Становлення ринкової економіки України і ринку праці потре-бує раціонального, ефективного розподілу та використання трудо-вих ресурсів. Це, у свою чергу, передбачає облік чисельності та складу працівників, а також їх руху на кожному робочому місці. Природно, що першочерговим завданням статистики чисельно-сті працюючих є визначення цієї чисельності та оцінка ступеня відповідності її встановленому плану (ліміту). Показники чисель-ності працівників розраховуються статистикою в різних розрізах — для підприємства, галузі, відомства, економіки в цілому і т. д. Склад працюючих розрізняється залежно від роду діяльності, функцій, що виконуються і цілої низки інших ознак (статі, віку, освіти тощо). Звідси друге завдання статистики — глибоке ви-вчення складу працюючих. Кількість працюючих, що зайняті в різних галузях і підприєм-ствах, може змінюватись під дією ряду чинників (прийняття, зві-льнення, перехід з однієї категорії до іншої і т. д.). Звідси необ-хідність статистичного вивчення чисельності працюючих в динаміці — третє завдання статистики. Найважливішим завданням статистики є подальше розроблення методології застосування статистичних методів аналізу для виявлення резервів кращого використання чисельності працюючих. Існування багатьох форм власності зумовлює особливості об-ліку чисельності працюючих на державних підприємствах і уста-новах, з одного боку, у колективних господарствах, кооперативах тощо, з другого. Розглянемо систему основних показників чисельності працю-ючих на всіх господарюючих суб’єктах незалежно від форм власності, які використовують найману працю (робочу силу). Основним показником наявності робочої сили є облікова чи-сельність працюючих. Облікова чисельність на дату — це показник чисельності пра-цівників облікового складу на певну дату звітного періоду, на-приклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийня-тих та виключаючи тих працівників, які вибули в цей день. Якщо підприємство на вказану дату не працювало, чисель-ність відображається станом на останній день роботи, що переду-вав цій даті. До облікового складу працівників підприємства мають зарахува-тись усі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. В обліковому складі працівників за кожний календар-ний день ураховуються як фактично працюючі, так і відсутні на ро-боті з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від форми договору. До облікового складу входять також працівники, які тимчасо-во не працюють на підприємстві з таких причин: • через хворобу; • у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків; • тимчасово залучені на с/г та інші роботи; • перебувають у щорічних, щорічних додаткових, а також до-даткових відпустках, надання яких передбачене законодавством; • за інших. Не включаються до облікового складу працівники, які не пе-ребувають у штаті даного підприємства. До них належать такі працівники: • залучені до виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду; • прийняті для виконання разових спеціальних робіт: наприклад, консультації лікарів у медичних закладах, ремонтні роботи тощо; • прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств; • та ін. З аналітичною метою використовуються також так звані показники явочної і фактично працюючої кількості робітників. Зазна-чені показники є моментними і можуть бути розраховані на будь-який момент часу (добу) або період. Явочне (кількість тих, хто з’явився) показує, скільки чоловік спискового складу з’явилось на роботу. Кількість фактично працюючих — скільки чоловік з числа з’явившихся почали працювати. Відмінність між явочним числом і числом фактично працюючих спостерігається у випадку цілодобового простою, коли працівники з’явились на підприємство, але з незалежних від них причин до роботи не стали. Для характеристики чисельності працюючих за період розра-ховуються відповідні середні показники — середньооблікова, се-редньоявочна, середньофактична чисельність працівників. Необ-хідність визначення показників чисельності робітників за окремі періоди зумовлена вимогами економічного аналізу. Так, для роз-рахунку середньої продуктивності праці або середньої заробітної плати треба зіставити обсяг продукції або фонд заробітної плати за певний відрізок часу (інтервальні показники) з чисельністю працюючих за той самий відрізок часу. Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, і ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця. Чисельність працівників облікового складу за вихідний або свят-ковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності працівників за попередній робочий день. У разі наявності двох або більше вихідних чи святкових (неробочих) днів підряд чисельність працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні чисельності працівників облікового складу за робочий день, що передував вихідним та святковим (неробочим) дням. Для правильного визначення середньооблікової чисельності працівників необхідно вести щоденний облік чисельності праців-ників спискового складу, який має уточнюватись на основі нака-зів (розпоряджень) про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, припинення трудового договору тощо. Чисельність працівників облікового складу за кожний день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу (форма № Т-13), на основі якого установлюється чисельність пра-цівників, які фактично з’явилися на роботу, та причини їх неявок. Треба відзначити, що середньооблікову чисельність працівни-ків можна отримати, якщо скласти кількість людино-днів явок і неявок на роботу за всі дні періоду та поділити їх на кількість календарних днів. Необхідно мати на увазі, що при розрахунку середньооблікової чисельності не всі працівники, що внесені до списку, беруться до уваги (це робиться з метою забезпечення розмірності динаміки про-дуктивності праці і заробітної плати). Наприклад, не враховуються: а) жінки, які перебувають у відпусках у зв’язку з вагітністю та пологами або в додатковій відпусці для догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку, передбаного чинним законо-давством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з поло-гового будинку; б) студенти та учні навчальних закладів, які проходять вироб-ничу практику або на період літніх канікул зараховані на робочі місця та посади; в) студенти денних відділень навчальних закладів і аспіранти, які залучені науково-дослідним сектором цих закладів для вико-нання робіт, якщо вони зараховані на штатні посади; г) студенти навчальних закладів, які працюють на підприємст-вах у складі студентських загонів (незалежно від профілю діяль-ності), якщо за ці роботи вони одержують заробітну плату; ґ) учні відомчих професійних навчально-виховних закладів, навчально-курсових комбінатів, курсів, шкіл тощо, що перебува-ють на балансі підприємства, у разі здійснення виплат (крім сти-пендій) з фонду оплати праці за виконану роботу; д) громадяни інших держав, які працюють за договором на підприємствах, включаючи спільні, що розташовані на території України, незалежно від форм господарювання, якщо вони згідно з законодавством України одержують доход (заробітну плату); е) та ін. Якщо підприємство починає свою діяльність і заповнює списки не з першого дня звітного періоду (наприклад, місяця), то суму об-лікових чисел ділять на кількість календарних днів у періоді. Таким чином, уникають повторного рахунку, і середньооблікова кількість працівників за галузями економіки може бути розрахована як сума чисел середньооблікової кількості працівників підприємств даної галузі, а по регіону — як сума чисел середньооблікової кількості працівників підприємств, що розташовані в даному регіоні. Отже, розрахунок середньооблікової чисельності працюючих може мати вигляд:
де — середньооблікова чисельність працівників за місяць; Т — облікова чисельність працівників за кожну кален- дарну добу місяця (за винятком чисельності працівників, що не враховуються при визначенні середньооблікової чисель- ності); Д — кількість календарних діб у місяці. Середньооблікову чисельність за більший період (квартал, рік) на практиці розраховують за формулою простої середньої арифметичної: шляхом ділення суми середньооблікових чисел за відповідні місяці на їх кількість, тобто на 3 або на 12. (У цьому випадку допускається деяка похибка, оскільки тривалість місяців неоднакова. Більш точно середньооблікове число можна отрима-ти з урахуванням тривалості окремих місяців). Середньоявочна чисельність визначається як відношення суми всіх явок на роботу за всі дні періоду на кількість робочих днів підприємства за цей період. Середня чисельність фактично працюючих — це відно-шення суми фактично працювавших за всі дні звітного періоду (відпрацьованих людино-діб) на кількість діб роботи підпри-ємства. Останні два показники розраховуються тільки для категорії робітників. Розглянемо визначення середніх показників чисельності робітників на прикладі. Маємо такі дані про підприємство, що введено в експлуатацію 21 червня (дані табельного обліку):
Числа місяця Кількість робітників за списком З’явилось на роботу Фактично працювало 21 1100 1100 1100 22 1110 1110 1110 23 1115 1115 1115 24 1115 1110 1110 25 1112 1110 1100 26 Субота — — 27 Неділя — — 28 1114 1110 1100 29 1120 1115 1100 З0 1120 1100 1100 Разом 11130 8870 8835 Виходячи з наведених вище даних середньооблікова чисель-ність працюючих на підприємстві за червень становитиме: чол. Середньооблікова чисельність за другий квартал: чол. або чол. Середньооблікова чисельність за перше півріччя: чол. або чол. Середньоявочна чисельність робітників: чол. Середня фактична чисельність робітників: чол. Середньооблікова чисельність робітників за червень, як пока-зують розрахунки, менша середнього явочного. Такий результат отриманий у зв’язку з тим, що середньооблікова чисельність ви-значається в розрахунку на один календарний день звітного пері-оду, а середньоявочна — на один день фактичної роботи підпри-ємства. У цьому вигляді показники середньооблікової чисельності робітників не можна зіставляти з показниками середньоявочної чисельності і середньої чисельності фактично працюючих робі-тників. Тому з аналітичною метою (для розрахунку показників використання середньооблікової та середньоявочної чисельнос-ті) величину показника середньооблікової чисельності робітни-ків розраховують виходячи з кількості робочих днів у звітному періоді. У даному прикладі середньооблікова чисельність робітників у дні роботи підприємства становитиме: чол. З огляду на це коефіцієнт використання середньооблікової чи-сельності робітників розраховується таким чином:
або 99,2 %, (–0,8 %). Отримана величина показує, що за звітний період з облікової чисельності працівників підприємства в середньому з різних причин не працювало 9 чоловік (1104—1113), або 0,8 % серед-ньооблікової чисельності робітників. Коефіцієнт використання середньовічної чисельності робітни-ків визначається: , або Це означає, що щоденно не працювало у зв’язку з цілодобо-вими простоями 0,5 % тих, що з’явились на роботу, тобто в середньому 5 чоловік (1104—1109). Крім вищеназваних показників чисельності працівників, роз-раховуються середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості. Методика розрахунку цього показника базується на перерахунку всього персоналу, який залучається до роботи у звітному пері-оді та отримує відповідну заробітну платню (доход) (як за від-працьований робочий час, так і не відпрацьований, але оплачений), в умовну чисельність працівників, що виконують роботу повний робочий день, виходячи з установленої її тривало-сті. Це означає, що працівники, які фактично відпрацювали менше встановленої норми робочого часу, перераховуються в еквівалент повної зайнятості (повного робочого дня). Працівники, які перебували в оплачуваних щорічних або до-даткових відпустках та в інших випадках збереження за ними повністю заробітної плати, включаються як такі, що повністю від-працювали робочий час, тобто як цілі фізичні одиниці. До середньооблікової чисельності працівників усього персо-налу включається також умовна чисельність окремих категорій працівників у тих випадках, коли немає можливості обчислити її за днями з’явлення на роботу, зокрема: • чисельність надомників, працівників, які виконували роботу згідно з договором підряду, та інших категорій працівників, щодо яких вести щоденний облік затрат робочого часу неможливо, розраховується шляхом ділення фактично нарахованих їм за звіт-ний місяць коштів на оплату праці на середньомісячну заробітну плату одного працівника облікового складу, зайнятого в основній діяльності (за цей самий місяць), перераховану в еквіваленті повної зайнятості. Чисельність працівників, які не перебувають в обліковому складі (штаті) підприємства та залучені до роботи на підприємст-во згідно зі спеціальними договорами з організаціями (на надання робочої сили, виконання громадських робіт у період вимушеного безробіття, на період залучення до праці хворих наркологічних відділень психіатричних (психоневрологічних установ), праців-ників ВТУ, та в інших випадках здійснення часткової оплати праці, тощо — визначається шляхом ділення фактично нарахова-них за звітний місяць цим працівникам коштів на оплату праці на середньомісячну заробітну плату одного працівника облікового складу (за цей самий місяць), перераховану в еквіваленті повної зайнятості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТАТИСТИКА ЧИСЕЛЬНОСТІ РОБОЧОЇ СИЛИ» з дисципліни «Статистика праці»
