Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
Особа, котра вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, зві-льняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст. 45 КК). Передумови звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: 1) особа вчинила злочин уперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої тяжкості. Підставою звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям є: 1) щире покаяння особи; 2) активне сприяння розкриттю злочину; 3) повне відшкодування завданих збитків або усунення запо-діяної шкоди. Ст. 45 КК може бути застосована лише за наявності сукупності всіх перелічених у ній обставин, які засвідчують дійове каяття особи. Під вчиненням злочину вперше у ст. 45 КК потрібно розуміти, що в особи немає непогашеної або незнятої судимості за раніше скоєний злочин будь-якої тяжкості, а також що особа, котра ра-ніше скоїла злочин, у встановленому законом порядку була зві-льнена від кримінальної відповідальності. Злочином невеликої тяжкості визнається злочин, за який перед-бачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання (ч. 2 ст. 12 КК). Щире покаяння означає, що особа усвідомлює і визнає свою провину за всіма пунктами висунутого проти неї звинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, осуджує свою поведінку. Активне сприяння розкриттю злочину — це дії винної осо-би, спрямовані на те, щоб надати допомогу правоохоронним ор-ганам у встановленні істини у справі, з’ясуванні тих фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття злочину, ви-критті співучасників та затриманні їх. Відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шко-ди — це дії, які фактично усувають негативні наслідки вчиненого злочину. Закон прямо вказує на те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям можливе тільки у разі реального відшкодування у повному обсязі заподіяної злочином шкоди (повернення майна, надання потерпілому рівноцінного май-на, компенсацію у грошовій формі його вартості, надання допомоги у лікуванні потерпілої особи, у тому числі оплату його вартості).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям» з дисципліни «Кримінальне право України»
