ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Управління персоналом. Нормування праці

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Управління персоналом. Нормування праці

1 2 3 4 5 6 7 8

56. Нормативи часу, їх зміст і особливості застосування.
Нормативи часу - найпоширеніший вид нормативів затрат робочого часу для конкретних умов виконання трудового процесу. В практиці технічного нормування праці використовують нормативи підготовчо-завершального, основного, допоміжного часу, часу обслуговування робочого місця і часу перерв на відпочинок та особисті потреби. Нормативи часу призначаються для нормування машинних і ручних робіт, окремих прийомів ручної роботи, пов'язаних з управлінням і обслуговуванням обладнання, на якому виконуються механізовані процеси.
57. Призначення нормативів чисельності працюючих.
Нормативи чисельності робітників, службовців, допоміжного персоналу використовуються для визначення кількості працівників, необхідних для якісного виконання певного обсягу робіт або функцій. За нормативами чисельності розраховують потрібну кількість персоналу по обслуговуванню великих технологічних, енергетичних, транспортних комплексів, а також спеціалістів (конструкторів, технологів, економістів, нормувальників).
58. Укрупнені й диференційовані нормативи, сфера їх використання.
Дотримання вимог щодо точності трудових нормативів для різних типів виробництва вимагає створення таких видів диференційованих нормативів, які забезпечили б встановлення норм затрат праці на виконання окремих трудових прийомів, дій га рухів. За умов масового і великосерійного виробництва, коли окремі працівники виконують одну-дві короткочасні операції, необхідне детальне розчленування трудового процесу і встановлення тривалості кожного його елемента. Мікроелементні нормативи можуть використовуватися при проектуванні методів і прийомів праці, при організації робочого місця, встановленні норм на операції, а також при розробці нормативів більш високого ступеня укрупнення .
Більшими порівняно з мікроелементними є нормативи на окремі трудові дії. Їх ще називають нормалі часу. Використання нормалей дозволяє встановлювати норми з меншими затратами часу нормувальників, ніж на основі мікроелементних нормативів.
Наявність великої кількості норм у кожній галузі виробництва, а також необхідність їх періодичного перегляду потребує значних витрат праці нормувальників. Тут може зарадити укрупнення нормативів.
Укрупнені нормативи — це регламентовані витрати часу на виконання сталого комплексу трудових прийомів. Вони ефективно використовуються у масовому і великосерійному виробництві. Створення укрупнених нормативів для умов одиничного і малосерійного виробництва є одним із найважливіших завдань подальшого вдосконалення організації праці і підвищення ефективності
виробництва. Укрупнення нормативів на основі ретельних розрахунків дає підстави називати їх науково обгрунтованими. Щоправда укрупнення досягається за рахунок деякого зниження точності, але похибка, допустима при користуванні такими нормативами, заздалегідь враховується і не повинна виходити за межу, встановлену для даного тиру виробництва. Наприклад, для умов одиничного і малосерійного виробництва точність у межах 85—90% вважається допустимою.
59. Етапи розробки нормативів з праці та їх зміст. Процес розробки трудових нормативів відбувається за шість послідовних етапів:
1) підготовча організаційно-методична робота . Насамперед аналізують наявні нормативні матеріали, їх повноту і якість, відповідність сучасним вимогам і умовам виробництва. Після вивчення спеціальної літератури, потреб і замовлень підприємств і відомств визначають перелік трудових процесів, робіт, операцій та їх елементів, на які відсутні нормативи, чи вони є, але застарілі, низької якості. Визначають склад науково-дослідних організацій та промислових підприємств, яких доцільно залучити до активної участі у створенні нових трудових нормативів. Велике значення на підготовчому етапі має вибір типового змісту трудового процесу і організаційно-технічних умов виробництва, які впливатимуть на параметри трудових нормативів. Важливою характеристикою типового процесу є його економічність, а це означає, що процес має бути грамотно спланований, добре організований і кваліфіковано виконаний.
2) збирання первинної інформації, проведення полігонних спостережень та лабораторних досліджень. Безпосередньо на робочих місцях досвідчені фахівці вивчають і ретельно аналізують зміст трудового процесу, організацію праці, якість обслуговування робочих місць, кваліфікацію робітників, склад виробничих бригад, паспортні показники параметрів роботи устаткування, його технічний стан, характеристики інструментальних наладок та ін. Виявлені при цьому недоліки та їх причини мають бути усунені. Лише після цього встановлюється раціональний порядок виконання трудового процесу, фахівці починають виконання планових завдань щодо збирання вихідної інформації для визначення характеру зв'язку між об'єктивними факторами та зміною параметрів трудових нормативів.
3) аналіз і опрацювання результатів досліджень, складання нормативних таблиць, графіків, формул, оформлення проекту збірника нормативних матеріалів. Одержану з підприємств та лабораторій вихідну інформацію ретельно опрацьовують, а в разі потреби доповнюють і уточнюють. Відтак встановлюють міру залежності між значущими факторами і трудозатратами, уточнюють макети нормативних таблиць і заносять до них усю потрібну* числову інформацію. Окремі таблиці з необхідними коментарями й поясненнями комплектують до тематичних збірників, тиражують ці збірники як проекти і розсилають обмеженій кількості підприємств і організацій разом з інструктивними матеріалами для випробування у виробничих умовах.
4) експериментальна перевірка проекту трудових нормативів на підприємствах. Проекти збірників трудових нормативів піддають широкомасштабному випробуванню у реальних виробничих умовах. Можливі помилки, неузгодженості між окремими таблицями , чи показниками, невідповідності виробничим умовам ретельно фіксують, узагальнюють і надсилають до головної науково-дослідної організації, відповідальної за створення нормативів.
Якщо під час випробувань будуть виявлені значні недоліки у нормативах або розбіжності між умовами виконання трудових процесів, що передбачені у збірниках нормативів, і реальними умовами виробництва, то головна науково-дослідна організація може продовжити дослідження з подальшим уточненням нормативних матеріалів.
5) коригування нормативних матеріалів за наслідками експериментальної перевірки. Уся інформація, одержана під час випробування запроектованих трудових нормативів, ретельно вивчається, опрацьовується і в міру необхідності використовується з метою поліпшення нормативних матеріалів. Це завершальний етап власне створення трудових нормативів, тому особлива увага має бути звернута на забезпечення максимально можливої відповідності умов виконання трудових процесів, що закладені у збірниках нормативів, реальним умовам виробництва з орієнтацією не на гірші, а на кращі зразки організації виробництва і праці. Завершується етап остаточною доводкою нормативних матеріалів і комплектуванням відповідних збірників.
6)затвердження, тиражування і розсилка нормативів заінтересованим підприємствам і організаціям. Підготовлені збірники нормативів узгоджуються з відповідними профспілковими організаціями, затверджуються в установленому порядку. Тиражуються і розсилаються всім заінтересованим підприємствам і організаціям.

61.Сутність методу найменших квадратів.
Нормативна лінія, одержана за методом найменших квадратів, відповідає умові, що сума квадратів відхилень усіх дослідних точок від нормативної лінії буде найменшою.
За методом середньоарифметичного визначення нормативної лінії достатньо на графіку знайти три точки: А, яка відповідає середньоарифметичним значенням маси і часу; Б – відповідає середньоарифметичним значенням маси і часу, що є більшими від середніх значень (тобто праворуч і вгору від точки А); В – відповідає середньоарифметичним значенням маси і часу, що є меншими від середніх значень (тобто ліворуч і вниз від точки А).
Нормативна формула за методом найменших квадратів визначається математичним способом, шляхом розв’язання двох рівнянь:
a * сума Х2 + b * сума Х = сума Х * У
а * сума Х + nb = сума У
де а – коефіцієнт при незалежній величині Х; b – вільний член рівняння;
n – кількість незалежних змінних величин;
Х – незалежна змінна величина; У – залежна змінна величина.
62.Мікроелементні нормативи часу. Системи мікроелементних нормативів, їх сутність та сфера застосування.
Мікроелементні нормативи часу – це специфічний різновид нормативів, що встановлюються на дрібні частини ручних трудових процесів – мікроелементи. Система МТМ (система вимірювання часу) включає 21 різновид робочих рухів рук, ніг, тулуба, очей. Деякі з цих рухів мають варіанти, що зумовлені особливостями конкретних операцій та умов їх виконання.
Простягнути руку. Цільовим призначення цього руху є наближення руки до якогось предмета. Узяти. Рух виконується з метою переміщення предмета або контролю пальцями його положення у просторі. Перемістити. Зміна положення предмета у просторі. Повернути. Обертання руки з предметом або без нього. Натиснути. Рух виконується переважно з метою подолання опору або для точного контролю положення предмета. Установити. Рух виконується з метою суміщення, орієнтування і з’єднання одного предмета з іншим. Роз’єднати. Відокремити один предмет від іншого. Відпустити. Відняти руку від предмета. Ходити. Зробити 1, 2 або більше кроків у межах роб. місця. Рухи ступні. Рухи ноги або гомілки. Крок у бік. Повернути тулуб Нагнутись. Опуститися на одне (обидва) коліно. Сісти. Підвестися з положенням сидячи. Перевести погляд. Вдивитися. На кожен мікроелемент в усіх його можливих варіантах виконання складені таблиці нормативів часу. В системі МТМ час виражається у спеціальних одиницях – TMU (одиниця виміру часу).
Для зручності користування кожному мікроелементу присвоєно буквений шифр. Кваліфікований інженер-дослідник може швидко записувати мікроелементи під час роботи, розшифрувати їх,, фіксувати фактично витрачений час, оцінювати іру досконалості трудового процесу у виконанні конкретного працівника.
63.Базова система мікроелементних нормативів часу, її сутність та сфера застосування.
Базова система мікроелементних нормативів часу (БСМ) була розроблена у 1981 р. Науково-дослідним інститутом праці в Москві. БСМ містить нормативи часу на 19 мікроелементів: простягнути руку, перемістити, повернути предмет, повернути рукоятку, установити на площину, взяти, відпустити та ін. Сфера застосування БСМ – трудові процеси на підприємствах масового і великосерійного виробництва. БСМ призначена для нормування, аналізу та проектування ручних трудових процесів у різних галузях промисловості. Її також можна використовувати для встановлення галузевих і міжгалузевих нормативів на трудові прийоми та їх комплекси без проведення трудомістких хронометражних спостережень, оцінки різних варіантів виконання трудового процесу. Моделі раціональних трудових процесів, побудовані з використанням БСМ, можуть використовуватися як засіб навчання робітників раціональних методів праці.
БСМ нормативів часу в 80-х роках активно впроваджувалася на підприємствах. Ек. криза, спад виробництва негативно вплинуло на використання БСМ у вітчизняні й промисловості. Але її слід пропагувати, вивчати у навчальних закладах. Знання фахівців цієї справи стануть корисними, як тільки почнеться пожвавлення екон. кон'юнктури. Резерви використ. роб. часу на під-вах України величезні, але по-справжньому їх ніхто не досліджував.
64.Загальнопромислові. Галузеві, місцеві нормативи праці.
Нормативи з праці – комплекс довідкової інформації для визначення норм витрат праці аналітично-розрахунковим методом. За призначенням і сферою використання нормативи поділяються на загальнопромислові, галузеві та місцеві.
Загальнопромислові нормативи призначені для нормування однакових трудових процесів на підприємствах різних галузей виробництв, так як на більшості під-в існують роботи, які виконують робітники одних і тих самих професій. При складанні нормативів враховуються організаційно-технічні умови і прогресивних досвід організації вир-ва і праці. Наприклад, нормативи праці для верстатних, ремонтних і слюсарних робіт.
Галузеві нормативи призначені для нормування виробничих процесів на під-вах однієї галузі виробництва. Ці нормативи охоплюють специфічні види робіт, властиві тільки під-вам даної галузі, тому ними неможливо користуватися в інших галузях. Наприклад, нормативи обслуговування на під-вах хімічної промисловості.
Якщо на під-ві виконуються специфічні роботи, на які немає ні галузевих, ні загальнопромислових нормативів, то фахівці під-ва можуть створити місцеві (заводські) нормативи. місцеві нормативи повинні передбачати розробку якісніших норм, ніж ті, що могли бути встановлені на підставі галузевих нормативів.

65.Основні питання аналізу нормативів з праці.
Нові нормативні матеріали для нормування праці до їх затвердження необхідно ретельно випробувати у
виробничих умовах. Основним завданням випробовування нових нормативів до їх затвердження є зясувати:
1) чи відповідають орган.-техн. умови, на які зорієнтовано нормативи, тому рівню техніки, який фактично є на під-вах або може бути досягутий без додаткових капітальних вкладень;
2) чи обгрунтованим є вибір впливових чинників, що прийняті для розрахунків нормативів;
3) наскільки повно охоплено нормативами найбільш поширені і характерні різновиди орган.-техн. умов роботи, технологічних процесів, устаткування, інструменту, матеріалів;
4) наскільки зручно і просто користуватися нормативами у виробничих умовах для розрахунків технічно обгрунтованих норм;
5) як відібється на трудомісткості продукції вдосконалення трудового процесу і впровадження прогресивних режимів роботи устаткування, передбачені новими трудовими нормативами;
6) чи потрібно вносити корективи до розроблення нових нормативних матеріалів.
Головна мета аналізу нормативів – підтвердження їх обгрунтованості, готовності до широкого впровадження у виробничу практику. Перевірку здійснюють технологи і нормувальники під керівництвом головного інженера під-ва за методикою головної нормативно-дослідної станції. Після перевірки нормативи затверджуються у встановленому порядку, тиражуються і розсилаються заінтересованим під-вам і організаціям для користування ними.
66.Норми праці. Класифікація норм праці.
Норма праці – це конкретне вираження міри праці в найбільш раціональних, організаційно-економічних та технічних умовах для даного підприємства.
Мета класифікації норм – для їх правильного використання виробничої, економічної, фінансової діяльності організації.
Види норм праці.
1. За призначенням: норма часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості, співвідношення кількості працівників, нормовані завдання.
2. За сферою поширення: міжгалузеві, галузеві, районні, місцеві.
3. За періодом дії: постійні (умовно), сезонні, тимчасові, разові.
4. За ступенем укруплення: диференційовані, операційні, мікроелементні, укрупнено-комплексні.
5. За методом обгрунтування: досвідно-статистичні, технічно обгрунтовані (хронометражні), за виконанням нормативних матеріалів, норми, розраховані за імпіричними формулами.
6. За кількістю людей, праця яких нормується: індивідуальні, колективні.
67.Обгрунтування норм праці. Чинник, які впливають на величину норм праці.
Норма праці – це конкретне вираження міри праці в найбільш раціональних, організаційно-економічних і технічних умовах для даного підприємства.
Добре обгрунтовані норми праці є важливою передумовою одержання якісних норм норм затрат праці, які служать надійною основою якісного планування та організації виробника.
Головними чинниками, що вливають на норму, є людина як виконавець трудового процесу, знаряддя праці та предмети праці.
Результат праці залежить від людини : стану її здоров'я, фізичних і психічних здібностей, статі, віку, кваліфікації тощо.
Предмет праці, а саме його фізико-хімічні властивості визначають підбір знарядь праці, технологію і кваліфікацію виконавців.
Впливовим чинником є технологія як система, під якою розуміють робочу машину, інструменти, технологічний режим тощо. Чим досконаліша технологія, тим швидше і якісніше іде процес перетворення предмета праці, тим вища продуктивність.
68.Досвідно -статистичні норми праці, методи їх встановлення.
Досвідно – статистичні норми встановлюються на підставі :власного досвіду нормувальника, технолога чи майстра;статистичної інформації про трудомісткість подібної роботи у минулому; за аналогією. Використовується на дільницях, де продукція часто змінюється, технологія не стабільна, організація праці і виробництва не є досконалою.
Досвідний спосіб полягає у тому, що норма визначається на основі суб'єктивної оцінки нормувальника (майстра, технолога). Чим кращий досвід і вища кваліфікація у нормувальника, тим краще він враховує особливості технологічного процесу, можливості обладнання, , тим ближче буде встановлена до дійсних затрат норма. Недолік цього методу – його суб'єктивність, адже досвід нормувальника пов’язується з вчорашнім днем. Нормувальник, боячись занизити норму, завишає її, що призводить до невиконання норм.
Статистичний спосіб припускає використання даних про затрати праці на конкретну операцію (деталь, виріб), що була у виробництві в минулому.
При використанні аналітичних методів норму затрат праці розраховують на основі детального вивчення виробничих можливостей робочого місця, аналізу технологічного процесу, кожної операції та її елементів. Після детального аналізу виробничих умов починають проектування раціонального режиму роботи обладнання.
Технічно-обгрунтовані норми праці, методи їх встановлення.
До технічно -обгрунтованих норм відносять такі методи нормування затрат праці як: аналітично-дослідний та аналітично-розрахунковий.
Ці методи проводяться шляхом проведення масових фото-хронометражних спостережень і створення нормативних матеріалів та на підставі використання нормативних матеріалів та розрахунків за емпіричними формулами.
Використання аналітично-дослідного методу на підприємствах обмежене його складністю, необхідності проведення масових фото-хронометражних спостережень, їх трудомісткості обробки і проведення розрахунків.
Аналітично -розрахунковий метод широко застосовується на підприємствах, адже він менш трудомісткіший, точніший ніж аналітично-дослідний.

69. Технічно-обгрунтовані норми праці, методи їх встановлення.
До технічно -обгрунтованих норм відносять такі методи нормування затрат праці як: аналітично-дослідний та аналітично-розрахунковий.
Ці методи проводяться шляхом проведення масових фото-хронометражних спостережень і створення нормативних матеріалів та на підставі використання нормативних матеріалів та розрахунків за емпіричними формулами.
Використання аналітично-дослідного методу на підприємствах обмежене його складністю, необхідності проведення масових фото-хронометражних спостережень, їх трудомісткості обробки і проведення розрахунків.
Аналітично -розрахунковий метод широко застосовується на підприємствах, адже він менш трудомісткіший, точніший ніж аналітично-дослідний.
70. Визначення питомої ваги технічно - обгрунтованих норм праці.
Норма праці - це конкретне вираження міри праці в найбільш раціональних, організаційно-економічних умовах для даного підприємства.
Технічно обгрунтовані норми проектуються на конкретні роботи (вироби, деталі, операції) за умов сталої технології, досконалої організації праці, з максимальним урахуванням можливостей технологічного обладнання.
Технічно обгрунтовані норми праці визначаються на основі аналітично - дослідного і аналітично - розрахункового методів шляхом проведення масових фото-хронометражних спостережень і створення нормативних матеріалів та на підставі використання нормативних матеріалів та розрахунків за емпіричними формулами.
71. Сутність аналітично-дослідного і аналітично-розрахункового методів встановлення норм праці.
Аналітичні методи норм затрат праці розраховуються на основі детального вивчення виробничих можливостей робочого місця, аналізу технологічного процесу, кожної операції та її елементів.
Використання аналітично-дослідного методу на підприємствах обмежене його складністю, необхідності проведення масових фото-хронометражних спостережень, їх трудомісткості обробки і проведення розрахунків. Цей метод полягає не в одержанні норм затрат праці, а в створенні нормативних матеріалів для подальшого встановлення норм.
Аналітично -розрахунковий метод широко застосовується на підприємствах, адже він менш трудомісткіший,
точніший ніж аналітично-дослідний, розрахункові норми легше впроваджувати ніж хронометражні. Норма розрахована з нормативами, відбиває прогресивні трудові прийоми, кращі варіанти організації і обслуговування робочих місць, раціональну побудову технологічного процесу, оптимальний режим роботи устаткування.

1 2 3 4 5 6 7 8


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП