ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Право, МЕП, міжнародні економічні відносини

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Право, МЕП, міжнародні економічні відносини
1 2 3 4 5 6 7 8 9

зобов з МП,котрі випливають із загальновизн пр-пів і норм МП, так і зобов, котрі виплив із відповідних дог-рів або угод, учасниками яких вони є, та в ін документах.
35. Принцип розвитку м/н екон і наук-техн відн між дер-вами – один з осн в системі спец принципів МЕП.
Принцип розвитку м/н економ і науково-технічних відносин між державами Він закріплений у Статуті 00Н, у багатьох резолюціях Генеральної Асамблеї 00Н, Конференції з торгівлі й розвитку та ін. З цих міжнародно-правових документів випливає, що одним із важливих завдань держав-членів 00Н є розвиток м/н економ і, особливо, торгових відносин, усунення штучних перепон у цій справі. Зміст цього пр-пу: - всі держави повинні співроб у справі сприяння більш раціон і справедл МЕВ;
кожна д-ва має право брати участь у МТ, та в ін формах екон співроб, незалежно від відмінностей у політ, екон та соц сис-мах;
всі д-ви зобов-ні співроб в екон, соц, культ, наук і техн галузях з метою сприяння екон і соц прогресу;
м/н співроб з метою розвитку – єдина мета і заг обов’язок всіх д-в;
кожна держава має будувати свої екон відносини з урах інтересів інших країн;
всі д-ви мусять співроб у користуванні цін на товари, що експорт до кр, що розв-ся
32. Пр-п взаємної вигоди та особливості застосув в економ стосунках між державами.
Пр-п взаємної вигоди – один із найбільш застосованих у МЕВ принципів м/н права. Тісно пов'язаний з принципом суверенної рівності держав (в Хартії 1974 р. ці пр-пи розглядаються як такі, що взаємно доповнюють один одного). Лише в межах рівності можна врахувати взаємні інтереси, досягти обопільної вигоди. Недодержання цього пр-пу спричиняє неоколоніалізм, дискримінацію, нерівноправність і нееквів-сть обміну, врешті-решт, призводить до політ і економ залежності.
36. Принцип юрид рівності, незалежності і недискримінації держав як загально визнана правова норма.
Цей принцип є загальновідомою правовою нормою і, як правило, не вимагає свого обов'язкового закріплення у договірних зобов'язаннях. Відповідно до нього кожна держава має право вимагати надавати їй рівні умови у МЕВ, як і вона іншим державам. Тобто повністю виключ-ся можливість введення д-вою обмежув заходів у МЕВ. В силу тих чи інш причин вони можуть вводитись, але за умови – такі обмеження мають стос усіх д-в. Якщо дана умова не викон, то це слід вважати порушенням п-пу юр рівності і недопущ юр. дискрим-її.
37. Принцип свободи вибору форми організації зовн-економ зв"язків та роль держави в його реалізації.
Принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків надає можливість вільного вибору певних форм співробітництва у зовнішньоекономічних відносинах, надає право укладати дво- і багатосторонні угоди, що відповідають потребам м/н екон спіроб-ва.. Цей принцип знайшов чітке своє закріплення і висвітлення у Хартії 1974 р: при здійсн МТ та інш форм екон співроб кожна д-ва вільно вибирає форму організації своїх зовн-екон відносин і укладає 2стор та багатостор угоди м/н екон співроб, що відпов-ть її м/н зобов-м і потребам. П-п свободи вибору полягає ще і в тому, що кожна д-вамає право встан-ти свободу торгівлі, тобто свободу ввозу и вивозу товарів без будь-якого регул-ня її з боку д-ви (фрітрейдерство), здійсн-ся митна політика, яка зводиться до встан-ня мита при імпорті і експорті товарів. Д-ва може здійсн і ліцензування ввозу або вивозу товарів.
38. Принцип невід"ємного суверенітету держав над їх природними і іншими ресурсами, економ діяльністю, його юрид закріплення в м/н правових документах.
Випливає із заг принципу держ сув-ту. Юр закріплення знайшов у Хартії 1974р. Кожна держава може і повинна вільно здійснювати повний постійний суверенітет над усіма своїми багатствами, природними ресурсами і економ діяльністю, включаючи право на володіння, використання і експлуатацію. Так, в Конституції України зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які є в межах території У., прир рес-си її континентального шельфу, виключної (морської) економ зони є об"єктами права власності Укр народу. І далі в наступній статті: земля є осн нац багатством, що перебуває під особоливою охороною дер-ви. Право власності на землю гарантується.
39. Принцип найбільшого сприяння та його реалізація через закріплення у договорах, угодах та ін м/н актах.
Відповідно до цього принципу (коли він включається до м/н договору) кожна сторона (держава) зобов'язується на взаємній основі надати другій стороні (державі) привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил і механізмів здійснення зовн-торгов операцій. Даний принцип є одним з головних для країн, що приєдналися до ГАТТ. При цьому особи, фірми та орг-ції, що країн-членів ГАТТ користуються всіма привілеями, які мають у країні партнера фіз та юрид особи третьої країни. У разі, коли країна, що надає преференції, не є членом системи ГАТТ-СОТ, преференція поширюється на всі країни, з якими вона уклала угоди щодо надання режиму найбільшого сприяння. Додержання цього пр-пу дає можл-ть ставити в однакове полож-ня д-ви та інші суб’єкти МЕВ. Цей пр-п знайшов своє закріпл-ня в пр-пах МЕП від 1964р і Хартії 1974р. Практична реаліз-я пр-пу здійсн-ся через закріплення у відповідних дог-рах, угодах та інш м/н актах.
40. Принцип нац режиму, суть, значення.
Принцип нац режиму вказує на те, що у кожній державі, яка виступає суб'єктом МЕВ, юрид і фіз особам іншої держави надаються такі ж права і вони мають такі ж обов'язки, що і юрид та фіз особи першої держави, тобто що іноземні суб'єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних нац суб'єктів. Застос-ся в інтересах окремих д-в, коли в умовах екон нерівності п-п нац режиму надається сильнішому іноз партнеру, а не нац партнеру, що дає можливість фактичного отримання переваг іноз партнеру.
41. Правовий статус держави як суб’єкта МЕП.
До суб’єктів МЕП відносяться держави і створені ними м/н економ орг-ції. Тільки вони можуть бути носіями відповідних прав і обов"язків. В умовах ринк ек-ки зростає різноманітність форм участі держав в м/н господ відн. Така різноманітність виявляється у спроможності укладати численні міждерж угоди (дво-, багатостор); в укладанні угод на рівні різних держ органів в межах їхньої компетенції (міжвідомчі угоди); в участі в м/н куон орг-ціях (універс і регіон хар-ру); в участі в м/н параорг-ціях (т.б. різних органах, комісіях, комітетах економ співроб-тва дво- і багатостор хар-ру). За всієї різноман-ті міжурядових і міжвідомчих угод дер-ва залишається єдиним суб’єктом МЕП, що володіє всім обсягом м/н правоздатності. Стороною будь-якого м/н договору є дер-ва. Свою зовн правоздатність на м/н арені дер-ва здійснює за посередництвом св органів, що виступають від її імені і не володіють, на відміну від внутр права, власною правозд-тю. Наслідком такого підходу є зобов"язання дер-ви в цілому за договорами, укладеними певним відомством або міністерством. Зміст м/н договірних відн дер-ви як осн суб’єкта м/н права може бути різним – від угод організац хар-ру з економ співроб-ва до відн майнового хар-ру з передаванням майна і т.п., де дер-ва виступає як особливий суб’єкт майнових відн. Якщо дер-ва вступає в майнові або ін відн не з суб’єктом м/н права, то до цих відносин, з погляду їх змісту, застосовуватимуться категорії внутр права за обов"язкого додержання пр-пу імунітету, оскільки дер-ва є особливим суб’єктом майнових відносин.
Осн ознака д-ви – це держ сув-тет. Д-ва – це первин і осн суб’єкт МП, який є учасником м/н відносин. Д-ва склад з 3 ел-тів: певної тер-рії, нас-ня, що мешкає на ній і політ орг-ції (влади). Як первин суб’єкт д-ва має універс м/н правозд-ть. Д-ви розроб-ть норми МП, встан відповід-ть за їх поруш-ня, визнач-ть м/н правопорядок і функц-ня м/н орг-й. Д-ви, як суб’єкт МП мають осн права і обов’язки. Вони фікс-ся у відповід-х м/н актах.
46. Сутність, ознаки та заг хар-ка держави як суб’єкта МП.
Д є головним суб'єктом МЕП. Д – це політ форма орг-ції сусп-ва, яка виражає обумовлену економ ладом політ владу певного класу або всього народу. До ознак будь-якої держави відносять: 1) публічна влада; 2) державний суверенітет; 3) територіальний поділ населення; 4) державний апарат; 5) податкова система; 6) право. Д як суб'єкт МП здійснює безпосер зносини з інш Д, укладає з ними договори, обмінюється дипломат, консульськими, торгов представництвами, бере участь у діяльності МО в обсязі, необхідному для забезпечення нац інтересів у політ, екон, еколог, інформац, техніч, культ і спортивній сферах. Д-ви нині активніше займаються питаннями ЗЕД, намагаються частіше виступати як суб'єкти МЕП, використовуючи різні форми м/н співроб-ва. Зростає кількість міждерж, міжуряд дво- та багатосторонніх договорів та угод економ хар-ру. Д беруть участь у діяльності м/н екон орг-цій та використовують інші форми м/н екон співроб-тва. Д як суб' єкт м/н відносин і відповідно МЕП наділена всім обсягом правоздатності. Д може вступати у м/н відносини екон змісту і не з суб'єктами МП чи МЕП. В цьому разі відносини регулюватимуться нормами відповідних нац правових систем, а також нормами м/н прив права. Такого роду відн не слід розглядати як відносини м/н-правові, міждержавні. У зв'язку з розпадом кол СРСР кількість Д як суб'єктів МЕП збільшилась. Однією з таких держав стала Україна.
43. Україна – рівноправний учасник м/н спілкув, суб’єкт МП.
Україна, як суб’єкт МЕП, має особливості, обумовлені Конституцією і нац законодавством. Відповідно до Конст. У. (Ст. 13), земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які є в межах території У., прир рес-си її континентального шельфу, виключної (морської) економ зони є об"єктами права власності Укр народу. Від імені Укр народу права власника здійснюють органи держ влади та органи місцевого самоврядув в межах, визначених Конст У. Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарюв, соц спрямованість ек-ки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом. В наступній статті (Ст. 14 Конст У) зазначається, що земля є осн нац багатством, що перебуває під особоливою охороною дер-ви. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юрид особами та дер-вою виключно відпов-но до закону. За Ст.92 Конст У, засади зовн зносин, зовн-економ діяльності, митної справи; а також засади використ природних рес-сів, виключної (морської) економ зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, орг-ції та експлуатації енергосистем, транспорту і зв"язку визначаються виключно законами У. За Ст.116 Конст У, Кабмін організовує і забезпечує здійснення ЗЕД У, митної справи. А місцеві держ адм-ції, за Ст.119 Конст У, забезпечують виконання держ і регіон програм соц-економ і культ розвитку. Поряд з цим в Декларації про держ суверенітет У від 16 липня 1990 р зазначається, що У, як суб’єкт м/н права, здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється з ними торговими представництвами, бере участь у діяльності МО в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення нац інтересів в економ, еколог, інформац, наук, техн та ін сферах. Укр. виступає рівноправним учасником м/н спілкування, бере цчасть у загальноєвроп процесі та європ структурах. Участь У в діяльності МО значно розширює її можл-ті в м/н економ співроб-ві. Виходячи з Закону У "Про економ самостійність У" (1990), Закону У "Про ЗЕД" (1991), Декларації про держ суверенітет У, У є самостійним суб’єктом у здійсненні і регулюванні ЗЕВ.
51. Імунітет держави та його значення в МЕВ.
Імунітет – слово лат походж і означ звільнення від чого-небудь. Відповідно до принципу імунітету дер-ви, їй або її органам не може бути пред'явлений позов у суді іншої дер-ви, т.б. одна суверенна дер-ва не підкоряється дії законодавства іншої дер-ви, юрисдикція однієї дер-ви не поширюється на іншу дер-ву та її органи. Цей пр-п діє, незалежно від того, в відносини якого хар-ру і зі скількома учвсниками вступає дер-ва; може бути пр-пом як м/н публічного, так і приватного права. Підлеглість однієї дер-ви юрисдикції суду іншої можлива лише за умови попередньої згоди відповідної дер-ви або шляхом укладення м/н договору. Про це свідчить і відпов стаття Закону У "Про ЗЕД", в якій зазначається, що спори, які виникають між суб'єктами ЗЕД, іноз суб'єктами господ діяльності у процесі такої діяльності, можуть розглядатися судовими або арбітр органами У чи іншими органами за вибором сторін. Позови можуть бути до судів країни, що неналежним чином виконує свої зобов'язання, або до судів іншої країни. Так, при укладанні угод у межах міжнародної торгівлі, як правило, передбачається внесення до їх змісту питання про те, хто може бути арбітром у випадках, коли виникнуть які-небудь спори. Наявність імунітету в держави не означає, що ним наділені і відповідні господ орг-ції, напр, державні, які виступають як юрид особи.
48. Принцип розподільної майнової відповідальності між державою і юрид особами при наявності імунітету дер-ви.
Наявність імунітету в держави не означає, що ним наділені і відповідні господ орг-ції, напр, державні, які виступають як юрид особи. Існув-ня п-пу розподільної майнової відповід-ті між д-ми і юр. особами означає, що за невиконання зобов-нь перед іноз контрагентами (фірмами) майн відпов-ть несуть юр особи сам-но. Це полож-ня закріплено у Ст. 32 з-ну Укр “Про ЗЕД”. Ім-том корист-ся іноз д-ва, її органи та майно, що належить д-ві. Майно іноз д-ви не може піддав-сь заходу примус хар-ру (наклад-ня арешту).
47. Поняття правоздатності держави як суб’єкта м/н відносин МП.
Суверенна дер-ва є осн суб’єктом МП. Норми, що визначають статус дер-ви, реалізуються в першу чергу в її правозд-ті, т.б. здатності мати права і виконувати певні обов"язки. Через правозд-ть дер-ви визначаються її положення в світовому співтоваристві, її потенц можливості. Основні права і обов"язки держави належать до категорії так зв невд"ємних прав, які в нормальних умовах не можуть бути обмежені. Кожна дер-ва має право вимагати вирішення суперечок мирним шляхом і має поважати відповідне право інших держав. Кожна дер-ва має право самостійно вирішувати свої внутр справи і має не втручатися у відповідні справи інших дер-в. дер-ва має право на співроб-во на основі демократ принципів, закріплених Статутом ООН, і має зобов"язання співпрацювати. Дер-ва має право вільно обирати свою соц-політ систему і має поважати відповідне право ін дер-в, а також рівність та самовизначення народів. Для реалізації суверенних прав дер-ви суттєве значення має поняття юрисдикції. Остання є проявом суверенітету і означає держ владу, її об"єм і сферу дії.
44. УчастьУкр в МО як суверенного суб’єкта м/н відн.
У як суб’єкт МАВ та МП бере участь у діяльності МО в обсязі, необхідному для забезпечення нац інтересів у політ, екон, еколог, інформац, техніч, культ і спортивній сферах. На сьогодні вона є учасником понад 100 МО, тимчасовим членом Ради Безпеки ООН (обрана на 2000–2001 рр), ініціатором створення об"єднання держав ГУУАМ, одним із засновників ОЧЕС, контрибутором безпеки в Південно-Східній Європі. У – ЄС. ЄС визнав У як незалежну дер-ву в 1991 р. У стала правонаступницею Угоди про комерційне та економ співроб-во, укладеної між СРСР та ЄС в 1989 р. В 1994 р в Люксембурзі підписано Угоду про партнерство і співроб-во між У та ЄС (УПС), яка набула чинності лише в 1998 р. УПС укладено на початковий період 10 років. УПС визначає наміри та зобов"язання сторін щодо забезпечення партнерства. Цілями проголошено сприяння політ діалогу, розвиткові торгівлі, інвестицій, гармонійних економ відн; створення основ всебічного співроб-ва, підтримка зусиль У до зміцнення демократії та переходу до ринк ек-ки. Стратегія інтеграції У до ЄС була затверджена Указом Президента У від 11 червня 1998 р. Заг стратегія ЄС щодо У ухвалена Європ Радою під час Гельсінського саміту 1999 року (розрахована на 4 роки).. У – ОЧЕС. В 1992 р У підписує Декларацію про ЧЕС, а в 1998 р – Статут ОЧЕС. Напрями діял-ті: приєдн до ВТО, створ зони вільної торгівлі, співроб-во з ін МО та в сфері підприємн-цтва, поглибл співроб-ва з ЄС. У – ООН. У є членом ООН з моменту заснування (1945) та зараз бере активну участь в роботі переважної більшості орг-цій та установ ООН (Європ економ комісія, Комітет з питань інф-ції, ЮНІДО, ЮНЕСКО, МОП, МВФ, МБРР, ІКАО тощо). У – ВТО. В 1992 р У отримала статус спостерігача при ГАТТ. В 1993 р в У створено Міжвідомчу комісію з питань приєднання до ГАТТ, а з боку ГАТТ – Робочу групу з приєднання У до ГАТТ. Відтоді процес приєднання триває. У є також членом МВФ з 1992 р (квота станом на 1999 р – 0,647%) (отримує фінан, консультац, техн допомогу) та з 1993 р активно співпрацює з ЄБРР, який за цей період підвищив свій статус присутності в У з представництва до департаменту (в 2000 р), що свідчить про підвищення зацікавленості Банку в укр ринку.
45.Членство Укр. в МО
У як суб’єкт МАВ та МП бере участь у діяльності МО в обсязі, необхідному для забезпечення нац інтересів у політ, екон, еколог, інформац, техніч, культ і спортивній сферах. На сьогодні вона є учасником понад 100 МО, тимчасовим членом Ради Безпеки ООН (обрана на 2000–2001 рр), ініціатором створення об"єднання держав ГУУАМ, одним із засновників ОЧЕС, контрибутором безпеки в Південно-Східній Європі
У – СНД. У підписала і ратифікувала Угоду про створ СНД в 1991 р. Цілі – співроб-во в політ, економ, еколог, гуманіт і культ сферах, забезпеч миру і безпеки, сприяння розвитку дер-в-учасниць, забезпеч осн прав і свобод людини тощо. У є асоційованим членом Союзу. Вона не підписала Статут СНД через деякі його розбіжності з укр законод-вом. У ставиться до СНД як до орг-ції з дорадчими ф-ціями і віддає перевагу двостор співроб-ву. В 1993 р У підписала Договір про створ Економ союзу. За ініціативою У створено субрегіон МО ГУУАМ (у складі Грузії, У, Узбекістану, Азерб, Молдови) (як неформальне об"єднання виникає в 1997 р, офіційний статус набуває в 2001 р). Мета – економ співроб-во, забезпеч трансп коридорів і комунікац мереж, узгодж позицій в інших МО
34. Види МЕО. Найбільш узаг поділ: 1)універс, членами яких є держави різних соц-ек систем; 2)МО, членами яких були соц країни; 3)МО, які об'єднували кап країни; 4)міжн рег-ні орг, до складу яких входять країни, що розв (Певну роль у розвитку м/н екон співроб в окремих напрямках відіграють - Продовольча і с/г організ ООН, Всесвітня поштова спілка, Організ міжн цивільної авіації, Міжнар банк ек-го спвроб і т.д.). Класиф МЕО можна продовж і в межах кожної з цих груп. Серед універс орг ООН виділ2 підгр: 1.спеціалізовані установи ООН (Організ-я об націй з пром розвитку); 2.допоміжні органи ООН, які корист-ся статусом МО (Конференція з торг та розв). За членством: міждержавні (міжуряд), неднрд, змішані; за геогр охопл: глоб, рег, субрег-ні; за компетенц: універсальні (в даному вип це орг, які охопл широке коло відносин між членами (ек-х, пол-х,культ…), спеціальні; за хар-м повноважень: міжнар, наднаціональні; за хар-м д-ті: регюлювальні, контрольні, коорд-інформаційні, консультативні; за періодом функц: тимчасові, постійні; за порядком вступу до орг: відкриті, закриті.
49. Заг хар-ка універс орг. універс орг - орг-ї, цілі і предмет д-ті яких являють собою інтерес для всіх держав світу, наприклад ООН. Цілі і предмет д-ті ООН - підтримка миру і безпеки. Її д-ть має всезагальний інтерес, і тому ООН повинна бути відкритою для всіх держав, які визнають її устав. До орг, діяльність яких представляє всезагальний інтерес відносять і спеціальні установи. Напр, Всесвітня орг охорони здор (мета - досягнення всіма народами можливо більшого рівня здор. Для досягн завдання розр-но глобальну страт, що вимагає об'єднаних зусиль урядів і народів. В рамках д-ть 6 рег-х орг: Європи, Африки, Амер, Півд-Сх Азії, Сх середземномор, зах частини Тих ок) Всесвітня поштова спілка забез-я і вдоскон поштових відносин (у 1997 - 190 членів). Всі органи створ єдину поштову тер, на якій діють принципи ед-ва тер, свободи транзиту, єдинообразного тарифу), Міжнародна спілка електрозв'язку, Всесвітня метеорологічна орг і т.д.
50. регіон міжур орг. Це орг, члени яких - держави певного геогр району. Об'єктом д-ті можуть бути пит-ня в межах регіонального співроб і спільна безпека, економічна, соціальна, культурана і інші сф. У відпов зі Статутом ООН їх створення і д-ть повинні відповідати цілям і принципам Статуту ООН, повинні сприяти ООН в вирішенні ек, соц, культ і інших проблем. Можна поділити на орг-ії загальної компетенції, економічні, ек-політичні, військово-політичні і інші. За регіоном можна поділ на орг Євр (ОБСЄ, ЄІБ), Європи і Азії (СНД), Америки (Орг амер держав, Латиноамер ек система), Азії-Тихого океану (АПЕК=Азіатсько-Тихоок співдр, Асоціація держав Півд-Схі Азії ), Арабських дердав - Персидської затоки (Рада ар ек єдності, Орг арабських країн-експортерів нафти), Африки (Орг афр єдності, Митна і ек спілка Центр Африки). ОБСЄ: секретаріат у Відні. Цілі - створення умов з забезпечення миру, співроб у галузі безпеки, роззброєння, запобіг конфліктних ситуацій, екон, культ, прав і свобод людини і інше. Азіатсько-Тихоок спвпр (АПЕК): цілі- підтримка ек росту, посилення відкритості багатостор торг системи, стимулювання приватного сектору, співпраця членів в галузі розвитку. Асоц держав Півд-Сх Азії (АСЕАН): цілі - орг співпр в галузі екон, соц і інших галузях, сприяння встановл миру і стабільнеості в Півд-Сх Азії. Орг афр єдності: орг загальної компет. Цілі - сприяння єднсті афр країн, коорд зусиль з підвищ рівня життя, ліквідація всіх форм колоніалізму, сприяння міжн співр у відпов зі Статутом ООН, співпр у гал: політики і дипломатії, оборони і безпеки, економіки, освіти, культ, науки, охор здор.
52. МЕОрг, прав статус. МЕ - орг, які на основі міжнародно-договірних відносин провод діяльність, пов'язану з організ-ю та здійсненням міжн-го ек-го співроб. Правоздатність, якою вони наділені, дає їм змогу укладати різні угоди як з окремими державами, так і з міжн орг-ми в межах завдань і цілей, закріплених і їхніх установчих докум. Користуються імунітетом, що має важливе знач для їхньої д-ті. Відповідно до Конвенції про правовий статус (1980), привілеї та імугітет МЕО майно і активи цих орг мають імунітет від будь-якої форми адміністр та суд-го втруч, за вийн випадків, коли сама орг відмовл від імунітету. Ф-ції та повноваження орг-ції та її органів визнач-ся конституц док-том відповідної орг-ції (статутом, конвенція, угода). МЕОрг не мають сам-них екно інтересів. Їх діяльн-ть не спрям-ся на пряме одерж-ня прибутків. Ці орг-ціїї існують для того, щоб забесп-ти розвиток екон співроб д-в.
37.Ознаки та юр природа міжн міжур орг. В побудові МО керівним є принцип суверенної рівності держав. Його проявлення хар-ся наступними рисами: договірна основа МО; добровільність членства, в основному рекомендаційний характер рішень орг-ї; її міждержавний характер; збереження суверенності і рівноправ'я держав як в межах орг, так і поза неї. Для правової природи МО суттєвим є те, що всі принципи, компетенція, структура і т.п. мають узгоджену договірну основу. Проблема співвіднош держ сувер і загальних цілей організ виріш-ся в її засновницйькому акті. Якщо держава виконує свої зобов за статутом протир не виникають. Отже, держави створюють новий суб-т міжн права, який разом з ними здійсн правотворчі,
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП