ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Управління персоналом. Нормування праці

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Управління персоналом. Нормування праці

1 2 3 4 5 6 7 8

Джерела інформації:
1) графіки змінного робочого часу
2) табель обліку відпрацьованого часу
3) листи простоїв
4) індивідуальні або бригадні завдання
5) звіти про виконання змінних завдань
6) маршрутні листи – карти, які містять дані про норми затрат праці на одного робітника.
Для точності обчислення рівня виконання норм робітниками важливе значення має точність обчислення відпрацьованого часу. Тут можливі два різних підходи: порівняння нормованого часу виконаної роботи зі змінним (плановим) часом або з фактично відпрацьованим часом, коли беруться до уваги внутрішньозмінні простої, перерви в роботі, а також реальний обсяг надурочної роботи.
90. Причини невиконання норм праці та заходи щодо їх усунення.
Поширеними причинами невиконання норм праці можуть бути:
1) недостатня кваліфікація та брак практичного досвіду у молодих робітників;
2) недосконала організація праці, погане забезпечення робочих місць усім необхідним, втрати робочого часу;
3) надто зношене устаткування;
4) некваліфікований або несвоєчасний інструктаж молодих робітників з боку майстрів, бригадирів та технологів;
5) порушення робітниками трудової дисципліни;
6) неефективна мотивація праці.
7) наявності помилково встановлених норм.
8) недостатнього обґрунтування норм;
Заходи щодо їх усунення:
1) підвищення кваліфікації робітників;
2) удосконалення організації праці та обслуговування робочих місць;
3) застосування технологічних пристроїв та інструменту кращих, ніж це було передбачено технологією;
4) перегляд діючих та впровадження нових норм праці;
5) зміцнення трудової дисципліни серед робітників;
6) кваліфікований або своєчасний інструктаж молодих робітників з боку майстрів, бригадирів та технологів;
7) ефективна мотивація праці.
91.Причини високого перевиконання норм праці.
Найбільш поширеними в практичній діяльності причинами високого перевиконання норм праці є:
- використання застарілих, невірно встановлених норм праці;
- використання у встановленні норм не якісних нормативних матеріалів;
- наявність прихованих понаднормових;
- висока професійна майстерність, досконала організація праці.
За рекомендаціями науково-дослідного інституту, для масового виробництва, обґрунтовані норми є можливість перевиконувати не вище 110%. В серійному виробництві – 115 – 120%. В одиничному виробництві – 130%
92.Вимоги до норм праці.
Основними вимогами до норм праці є:
1) прогресивність, тобто встановлені норми праці мають відповідати рівню науково-технічного прогресу, враховувати зниження трудомісткості, і відповідно підвищення продуктивності відповідно до нововведень технічного або організаційного характеру.
2) Норми праці повинні бути точними, для кожного типу в- ва встановлюються відповідна точність, а саме: масове- +/-5, серійне +/-15, індивідуальне +/-20.
3) Норми праці повинні бути обгрунтованими.
4) Н.П. повинні бути динамічними, тобто періодично переглядатись, щоб відповідати новим технологіям.
93 Нормування апаратурних процесів
Апаратурними називають технологічні процеси, які протікають під впливом теплової, хімічної або електричної енергії у спеціальних апаратах в апаратурних процесах одержують продукт, відмінний від сировини за хімічним складом чи агрегатним станом.
У зв'язку з тим, що кожен апарат пристосовується для випуску одного виду продукції, а питома вага оперативного часу велика, то завдання нормування - встановлення норми продуктивності устаткування і визначення норми обслуговування для апаратника.
Проектна норма продуктивності апарата не є постійною величиною. Тому на практиці доводиться її визначати для конкретних техніко-технологічних умов, а це примушує нормувальників проводити певні аналітичні дослідження.
Продуктивність апаратурного устаткування приймається для розрахунку норми, виробітку і може бути визначена шляхом теоретичних розрахунків, порівняльним зіставленням показників роботи даної установки з показниками роботи аналогічних кращих установок, а також на основі проектних паспортних даних.
Норму обслуговування для апаратника у виробництвах з невеликою тривалістю операцій можна визначити із співвідношення між апаратурно-вільним часом і часом зайнятості робітника біля одного апарату, Ноб =(Тав/ Тз) + 1, де Тав — апаратурно-вільний час, коли робітник вільний і може обслуговувати інший апарат; Тз - зайнятість робітника біля одного апарата.

94.Нормування праці на вантажно – розвантажувальних процесах
Для цілей нормування вантажно-розвантажувальні роботи класифікують залежно від виду транспортних засобів, фізичних характеристик вантажів і особливостей виконання робіт.
Час на вантаження і розвантаження встановлюють за галузевими і міжгалузевими нормативами. Зокрема, розроблені нормативи часу переміщення вантажів мостовими та консольними кранами, кран-балками, автокранами, автонавантажувачами, акумуляторними навантажувачами.
Нормативну чисельність робітників для виконання вантажно-розвантажувальних робіт визначають, виходячи із норм часу на виконання відповідних операцій, кількості цих операцій в плановому періоді і фонду часу одного робітника за цей період.
95. Нормування праці на механічних процесах
Механічними називають такі технологічні процеси матеріального виробництва, які відбуваються із застосуванням механічної енергії машин. Здебільшого це процеси обробки різноманітних конструкційних матеріалів, та руйнування гірських порід.
При нормуванні механічних процесів найбільш складною і трудомісткою процедурою є встановлення норми основного часу, оскільки всі інші елементи штучного часу, як правило, визначаються за нормативами.
Час основної роботи розраховується за відповідними для кожного виду робіт формулами машинного часу. Ці формули відбивають залежність тривалості машинного часу від обсягу роботи та режимів роботи обладнання (режимів різання). З обсягом роботи ця залежність пряма, а з режимами різання — обернена.
Затрати основного (машинного) часу визначають, виходячи з оптимального режиму обробки матеріалу, який має враховувати: глибину різання, подачу та швидкість різання.
Якщо технологічна операція складається з кількох переходів, то розрахунки величини основного часу роблять для кожного переходу окремо. Також окремо для кожного переходу визначають допоміжний час і час оперативної роботи. В цілому на всю операцію обчислюють час оперативної роботи та інші елементи штучного або штучно-калькуляційного часу.
Машинний Тм час виконання певного технологічного переходу на металообробному верстаті обчислюється за такою універсальною
Формулою Тм=(L\Sxв)*і. Де L — розрахункова відстань, яку має пройти інструмент за один прохід, мм: L = l + l1 + l2 , де l — довжина оброблюваної поверхні заготовки за кресленням, мм; l1 — відстань врізання та виходу інструмента, мм; 12 — додаткова відстань руху інструмента для взяття пробної стружки, мм.
Хвилинна подача для обточування, свердління і чистового фрезерування, Sxв =So*n, де So — подача на одне обертання заготовки (свердла, фрези), мм. Для чорнового фрезерування
96.Нормування праці на контрольних процесах
Контроль якості продукції виконується контролерами відділу технічного контролю. Чисельність контролерів залежить від трудомісткості контрольних операцій, які за ними закріплені.
НЧИС=(ТК/(ТЗМ-ТПЗ))* КЗМ
де Тк — трудомісткість контрольних операцій в розрахунку на одну зміну
ТК= Топ(1+(( Тоб+Твоп)/100)) Nδ
Топ — оперативний час контролю однієї деталі;
Тоб — час обслуговування робочого місця у % від оперативного часу;
Твоп — час відпочинку та особистих потреб у % від оперативного часу;
Nδ — кількість деталей, що підлягають контролю протягом зміни.
97. Нормування праці на міжремонтному обслуговуванні технологічного устаткування.
Міжремонтне обслуговування технологічного устаткування виконується слюсарями з поточного обслуговування устаткування, електриками, мастильниками.
Норму чисельності робітників можна визначити через норму обслуговування:
Нчис=Рср*n/Ноб* Кзм
Де Рср – середня ремонтна складність одиниці устаткування; n – кількість фізичних одиниць діючого устаткування; Ноб – норма обслуговування одиниць ремонтної складності на одного робітника; Кзм – коефіцієнт змінності роботи устаткування.
Якщо відомі норми часу обслуговування, то кількість робітників визначається за такою формулою:
Нчис = Нчоб * n/Тзм*Кзм , де Нчоб – норма часу обслуговування.
98. Нормування праці на налагодженні обладнання.
Налагоджування обладнання виконується робітниками-наладчиками. Основними функціями наладників є: налагоджування верстатів; обробка пробних партій деталей з перевіркою усіх параметрів якості; встановлення оптимальних режимів роботи устаткування відповідно до вимог технології; заточування інструментів (за відсутності централізованого заточування); інструктаж верстатників.
Чисельність наладчиків залежить від трудомісткості налагоджувальних робіт:
Нчис=Тн/Тзм * Кзм
де Тн – трудомісткість налагоджувальних робіт за зміну.
Тн= СТ.135

99. Нормування праці в виробничих бригадах.
Об’єктом нормування у виробничих бригадах є колективний трудовий процес. Тому поряд з диференційованими нормами на окремі операції доцільно розраховувати комплексні норми на одиницю кінцевої продукції бригади, що значно полегшує облік готової продукції, продуктивності праці та нарахування зарплати. За умов бригадної роботи необхідно враховувати також ефект колективної праці. Це досягається шляхом спеціалізації робітників, взаємозаміни і взаємодопомоги виконавців окремих операцій.
В організації і нормуванні колективної праці потрібно враховувати організаційно-технічні умови виробництва, характер технологічних зв’язків між робітниками, змінність роботи, розвиток госпрозрахункових відносин і можливість точного визначення обсягів виконуваних робіт.
Основний час на ручних роботах слід корегувати у бік зменшення з урахуванням спеціалізації членів бригади, оволодіння ними суміжними операціями, паралельного виконання ними деяких трудових прийомів. Іноді може бути виправданим застосування мікроелементних нормативів, аналітично-дослідницьких методів, деталізованих графіків взаємодії членів бригади. Допоміжний час можна скоротити шляхом удосконалення технологічного процесу, зміни спеціалізації робітників, паралельного виконання деяких елементів трудового процесу. Час обслуговування робочого місця за умов бригадної організації праці може зменшуватися за рахунок суміщення окремих прийомів, операцій і функцій, перекриття часу обслуговування оперативним часом.
Час на відпочинок визначається з урахуванням організаційно-технічних характеристик роботи, рівня важкості, монотонності та санітарно-гігієнічних умов праці, у хвилинах за зміну.
Підготовчо-завершальний час можна зменшити шляхом включення до складу комплексних бригад наладчиків, а також створення наскрізних бригад, що взагалі робить переналадку обладнання непотрібною.
Для умов бригадної організації праці найчастіше розробляють і використовують норми тривалості операції, трудомісткості, обслуговування, чисельності та виробітку.
100. Нормування за багатоверстатного обслуговування обладнання.
Багатоверстатне обслуговування – це така форма організації праці, коли один робітник виробляє продукцію одночасно на кількох верстатах (агрегатах, машинах).
Завдання нормування багатоверстатної роботи полягає насамперед у розрахунках можливостей багатоверстатного обслуговування для заданої номенклатури технологічних операцій. Для цього спочатку за емпіричними формулами і нормативами часу на верстатні роботи обчислюють машинний час виконання операції на кожному верстаті окремо. Лише знаючи величини машинного часу на кількох суміжних верстатах можна приступати до обґрунтування можливості організації багатоверстатної роботи ти подальших розрахунків.
Можливість одночасної роботи на кількох верстатах залежить від коефіцієнта зайнятості Кз робітника і розподілу ручного часу в структурі кожної операції.
Кз робітника на одному верстаті:
Кз=tp+tмр+tac+tn/Tоп.
Після розрахунків Кз робітника за кожною із груп суміжних верстатів визначають орієнтовну норму обслуговування, для чого використовується умова:
Кз1+Кз2+...+Кзn ≤1,
де Кз1, Кз2, Кзn - коеф-ти зайнятості робітника відповідно на 1-му, 2-му і ін. верстатах.
Другою умовою, що визначає можливість багатоверстатної роботи є розподіл часу ручних прийомів. Важливо також, щоб час роботи верстата в автоматичному режимі Тма перевищував час зайнятості робітника ручними прийомами та переходом Тз.
Циклом багатоверстатної роботи наз. Час, необхідний на одноразове обслуговування усіх верстатів. Отже, час циклу Тц= часу зайнятості робітника Тз.
Норма обслуговування, тобто можлива кількість верстатів, обслуговуваних одним робітником, може бути визначена за формулою:
Но= ТМА*КС/ТЗ +1.
Коефіцієнт співвідношення Кс залежить від кількості обслуговуваних верстатів та коеф-та зайнятості.
101. Нормування праці на слюсарно-складальних процесах.
Слюсарно-складальні роботи виконуються ручним способом або із застосуванням механізованого інструменту.
Серед слюсарних робіт поширені: розмічування, рубання металу зубилом, свердління, гнуття, різання ножівкою і ін.
Серед складальних робіт переважають: з’єднування окремих деталей до збірних вузлів або готових виробів, паяння, розбирання, клепання.
Процес встановлення норми поштучно-калькуляційного часу на слюсарно-складальні роботи полягає в описуванні правильної послідовності виконуваних трудових прийомів, визначенні організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних умов праці, виборі потрібних нормативних величин часу, поправочних коефіцієнтів та обчисленні на підставі зібраної інформації тривалості цілої операції.
У роботі слюсара-складальника важко відділяти основні прийоми праці від допоміжних, тому нормативи містять оперативний час, що полегшує користування ними і виконання розрахунків.
Основними чинниками, що впливають на тривалість операцій, є вид слюсарної роботи, оброблювальний матеріал, форма і розміри оброблювальної поверхні, припуск на оброблення, потрібна точність оброблення, зручність виконання роботи, величина партії або серії деталей.
Основна формула для обчислення поштучно-калькуляційного часу на слюсарні операції за диференційованими нормативами:
Тшк=∑ТОПІК1К2К3
Для полегшення і прискорення нормування складальних робіт використовують укрупнені нормативи, які враховують вплив головних чинників на тривалість операцій складання.
Укрупнені нормативи поштучно-калькуляційного часу включають оперативний час складання вузла чи готового виробу, час підготовчо-завершальної роботи, час обслуговування робочого місця, відпочинку та особистих потреб. Укрупнені нормативи часу на складальні роботи здебільшого мають галузевий характер.
Якщо до слюсарно-складальної операції входять суто слюсарні переходи, то їх треба нормувати окремо, бо укрупнена норма поштучно-калькуляційного часу складання не включає час на слюсарні переходи.

102. Нормування праці керівників.
Нормування праці керівників необхідне для встановлення науково обґрунтованої їх чисельності в конкретних підрозділах та на підприємстві у цілому.
Зміст праці керівників полягає в управлінні персоналом на різних ієрархічних рівнях підприємства.
Стосовно керівників доцільним є визначення таких показників:
- ступінь завантаження виконавця основними роботами;
- ступінь завантаження виконавця нормованими роботами;
- ступінь використання робочого часу виконавця.
Нормування праці управлінського персоналу ґрунтується на методах, що спираються на попереднє вивчення затрат робочого часу; на статистичний аналіз чисельності; використовують апарат математичної статистики та бальних оцінок.
Для встановлення чисельності лінійних керівників на кожному ступені найчастіше застосовують на практиці норми підлеглості.
Норма підлеглості – це чис-ть робітників, спеціалістів, яка може бути безпосередньо підпорядкована одному керівнику тимчасово чи постійно.
Норма часу на однорідні операції, виконувані службовцями, складається з відповідних затрат часу і розраховується за формулою:
Нч=Тпз+Топ+Тоб+Твоп.
За допомогою статистичних методів спочатку ретельно аналізують організацію управління, вживають заходи щодо скорочення зайвих посад, укрупнення дрібних структурних підрозділів, удосконалення поділу та кооперування праці, що формувались роками.
Далі експертним методом відбирають найзначиміші чинники, що впливають на трудомісткість конкретної функції управління, а отже, і на чис-ть управлінського персоналу.
Потім на широкому статистичному матеріалі із застосуванням математичного апарату виводять статистичні залежності між рівнем впливових чинників і кількісним складом управлінського персоналу.
Для визначення норм праці стосовно тих категорій управлінського персоналу, в яких зміст функцій є досить стабільним, а одні й ті самі роботи повторюються більш-менш регулярно застосовують й аналітичні (дослідницькі) методи.
103. Нормування праці професіоналів, фахівців, технічних службовців.
Закономірність розвитку виробництва товарів і послуг є такою, що питома вага чисельності службовців постійно зростає, а робітників, зайнятих переважно фізичною працею, зменшується. Ця обставина вимагає вдосконалювати методи нормування праці службовців з метою стримування необґрунтованого зростання їхньої чисельності.
До нормування праці професіоналів, фахівців, технічних службовців найчастіше застосовують норми часу і виробітку (креслярі, копіювальники, друкарки), норми чисельності (економісти, технологи, конструктори), норми підлеглості (чисельність робітників, підпорядкованих одному майстрові), норми співвідношення між різними кваліфікаційно-посадовими групами працівників (між майстрами і старшими майстрами, між інженерами і техніками).
Основними об'єктами нормування праці професіоналів, фахівців, технічних службовців є функції управління, конкретні управлінські роботи, управлінські процедури і операції, мікроелементи операцій.
Залежно від характеру і змісту виконуваних службовцями функцій, стану поділу і кооперування праці, масштабів виробництва та ряду інших чинників застосовують диференційовані та укрупнені методи нормування.

1 2 3 4 5 6 7 8


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП