ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Управління персоналом. Нормування праці

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Управління персоналом. Нормування праці

1 2 3 4 5 6 7 8

34. Само фотографія: сутність та мета проведення, визначення показників використання робочого часу.
Само фотографія – різновид індивідуальної фотографії, розрахований на те, що працівник сам вестиме спостереження за своєю роботою і фіксуватиме втрати робочого часу з різних причин, у першу чергу ті, що трапляються не з його вини. Беручи до уваги ефективність само фотографії як методу контролю знизу за якістю організації праці і виробництва, її доцільно проводити не менш як 2-3 рази на рік на кожному робочому місці. Наслідками кожного туру само фотографії мають бути узагальнення зібраної інформації, докладне обговорення,, розробка і реалізація дійових заходів щодо усунення причин втрат або непродуктивного використання робочого часу.
Самофотографія є також засобом залучення робітників до активної участі в управлінні виробництвом, отже її слід вдосконалювати і всіляко підтримувати.
35. Маршрутна фотографія: сутність, мета проведення. Зміст етапів проведення.
Маршрутна фотографія застосовується тоді, коли виникає потреба проаналізувати завантаженість робітників, які не мають постійних робочих місць, а виконують свої обов'язки на пересувних робочих місцях (водії, машиністи кранів, трактористи тощо) чи працюють на досить розлогих зонах обслуговування (черговий персонал слюсарів, електриків, наладчики устаткування, прибиральники, підсобні робітники і т.п.).
Такий вид фотографії звичайно виконується двома спостерігачами. Один перебуває на початку, а другий — наприкінці маршруту або зони. Можливий і такий варіант, коли спостереження веде одна людина, пересуваючись разом з рухливим робочим місцем. Якщо спостерігач один, він може, залишаючись на одному місці, фіксувати роботу кількох транспортних одиниць, реєструючи їх появу в одних і тих самих пунктах, що дістали назву фіксажних точок. Цей вид фотографії ще не набув широкого визнання через недостатню увагу до допоміжного виробництва.

36. Фотографія часу використання устаткування: сутність та мета проведення.
Важливо також засвоїти методику проведення спостережень за роботою устаткування, яка за індивідуальної та групової фотографії майже не відрізняється від фотографії робочого часу. Робочий час розглядається стосовно устаткування: наявність ефективної роботи, простоїв, холостого ходу. За результатами спостереження складають баланс робочого часу використання устаткування, що є основою для розрахунків: коефіцієнт використання робочого часу; коефіцієнт ефективної роботи машини; коефіцієнт холостого ходу машини. Така фотографія проводиться 2-3 рази на рік з метою визначити ступінь завантаження устаткування в часі. Проходячи маршрутом, спостерігач фіксує лише дві події: «працює» або «не працює». В його завдання також входить дотримуватися методики спостереження. Не кожне включення устаткування означає його продуктивну роботу, адже машина може працювати й на холостому ходу. Машина працює – це коли вона виробляє нові споживні вартості, здійснює технологічний прогрес.
37.Фогографія робочого часу багатоверстатника, її сутність та мета проведення. Методика проведення.
Фотографія робочого дня багатоверстатника багато в чому схожа з груповою. Відрізняється тим, що однойменні затрати часу вводяться у двох варіантах: відносно до робітника і до обслуговуваних ним верстатів, машин, апаратів. Матеріали фотографії використовуються для обгрунтування норми обслуговування багатоверстатника, визначення тривалості перерв у його роботі і в роботі устаткування.
38. Фотографія робочого часу виробничої бригади: сутність та мета проведення. Особливості проведення фотографії робочого часу і обробки результатів.
Бригадна фотографія застосовується тоді, коли виникає необхідність аналізу затрат часу бригадою, яка обслуговує колективне робоче місце (потокову лінію, складальний конвеєр, монтажний стенд тощо), тобто виконує спільне виробниче завдання. Запис спостереження найзручніше вести іидексно-трафінним методом.
Після проведення бригадної фотографії робочого часу складається єдиний фактичний баланс на всю бригаду. Коефіцієнт завантаженості роботою обчислюється для кожного члена бригади окремо. Ретельний аналіз структури затрат часу бригадою я цілому та кожним її членом дасть цінну інформацію для подальшого удосконалення організації колективної праці.
39. Цільова фотографія робочого часу: сутність та мета проведення.
Цільова фотографія — різновид групової фотографії. Застосовується з метою розв'язання вузького, конкретно-цільового завдання щодо оцінки якості використання робочого часу протягом певної частини робочої зміни або виконання працівниками конкретної виробничої функції. Наприклад, необхідно дослідити, як використовується (за якими напрямами) робочий час у першу або останню годину зміни, які величини втрат часу при одержанні інструментів, заготовок, креслень тощо.
Проводиться цільова фотографія здебільшого раптово, без попередження відповідних служб і людей з метою одержання вірогідної інформації. Це дійовий засіб зміцнення трудової та виконавської дисципліни, поліпшення організації праці.
Описані вище види фотографії робочого часу звичайно здійснюються методом безпосередніх вимірів, фіксацією поточного часу з обмеженою кількістю спостережуваних об'єктів.
Якщо виникає потреба аналізу завантаження устаткування або масової фотографії з метою одержання оперативної вірогідної інформації із залученням до участі у цьому процесі мінімальної кількості спостерігачів, то найбільше виправдовує себе метод моментних спостережень.
40. Індивідуальна фотографія робочого часу: сутність, мета проведення.
Індивідуальна фотографія звичайно проводиться методом безпосередніх вимірів під час виконання робітником виробничого завдання на індивідуальному робочому місці. Найчастіше об’єктом спостереження є робітники, які не виконують змінні завдання (тобто виконують менш як на 100%). Мета: виявити причини, що заважають робітникові протягом зміни. Об'єктом спостереження також можуть бути й передові робітники. В цьому разі мета дослідження полягає у вивченні передового досвіду з тим, щоб ефективніше використати робочий час. Спостереження може вестися протягом Цілої робочої зміни або окремої її частини.
На підготовчому етапі той, хто проводитиме спостереження, після вибору об'єкта спостереження має ознайомитися з технологічним процесом, організацією робочого місця, порядком його обслуговування, взаємозв'язками робочого місця з оточенням тощо.
Якщо фотографія робиться з метою виявлення витрат робочого часу, то її виконують за існуючої організації праці з усіма її недоліками. Коли матеріали фотографії потрібні для розробки нормативів і норм часу, то на підготовчому етапі необхідно створити таку організацію праці, на яку будуть орієнтовані ці нормативи і норми.
41. Сутність методу моментних спостережень, сфера його застосування. Мета проведення.
Метод моментних спостережень грунтується на використанні теорії ймовірності та таблиць випадкових чисел, коли спостерігач через нерівні проміжки часу (моменти) фіксує те, що відбувається на робочих місцях в обраній зоні спостереження. За цього методу значно зростає кількість спостережуваних об'єктів (працівників, верстатів, машин), поліпшується оперативність одержання потрібної інформації, забезпечується достатня точність результатів спостереження.
Підготовка до спостереження складається з обрання об'єкта дослідження та ознайомлення з ним, планування маршруту обходу спостерігачем зони спостереження, визначення кількості моменто-спостережень, попереднього заповнення спеціального бланку.
42. Зміст першого підготовчого етапу дослідження робочого часу методом моментних спостережень.
Підготовка до спостереження складається з обрання об'єкта дослідження та ознайомлення з ним, планування маршруту обходу спостерігачем зони спостереження, визначення кількості моменто-спостережень, попереднього заповнення спеціального бланку.
Необхідна кількість моменто-спостережень визначається за формулами (таблицями, складеними на підставі цих формул), виведеними із застосуванням математичної статистики.
Для стабільного трудового процесу, притаманного велико-серійному та масовому типу виробництва, кількість необхідних моменто-спостережень визначається за формулою М=2(1-К)1002/КР2
де К — питома вага затрат робочого часу на безпосереднє виконання виробничого завдання (коефіцієнт завантаження робітників); Р — задана або припустима величина відносної похибки результатів спостереження (може коливатися у межах 3—10%).
Для нестабільного трудового процесу число моменто-спостережень визначається за формулою: М=3(1-К)1002/КР2.

43. Переваги і недоліки методу моментних спостережень.
У нормуванні поширені два основних методи вивчення затрат робочого часу: безпосередніх вимірів та момент них спостережень. Метод момент них спостережень ґрунтується на використанні теорії ймовірності та таблиць випадкових чисел, коли спостерігач через нерівні проміжки часу (моменти) фіксує те, що відбувається на робочих місцях в обраній зоні спостереження (спостерігач фіксує не час, а певними позначками). Метою проведення є визначення втрат робочого часу і завантаженість робітників.
Переваги методу: значно зростає кількість спостережуваних об’єктів – від 3 до 20 (працівників, верстатів, машин), поліпшується оперативність одержання потрібної інформації, адже метод не трудомісткий –(за 1,5 – 2 год.).
Недоліками методу є неможливість точного визначення тривалості тих чи інших видів затрат робочого часу протягом зміни загалом та в розрахунку на кожного конкретного працівника через те, що облік моменто-спостережень ведеться разом на всю сукупність спостережуваних об’єктів. Метод дає лише загальну картину.
45.Хронометраж, його сутність, об’єкт та мета проведення.
Хронометраж є одним з основних способів вивчення затрат часу при виконанні циклічно повторюваних елементів операції. Об’єктом хронометражу найчастіше виступає повторювана технологічна операція або окремі її частини. Хронометраж є одним з основних способів вивчення затрат часу при виконанні циклічно повторюваних елементів операції. Він може проводитися з метою:
- встановлення фактичної тривалості основних і допоміжних елементів виробничої операції;
- виявлення причин невиконання норм часу (виробітку), встановлених розрахунковим шляхом;
- виявлення і вивчення передових прийомів і методів праці для наступного їх поширення;
- одержання вихідних даних для розробки нормативів з праці;
- встановлення нових або уточнених діючих норм затрат праці.
46. Зміст роботи на підготовчому етапі хронометражних спостережень робочого часу.
Велике значення для проведення хронометражу відіграє саме підготовчих етап. На етапі підготовки до хронометражного спостереження необхідно, насамперед, визначити об’єкт і мету цього заходу. Ігнорування цієї вимоги може звести хронометраж до простого перегляду норм затрат праці.
До початку безпосередніх вимірів досліджувану операцію слід розкласти на складові відносно самостійні частини (трудові прийоми, встановити фіксажні точки, визначити необхідну кількість повторних вимірів часу.
Якщо хронометраж проводиться з метою встановлення обґрунтованих норм, необхідно до його початку усунути всі перешкоди нормальній роботі, а за об’єкт спостереження брати робітника чи групу робітників із середнім рівнем виконання норм. Коли хронометраж проводиться з метою виявлення і поширення передових методів праці, за об’єкт спостереження обирають передового працівника і ще декілька інших для порівняння.
На етапі підготовки дуже важливим є визначення фіксажних точок, що означають закінчення одного елемента і початок іншого. Це можуть бути, наприклад, моменти дотику руки до пульту керування тощо.
Потрібно обов’язково визначити оптимальну кількість вимірів (зазвичай беруть із довідників або розраховують за спеціальною формулою).
До початку спостереження всі відомості заносять до хронокарти, які характеризують робітника, виконувану роботу, організацію робочого місця, технологічні параметри роботи.
47.Вибіркові хронометражні спостереження.
Є вибіркові та безперервні хронометражні спостереження.
За вибіркового хронометражу ведеться облік часу, що його витрачає робітник на окремі, заздалегідь обрані елементи трудового процесу (операції).
До цього способу спостереження звертаються здебільшого тоді, коли немає потреби хронометрувати геть усю операцію, а особливий інтерес становлять якихось 2-3 елементи (ручні прийоми), або коли після безперервного хронометражу один чи два хроноряди виявилися недостатньо сталими, отже виникає потреба критичного перегляду методу роботи та додаткового хронометрування.
Під час вибіркового хронометражу неважко відразу визначити тривалість спостережуваних елементів операції, яка фіксується на хронокарті у рядку «Т». Тоді як при безперервному хронометражному спостереженні у хронокарті зазначаються зміни поточного часу в рядку «П», тобто момент закінчення одного елемента і початку наступного.
48. Обробка, аналіз результатів хронометражних спостережень.
Після закінчення спостереження починається обробка його результатів. Спочатку слід визначити тривалість кожного елемента операції. Для цього від показника поточного часу закінчення даного елемента віднімають показник поточного часу закінчення попереднього елемента. Одержана різниця становитиме час тривалості даного елемента, а відповідний запис робиться у клітині рядка «Т».
Після цього проти кожного елемента в рядку «Т» утвориться ряд неоднакових, проте близьких за величиною чисел, що утворюють хронометражний ряд. Співвідношення між найбільшою і найменшою величиною хроноряду, обчислене у вигляді коефіцієнта, характеризує коефіцієнт сталості.
Серед показників хроноряду можуть зустрічатися так звані аномальні величини, що значно відрізняються від усіх інших. Такі величини слід виключати з хронорядів і в подальші розрахунки не брати до уваги. Після очищення хронорядів і їх перевірки на сталість починають обчислення середньої тривалості кожного елемента операції та всієї операції загалом. Це можна вважати кінцевою метою, адже середнє значення тривалості операції за даними хронометражу можна вважати за норму затрат часу, визначену аналітико-дослідним методом.
49. Фотохронометраж його сутність мета проведення об’єкти.
Фотохронометраж- це комбінований спосіб спостереження , в якому поєднується фотографія робочого дня та хронометраж оперативного часу. Метою проведення фотохрономтеражу є в індивідуальному , мало серійному експериментальному ви-ві вивчення ступенів досконалості проведення трудових процесів. За допомогою цього методу проводять аналіз використання робочого часу потягом зміни, виділяючи час підготовчо-завершальної роботи, час обслуговування робочого місця, час перерв, тощо.
Об’єктом є: нестабільний трудовий процес в індивідуальному та мало серійному ви-ві з тривалістю окремих операцій понад 0,25 год. Особливо ефективним є при вивченні складальних монтажних контрольних операцій, які використовуються бригадою або ланкою, коли є потреба уточнити не тільки тривалість а і зміст окремих елементів праці, міру участі кожного з працівників у виконанні колективного за-ння. Коли об’єктом є група робітників понад 3 ,то для якісного проведення аналізу затрат робочого часу потрібні2-3 спостерігачі.
50. Проведення хронометраж у темпів роботи. Зарубіжний досвід.
Темп-це кількість робочих рухів за 1часу. У Польщі наприклад за хв.-204-206 рух мах.
Нормальний темп у США і Великобританії прирівняні до ходьби без вантажу.
Темп- його оцінка така дія коли нормувальник порівнює інтенсивність праці робітника з власною уявою про ін-сть робітника.
Мета проведення.
1.Встановити норму часу на виконання вироб операції або її елементів. Проведення хронометражних спо-нь за цією метод-ю визначаються: факторна трив часу на вик дій;стабільність роботи;стійкість раціональності прийомів і методів праці.
Темп роботи ха-ся коефіцієнтом ефективності труд рухів, в межах 0,45-1,15
Якщо робота виконується в норм темпі,Під час виміру то К.Еф =1
Під час виміру витрат роб часу на викон вироб операції або окремих її елементів, величину ,а й коеф еф-сті труд рухів(темп)
Методика:
При обрбці р-в хро-жу нормований час: Тн=Тф*Теф, де Тф-затрати фактичні,
Кф-коеф ефект.Тф і Кф визначаються за результатами спо-ня сер ариф величини,а я модальні величини(статистичний ряд)
51.Використання даних хронометражних спостережень з метою вивчення, аналізу і раціоналізації структури вироб операції та труд процесу.
Взагалі проведення хронометражу як таке відіграє дуже важливу роль для будь-якого підприємства, адже це метод вивчення затрат часу робітника чи роботи устаткування шляхом безпосереднього спостереження на робочому місці. Данні хронометражного спостереження дозволяють якомога краще поставити роботу устаткування або ж працівників задля отримання найкращих результатів виробництва. За допомогою даних можна більш раціонально використовувати трудовий потенціал кожного працюючого і усієї структури трудового процесу загалом. Дані хронометражу можна також використовувати для виявлення недоліків у роботі і подальшому їх усуненні, щоб підвищити ефективність виробництва.
52. Сутність і призначення нормативних матеріалів з праці.
Нормативну базу становлять нормативні матеріали для нормування праці Це збірне поняття яке включає комплекс неоднорідних елементів: технологічних режимів роботи устаткування та трудових нормативів. Нормативні матеріали - це комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм затрат праці аналітично-розрахунковим методом. Їх практичне значення дуже велике. Вони необхідні для полегшення роботи нормувальників , сприяють зменшенню трудомісткості нормувальних робіт. Водночас дають можливість розрахувати на їх підставі рівно напружені норми, завдяки чому вдається уникати непотрібних конфліктів у колективах з приводу „вигідних” і „невигідних” норм. Добре обґрунтовані норми є важливою передумовою отримання якісних норм затрат праці, які у свою чергу служать надійною основою якісного планування та організації ви-ва.
53. Класифікація нормативних матеріалів з визначення норм праці.
Нормативні матеріали можна класифікувати за 4 групами:
1.За видами; 2.За сферою застосування; 3.За ступенем укрупнення; 4.За формою подання;
За видами розрізняють: Нормативи режимів роботи устаткування ; Нормативи часу- сюди входить нормативи часу на відпочинок, та нормативи часу на особисті потреби; Нормативи обслуговування; Нормативи чисельності; Нормативи підлеглості;
За сферою застосування: Загально промислові(однак труд процеси); галузеві(одна галузь); місцеві(відсутні загальнопром і галуз.);
За ступенем укрупнення: Диференційовані-Нормативи на мікроелементи; нормативи на трудові дії; нормативи на трудові прийоми; Укрупнені: Нормативи по функціях управління Нормативи на види робіт(операції)включаючи: Нормативи оперативного часу: Н неповного штучного часу;
Н штучного часу; Типові нормативи;
За формою подання: Аналітичні(мат залежність);Табличні(найбільш поширені); Графічні(у вигляді графіків).
54.Вимоги до нормативних матеріалів з праці
Повинні відповідати вимогам: Прогресивності(відповідність сучасному рівню техніки, організації ви-ва); Комплексності(аналізуються всі чинники що впливають на затрати часу); Обґрунтованості(ступінь точності нормативів залежить від типу ви-ва і хар-ру робіт, має бути економічно обґрунтованим); Забезпечувати необхідний рівень точності норм праці й можливість їх використання за різних організаційно технічних умов.
55. Зміст і призначення режимів роботи устаткування.
Нормативи режимів роботи устаткування – це кількісні хар-ки технологічних можливостей металорізальних верстатів: глибини різання, величини різання, швидкості різання, числа обертань шпинделя тощо.
Призначення – технолог визначає найбільш вигідний раціональний режим роботи устаткування. Визначає: властивості, експлуатаційні можливості.
Завдання технолога полягає в тому, щоб визначити оптимальний технологічний режим виконання операції.
Оптимальний режим хар-ся найкращим раціональним співвідношенням параметрів:
- Швидкість різця
- Глибини різця
- Витрати електроенергії
-Зношуваністю інструментів і верстатів.
Оптимальний режим роботи устаткування фіксується в технологічній карті виробничого процесу. На підставі цих даних нормувальник розраховує за відповідними формами час основної машинної роботи.

1 2 3 4 5 6 7 8


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП