Шпаргалки! - Міжнародні фінанси

52. Акредитив, як метод фінанс зовнішньої торгівлі.
Акредитив — угода, згідно з якою банк зобов'язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якої відкритий акредитив, чи оплатити акцепт тратти, яку виставив бенефіціар, або зробити негоціацію (купівлю) документів, виставлених імпортеру експортером (бенефіціаром) відповідно до певних умов.
Акредитив означає письмове зобов'яз банку емітента, яке виконується на вимогу і на підставі інструкцій клієнта (заявника акредитива): • здійснити оплату бенефіціарові чи на вимогу третій особі; • оплатити чи акцептувати переказні векселі (тратти), складені на бснефіціара; • уповноважити інший банк виконати оплату, акцептування чи негоціацію таких переказних векселів (тратт).
Акредитив порівняно з іншими видами розрах надає більші можливості захисту інтересів експортера.
При підписанні угоди про купівлю-продаж експортер має чітко визначити, які ризики і вимоги йому необхідно враховувати стос: • політичних, ек та юрид умов у країні покупця;• платоспр та надійності покупця; • власної ліквідності.
Акредитив за формою буває:
• грошов — це іменний грошовий документ, у якому зазначено розпорядження банку про виплату власникові певної суми повністю або частинами. Він виплачується у зазначеній валюті або у валюті країни, де акредитиви пред'являються, за курсом на день платежу;
•товарний (документ)-покупець дає доручення банку, який обслуговує, відкрити такий товарний акредитив. де вказується найменування товару та документи, котрі необхідно пред'явити для отримання платежу.
Переваги та недоліки акредитива для:
а) імпортера:• висока комісія;• застосовується банківський кредит; • іммобілізація і розпил його капіталу — відкриття акредитива до отримання і реалізації товарів;
б)експортера: • існує зобов'язання банку проплатити; • надійність розрахунків і гарантія своєчасної проплати товарів, оскільки її здійснює банк; • швидкість отримання платежу; • отримання дозволу імпортера на переказування валюти в країну експортера при виставленні акредитива в іноземній валюті.
Види Акредит:
1) можливості зміни або анулювання акредитива банком-емітентом:
• безвідзивний (дає бенефіціару високий ступінь упевненості, що його поставки або послуги будуть оплачені, як тільки він виконає умови акредитива); • відзивний (не створює ніякого правового платіжного зобов'язання банку, не надає бенефіціару достатнього забезпечення);
2) додаткових зобов'язань іншого банку, окрім банку-емітента за акредитивом: • безвідзивний підтвердж (надає експортерові таку перевагу, що перед ним відповідає як банк-емітент, так і банк, який підтвердив акредитив); • безвідзивний непідтвердж (банк-кореспондент не бере жодного зобов'язання платежу і, таким чином, не зобов'язаний його здійснювати на підставі документів, пред'явлених бенефіціаром);
3)можливості використ акред другим бенефіціаром (безпосереднім постач-м товару у разі існування такого):
• переказні (трансферабельні) (надає бенсфіціару право давати вказівки банку, провадити оплату, акцепт або купівлю тратт (документів), передати акредитив повністю або частинами одному або кільком третім особам (другим бснефіціарам);
4) існування валютного покриття: • покритий; • непокритий;
5) можливостей реалізації акредитива: • акред з оплатою проти документів;• акцептні акред, які передбач акцепт тратт банком-емітентом за умови виконання всіх вимог акредитива; • акреди з відстрочення платежу; • акреди з негоціацією документів.
Конструкції акредитива. Буває, що торговельний посередник хотів би перевести свої вимоги за акредитивом якомусь постачальнику, хоча умови акредитива не допускають його переказування. Тоді у його розпорядженні є дві можливості, які за певних вимог, що стосується надійності, не рівноцінні переказному акредитиву і які банки використовують лише за певних умов:
Акр «бек-ту-бек» (ком пенс-й) — застос при реекспортних операціях і за компенсаційними угодами. Практичне використання компенсаційного акредитива як засобу фінансування угод на поставку товару обмежується випадком, коли обидва учасники компенсаційної угоди виставляють один одному акредитиви в одному і тому самому банку. Умови обох акредитивів мають збігатися за винятком цін і рахунка-фактури. Цей вид акредитива відрізняється тим, що відкритий останнім покупцем на користь безпосереднього продавця акредитив використовується останнім як забезпечення того акредитива, який він зобов'язаний відкрити на користь свого власного постачальника.
Перевідступлення виручки за акредитивом (цесія). Бенефіціар за акредит може перевідступити виручку за акредитивом повністю або частково на користь субпостачальника (зробити цесію). Той факт, що в акредитиві не вказано, що він є переказним, не стосується права цесії: за дорученням бенефіціара за акредитивом цесіонер одержує після цього від банку заяву, в якій останній обіцяє йому виплату певної суми з тих сум, що надійшли у розпорядження за акредитивом.
Акредитивний лист. Документ акредитиви можуть оформлюв у формі комерційних акредит листів (незалежно від найменування). Розрахунок у формі акредит комерц листів має бути погодж сторонами у договорі купівлі-продажу.

53. Міжнар платіжні системи та їх хар-ка.
Vіsa є самим великим у світі емітентом пластикових карт. До складу системи входять більш ніж 21 000 учасників - фінансових організацій. Існує з 1958 року, спочатку під назвою Amerіcard, а з 1976 року - під ім'ям, що дійшло до наших днів - Vіsa. Картки Vіsa приймаються більш ніж в 22 мільйонах точках по всьому світу (більше 130 країн). У Росії в рамках системи Vіsa банками-емітентами випускаються дебетові картки Vіsa Electron (використ для оплати й зняття готівки) і Plus (використ для зняття готівки) і сімейство Vіsa, що складається з карт Vіsa Classіc, Vіsa Busіness, Vіsa Gold й Vіsa Platіnum. Ці карти можуть бути як дебетовими, так і кредитними. Тип карти залежить від банку-емітента.
Eurocard/Mastercard. Плідний союз платіжних систем: америк MasterCard й європ Europay веде свою історію з 1991 року, цього року ці дві системи уклали угоду між собою, що дозволило успішно конкурувати з картами системи Vіsa. Самі компанії були створені набагато раніше, американська - в 1966 році, європейська - в 1964.
На сьогодн день карти EC/MC приймаються в більш ніж 19 млн. торговельних точках (з них 4,7 млн. - у Європі) в 222 країнах світу. Мережа банкоматів, що обслуговують карти EC/MC нараховує 277 800 банкоматів, разом із системою Cіrrus карти EC/MC приймаються майже 603 700 банкоматами в 109 країнах.
Amerіcan Express. Корпорація, що випускає картки Amerіcan Express була заснована в 1850 році. Природно, що банківські карти з'явилися набагато пізніше, в 1958 році. На сьогоднішній день цією платіжною системою випускається широкий спектр карткових продуктів.
" Карти із классич дизайном Amerіcan Express: Green, Gold, Platіnum, Centurіon
" Карти з дизайном, разработ разом з банками-партнерами або іншими компан-емітентами
" Смарт-карти Blue (використов для захищених платежів через мережу Інтернет)
" Карти Optіma у т.ч. Gold й Platіnum (карти Optіma дотепер прийм у мережі Amerіcan Express, але їхня емісія була припинена)
" Карти із програмою повернення частини коштів, витрачених клієнтом по карті (cash-back) і карти з нарахуванням призових балів за кожен витрачений по карті долар США (Membershіp Rewards)
" Ко-брендові карти разом з найбільшими авіалініями (Delta, Brіtіsh Aіrways, Alіtalіa, AeroMexіco, Aіr France, Іndіan Aіrlіnes й ін.) зі спеціальними програмами для часто літаючих пасажирів
" Ко- брендові карти із провідними готелями світу із програмою одержання знижок на проживання й інші спеціальні пропозиції
" Карти, що емітуються разом з некомерційними організаціями (наприклад, карта клубу гравців у гольф, карта асоціації юристів, інженерів, дантистів й ін.
Емісія карт Amerіcan Express здійснюється як самою компанією, так і банками-партнерами.
Cіrrus/Maestro. Карти Cіrrus/Maestro - випускаються в рамках системи Europay Іnternatіonal. Ці карти - дебетові, призначені для оплати покупок за допомогою електрон терміналів, одержання готівки в банкоматах. Деякі банки випускають карти, призначені для оплати покупок за допомогою ручних терміналів.
Карти Maestro приймаються в більш ніж 5,2 млн. торговельних точках в 80 країнах (40 у Європі й 38 в інших частинах світу). Наявні по такій карті можна одержати в більш ніж 601 400 банкоматах по вс світі.
Dіners Club. Компанія Dіners Club - родоначальник банківських карт у їхньому звичному виді. Перша картка була випущена цією компанією в 1950 році. Картки, що випускають у рамках системи, ставляться до так називаного типу T&E - travel and entertaіnment. Термін T&E має на увазі певну сферу використання картки: транспорт, готелі, ресторани, індустрія розваг, прокат автомобілів. Власник картки Dіners Club Іnternatіonal гарантированно одержує зручності, привілеї й знижки в зазначеній сфері. Крім оплати товарів і послуг, по картці можна діставати наявні кошти в банкоматах, відділеннях банків і представництвах Dіners Club по усім світі. Кожному власникові надається набір сервісних послуг, що містить у собі всілякі страховки, організацію туристичних і ділових поїздок, безкоштовний доступ у бізнеси-центри й салони (зали чекання) у найбільших аеропортах миру, послуги міжнародного телефонного зв'язку, різні системи бонусів і цілодобову інформаційну підтримку.
Картки DCІ в меншому ступені розрахована на одержання по ній наявних коштів (комісія за зняття готівки становить 4% від суми операції, у якій би країні світу вона не здійсн-ся), а використаються переважно при проведенні розрахунків за послуги або товари.
У Росії доступні два види карт цієї системи:
Dіners Club Іnternatіonal - міжнар картка з логотипом платіжної системи Dіners Club Іnternatіonal, предназнач для здійснення безготівкових розрахунків й одержання готівки. Картка клубна. Передбачувана сфера застосування - розваги й подорожі. Термін дії картки - 2 роки. Власникам надається повний набір клубних послуг, як у Росії, так і за рубежем. Комерційна мережа - більше 5 млн. підприємств більш ніж в 200 країнах світу.
Dіners Club Valіd Only іn Russіa - картка, дійсна тільки на території РФ, випускається строком на 2 роки. Карбованцева картка, приймається до оплати в підприємствах комерційної мережі, кількість яких у Росії перевищує 7500точок. Власник локальної картки одержує доступ і до клубних програм Компанії, але за додаткову плату.
Картки Dіners Club випускаються тільки цією компанією, інші організації є тільки розповсюджувачами цих карт.
JCB (Japan Credіt Bureau) - найбільша платіжна система, орієнтована на японський ринок. Компанія випускає карти в Японії з 1961 року, а з 1981 - і в інших країнах. Своїм клієнтам JCB пропонує широкий вибір карткових продуктів: стандартні карти Class, Gold, карти для студентів і молодих людей, карти для жінок, людей похилого віку й ін. У рамках спільних програм компанія JCB пропонує більше 400 різних видів карт.

54. ПБ та взаємозв рахунків. Ким виступ країна по віднош до інш світу (кред-м чи деб-м), якщо вона має позит сальдо ПБ? від’ємне сальдо ПБ?
Платіжний баланс — це: балансовий рахунок міжнар операцій як вартісне вираж всього комплексу світогосп зв'язків країни у формі співвіднош надходж та платежів;
• агреговане віддзеркал ек відносин країни з рештою світу прот певного періоду;
• статистичн звіт, де у системат-му вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоек операції цієї країн з інш країн світу за певн проміж часу.
ПБ — це підсумковий документ, у якому відображаються всі операції резидентів країни з резидентами інших країн протягом визначеного часу, звичайно календарного року, у формі співвідношення надходжень та платежів.
За економічним змістом розрізняють баланс на певну дату й за певний період. Платіжний баланс на певну дату існує у вигляді співвідношення платежів та надходжень, які кожен день постійно змінюються. Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників про здійсненні за цей період зовнішньоекономічні дії й дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв'язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.
Якщо загальна сума платежів з міжнародних операцій країни відповідає бюджету, то такий стан називається рівновагою платіжного балансу. Коли ж держава не може підтримувати рівень витрат відповідно до бюджету, то спостерігається нерівновага платіжного балансу.
Будь-яка операція, що призводить до платежу, проведеного громадянами даної країни (чи урядом), є витратною статтею балансу (-), а та, що веде до отримання громадянами країни (чи урядом) коштів, є прибутковою статтею балансу (+).
Прибуткові статті (+) (джер грош кошт)
Експорт товарів та послуг, Приплив капіталу, Приватні та державні дари з-за кордону, Транспортні послуги, що надані нерезидентам,Витрати іноземних туристів у даній країні
Військові витрати інших держав,Проценти та дивіденди, отримані з-за кордону, Продаж активів даної країни нерезидентам ,Депозити нерезидентів у депозитних установах даної країни
Продаж золота нерезидентам,Продаж національної валюти нерезидентам
Витратні статті (-) (спос використ грош кошт)
Імпорт товарів та послуг, Вивезення капіталу,Дари за кордон,Використання транспорту інших держав,Витрати на туризм за кордоном,Проценти та дивіденди, що виплачуються нерезидентам
Придбання іноземних активів (наприклад, акцій, облігації та нерухомості), Депозити в іноземних депозитних установах ,Придбання золота за кордоном,Купівля іноземної валюти.
У ПБ використовується принцип подвійного запису; кожна операція має дві сторони — дебет та кредит. Від-повідно до цієї облікової системи загальна сума на дебеті завжди повинна дорівнювати загальній сумі на кредиті. Ця рівність дебету та кредиту не має спеціального значення, але ґрунтується на обліковій логіці, що дебетові суми (виплати) мають дорівнювати кредитним сумам (надходженням). Облікова системам платіжного балансу використовується економістами як механізм проведення оцінок та інструмент аналізу.
Способи використання інформації платіжного балансу:
• для проведення оцінок кредитоспроможності країни;
• для аналізу тенденцій економічного розвитку країни;
• для складання прогнозів впливу на валютні курси;
• для прогнозування подальшої політики уряду;
• для аналізу ризиків по країні;
• для оцінки стану економіки держави.
Існує всього 4фази розвитку ПБ держав.
Фаза 1 Несформований дебітор. Хар-ся дефіцитом торгов балансу і припливом ПІІ у країну
Фаза 2 Сформований дебітор. Хар-ся активним сальдо торг балансу, відпливом із країни ПІІ та від'ємним балансом за доходами від заруб інвестицій.
Фаза З Несформований кредитор. Хар-ся активним сальдо торг балансу і відпливом з країни ПІІ. Також може бути активне сальдо торг балансу і відплив прямих кап інвестицій у значних розмірах.
Фаза 4 Сформований кредитор. Характериз дефіцит торг балансу, припливом прям заруб інвестицій у країну й активним сальдо за доходами від заруб інвестицій. Може бути торг дефіцит і активне сальдо доходу від іноз інвест.
Ким виступ країна по віднош до інш світу, якщо вона має позит сальдо ПБ? кредитором
Ким виступ країна по віднош до інш світу, якщо вона має від’ємне сальдо ПБ? дебетором

55. ПБ та його структура
Структура ПБ: Торговельний баланс; баланс послуг та некомерц платежів; поточний ПБ; баланс руху капіталів; баланс офіційних розрахунків. Торгов баланс(ТБ) – співвідношення вартості експорту та імпорту за певний проміжок часу. ТБ може мати активне та пасивне сальдо. Промислово розвинуті країни використовують активне сальдо для створення другої економіки за кордоном. Пасивний ТБ вважається небажаним і звичайно оцінюється для країни, що розвивається, як ознака слабкості її світових позицій, але для розвинутих країн цей показник може мати зовсім інше економічне значення. Баланс послуг та некомерційних платежів – охоплює платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний зв’язок, міжн.туризм, утримання дипломатичних представництв за кордоном, передачу інформації, рекламу, організацію виставок ярмарок. Сюди також входять виплати прибутків від інвестицій за кордоном та процентів за міжн кредитами. Поточний ПБ – охоплює всі операції, які завершилися протягом даного періоду, а саме: експорт та імпорт товарів, послуг, а також прибуток від іноз інвестиц, односторонні трансферти на приватні та офіційні рахунки. Баланс руху капіталів – охоплює операції з довгостроковими та короткострок інвестиційми, що впливають на міжнар позицію країни. У наступні періоди вони впливатимуть на ПБ унаслідок надходжень потоків прибутків чи повернення інвестицій, зроблених у попередні роки. Вивезення капіталу охоплює прямі інвестиції за кордон, проведені націон фірмами; придбання націон інвесторами зарубіж акцій та облігацій; надання кредитів націон кредиторами позичальникам з інших країн; придбання націон резидентами банківських депозитів у зарубіжних країнах.Базисний баланс – сума рахунків поточного балансу та довгострокових рахунків балансу руху капіталу. Баланс офіційних розрахунків – чиста сума всіх урядових операцій, кінцеві розрахунки за цими операціями, для яких використовуються офіційні резерви. Помилки та пропуски – спеціальна стаття, до якої долучаються дані статистичних похибок і неврахованих операцій.

56. Методика МВФ складання ПБ та сучасна класифікація статей ПБ за методикою МВФ.
Методологія складання ПБ визначається за допомогою міжнародного стандарту – “Керівництво з ПБ”, що розробляється і періодично публікується МВФ. Сучасна класифікація статей ПБ за методологією МВФ: А.Поточні операції: товари, послуги, доходи від інвестицій, інші послуги та доходи, приватні односторонні перекази, офіційні односторонні перекази. В.Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал: прямі інвестиції, портфельні інвес, інший довгості капітал. Підсумок А і В відповідає концепції базисного балансу в США. С. Короткостроковий капітал D. Помилки та пропуски . Підсумок А+В+С+D відповідає концепції ліквідності в США. Е. Компенсуючи статті: переоцінка золотовалютних резервів, розподіл і використання СПЗ. F. Надзвичайне фінансування G. Зобов’язання, що становлять валютні резерви іноземних офіційних органів. Підсумок А+В+С+D+E+F+G відповідає концепції офіційних розрахунків в США. Н. Підсумкова зміна резервів:СПЗ, резервна позиція МВФ, інші вимоги, кредити МВФ.Прийнята МВФ система класифікацій статей ПБ використовується країнами – членами Фонду як основа націон методів класифікацій. Однак ПБ промислово розвинутих країн і країн, що розвиваються суттєво відрізняються за методикою складання та змістом.