не може забезпечити не¬обхідну освітленість робочої поверхні на робочих місцях, тому для таких робіт слід облаштовувати суміщене освітлення. Але при цьому КПО так само нормується, хоча не забезпечує необхідної освітленос¬ті.
Природне освітлення нерівномірне, щодалі від вікна, то менша освітленість. Тому постає питання: в якій саме точці приміщення нормується освітлення? Відповідь така: на робочій поверхні в най- віддаленішім від світлових прорізів точці (див. рис. 2, де ця точка поз-начено М, а також рис. 3). Детальніше це пояснюється так.
У виробничих приміщеннях КПО повинно нормуватися на ро¬бочій поверхні.
Робоча поверхня — це поверхня, на якій виконується робота і нормується або вимірюється освітленість.
Умовна робоча поверхня — це умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м від підлоги.
В основних приміщеннях житлових будинків, а також дитячих дошкільних закладів нормативні значення КПО повинні забезпечу¬ватися на рівні підлоги.
У невеликих приміщеннях при однобічному природному освітлен¬ні мінімальне значення КПО Нормується в точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни, найвіддаленішої від світлових прорізів.
Характерний розріз приміщення — поперечний розріз всередині приміщення, площина якого перпендикулярна до йпощини засклення світлових прорізів (при боковому освітленні). У характерний розріз приміщення повинні потрапляти ділянки з найбільшою кількістю робочих місць, а також точки робочої зони, найвіддаленіші від світ¬лових прорізів.



1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти

ДЛЯ ЕКЗАМЕНУ!




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП