ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 

Ідентифікація ризиків
Комп'ютер, як елемент системи "Людина — комп'ютер — середовище", є найбільш небезпечним об'єктом для людини. Відповідно до ДСТУ 2938-94 комп'ютер — це функціональний пристрій, що складається з одного або декількох взаємопов'язаних центральних процесорів і периферійних пристроїв, може виконувати обчислення без участі людини-оператора.
Як уже зазначалось, найбільш небезпечними вузлами комп'ютера є дисплей (монітор), блок живлення, клавіатура, принтер, особливо лазерний. Основним елементом традиційного дисплея є електронно-променева трубка (ЕПТ). Дисплеї, сконструйовані на основі ЕПТ, є джерелом кількох видів електромагнітного випромінювання:
– іонізуючого (рентгенівського);
– оптичного;
– електромагнітних випромінювань і полів.
Джерелом рентгенівського випромінювання дисплея є ЕПТ, зокрема люмінофорне покриття екрана. Електрони, які летять з великою швидкістю, різко сповільнюються шаром люмінофора. Це й спричиняє рентгенівське випромінювання, енергія якого обмежується потенціалом розгону електронів.
Оптичне випромінювання виникає внаслідок взаємодії електронів з шаром люмінофору.
Електромагнітні випромінювання та поля різних діапазонів часто виникають в системах горизонтальної та вертикальної розгортки. Ці випромінювання негативно впливають на стан здоров'я користувача комп'ютера.
Велика тривалість використання клавіатури протягом робочої зміни та невелика відстань нервових закінчень користувачів комп'ютерів від джерел електромагнітного випромінювання (контактів клавіш) можуть бути причиною несприятливого впливу на їх здоров'я.
Дослідження вчених засвідчують, що під час роботи принтерів виникають такі шкідливі й небезпечні фактори, як електростатичні заряди, лазерний промінь та висока температура. Електричні заряди призводять до утворення озону, що викликає подразнення слизової оболонки носа, очей, горла.
Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ВДТ мають відповідати вимогам ДСанІПН 3.3.2.007-98.
Розміщення робочих місць з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено.
Площа на одне робоче місцеї становить не менше ніж 6,0 м, а об'єм - не менше ніж 20,0.м.
Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне; освітлення відповідно до СНиП ІІ-4н79.
Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний східі і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%.
Виробничі приміщення повинні обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків,' полицями, стелажами, тумбами тощо, з урахуванням вимог до площі приміщень
У приміщеннях з ВДТ слід щоденно робити вологе прибирання. Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.
При приміщеннях з ВДТ мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи;- кімната:>гісихологічного розвантаження. В кімнаті психологічного розвантаження і слід* передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих* шапоїв, а також місця для занять фізичною культурою (СНиП 2.09.04.-87).
Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ.
Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму і вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання.
У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86).
Таблиця
Норми мікроклімату для приміщень з ВТД ЕОМ та ПЕМ*
Пора року Категорія Температура Відносна Швидкість
робіт повітря, °С, вологість руху повітря, м/с
Холодна легка— 1а 22-24 40-60 0,1
легка- 16 ; 21 -23 40-60 од
Тепла легка- 1а 23-25 40-60 0,1
легка- 16 22-24 40-60 0,2
Примітка: до категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження і при і яких витрати енергії складають до 139 Вт, до категорії 16 належать роботи; що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуютьсядеяким фізичним напруженням, при яких витрати енергії становлять від 140 до 174 Вт
Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з ВДТ мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам №2152-80.
Таблиця
Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ
Рівні Кількість іонів в 1 см повітря
п+ п -
Мінімально необхідні 400 600
Оптимальні 1500-3000 3000-5000
Максимально допустимі 4 50000 50000
Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ має здійснюватись системою загального і рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських і приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення, додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).
Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 Лк. Якщо це неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бликів на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 Лк.
Як джерела світла для штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи : типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях
допускається застосування метал оцшоген-них ламп потужністю 250 Вт.
Допускається застосування лап разжарювання у світильниках місцевого освітлення.
Інтенсивність потоків уси і інфрачервоного випромінювання має не перевищувати допустимих значень, відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.
Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання не повинна перевищувати допустимих значень; відповідно до СН 4557-88.
Потужність експозиційної н дозю рентгенівського випромінювання на відстані 0,05м від екрана та корпуса і відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинна перевищувати 0,1 мбер/год (100 мкР/год) ламп розжарювані.
Вимоги безпеки перед початком роботи
Увімкнути систему кондиціювання повітря в приміщенні.
Оглянути робоче місце і привести його в порядок; упевнитись, що на ньому відсутні сторонні предмети; все обладнання і блоки ПК з'єднані з системним блоком за допомогою з'єднувальних шнурів.
Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. ВДТ має стояти не на краю стола. Повернути ВДТ так, щоб було зручно дивитися на екран — під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути трохи нахиленим — нижній його край ближче до оператора (користувача).
Перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана.
Відрегулювати освітленість робочого місця.
Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для оператора (користувача) нахил його спинки.
Приєднати до процесора необхідну апаратуру (принтер, сканер тощо). Усі кабелі, що з'єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, слід умикати та вимикати тільки при вимкненому комп'ютері.
Ввімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах в послідовності: стабілізатор напруги, ВДТ, процесор, принтер (якщо передбачається друкування).
Відрегулювати яскравість екрана ВДТ, фокусування, контрастність.
Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очей. Рекомендується:
– яскравість свічення екрана — не менше 100 кд/м2;
– відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості оточуючих його поверхонь у робочій зоні не більше 31кд/м2
– мінімальний розмір точки свічення — не більше 0,4 мм для монохромного ВДТ і не менше 0,6 мм для кольорового;
– контрастність зображення знака — не менше 0,8.
При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочинати, повідомити про це керівника.
Вимоги безпеки під час роботи з відеодисплейним терміналом
Ефективність штучного освітлення приміщень залежить від правильного обслуговування світильників. Забруднення лам, світильників, скла світлових отворів може знизити освітленість приміщень у 1,5-2 рази.
На робочих місцях може виникати шум, джерелами якого може бути вентилятор, системного блоку накопичувачі, принтери а також вулиця, суміжні приміщення. Згідно з ГОСТ 12.1003-83 ССБТ "Шум. Загальні вимоги до безпеки", ТР№ 2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці", затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, ДСанПІН 3.3.2.-007- 98 , рівень неповинен перевищувати 40-65 дБ. Заходи боротьби є усунення або послаблення в самому його джерелі у процесі проектування і використання засобів звукопоглинання.
Під час роботи з ВДТ в приміщенні виникає вібрація яка неповинна перевищувати допустимих значень, визначених СНЗ044-84 та 12,1,012-90. Для зниження вібрації обладнання необхідно встановлювати на спеціальні амортизуючі, передбаченні нормативними документами.
Необхідно стійко розташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом з тим має бути передбачена можливість її поворотів та переміщень.
Положення клавіатури та кут її нахилу мають відповідати побажанням оператора (користувача).
Якщо в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то їх слід розташовувати на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля.
Підчас роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.
Для зменшення несприятливого впливу на оператора (користувача) пристроїв типу «миша» (вимушена поза, необхідність постійного контролю за якістю дій) належить забезпечити вільну велику поверхню столу для переміщення «миші» і зручного упору ліктьового суглоба.
Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.
Періодично при вимкненому комп'ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури.
Екран ВДТ та захисний екран протирають ватою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідину або аерозольні засоби для чищення поверхонь комп'ютера.
Забороняється:
Самостійно ремонтувати апаратуру, тим більше ВДТ, в якому кінескоп знаходиться під високою напругою (близько 25 кВ); ремонт апаратури виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп'ютері», раз на півроку повинні відкривати процесор і вилучати пилососом пил і бруд, що там накопились. Класти будь-які предмети на апаратуру комп'ютера, їжу на клавіатуру або поруч з нею.
Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу, доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо).
Для зниження напруженості праці на ПК необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності.
З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) та ін.
Для II категорії через 2 год від початку зміни (тривалістю 15 хв), через 1,5 та 2,5 год після обідньої перерви (тривалістю 15 та 10 хв відповідно або тривалістю 5—10 хв через кожну годину роботи, залежно від характеру технологічного процесу).
Для III категорії робіт — через 2 год від початку зміни, через 1,5 та 2,5 год після обідньої перерви (тривалістю 20 хв кожна або тривалістю 5—15 хв через кожну годину роботи, залежно від характеру технологічного процесу).
"ід час роботи на ВДТ у нічну зміну, незалежно від групи та категорії робіт, тривалість регламентованих робіт збільшується на 60 хв.
Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження та втоми зорового аналізатора, що розвиваються в операторів (користувачів), усунення негативного впливу гіподинамії та гіпокінезії, запобігання розвитку позотонічної втоми рекомендується виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики, а також у спеціально обладнаних приміщеннях проводити сеанси психофізіологічного розвантаження.
У випадку виникнення у працюючих за ВДТ зорового дискомфорту та інших несприятливих суб'єктивних відчуттів, що настають, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, режимів праці та відпочинку, слід застосовувати індивідуальний підхід у обмеженні часу робіт за ВДТ та корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити заміну іншими видами робіт (не пов'язаних з використанням ВДТ).
При погіршенні якості друку (сліди тонера на папері) почистити принтер зсередини від видимих слідів тонера. Перед чищенням принтер треба вимкнути.
Необхідно бути уважним, щоб не порвати тонкий дріт, що охороняє нитку розжарення коронатора. Коронатор належить чистити з усіх боків за допомогою спеціальної щіточки до повного вилучення слідів тонера. Якщо щіточки не передбачено, можна скористатися бавовняним тампоном, змоченим ізопропіловим спиртом або водою.
Слідкувати, щоб родина з тампона не капала і не потрапляла на ролики або інші пластмасові деталі.



1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти

ДЛЯ ЕКЗАМЕНУ!




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП