Завжди на Україні спостерігалося побожне ставлення і до води. У прадавні часи був поширений культ богині води — Дани (від "да" — вода, "на" — неня, мати), тобто "Води-Матері", завдяки чому ми й маємо назви великих рік — Дніпро, Дунай, Дністер, Донець, Дон тощо (О. П. Знойко, 1989). Вранішньою росою вмивалися дівчата, які бажали бути вродливими, здоровими, щасливими; у росі купали матері своїх немовлят. А земля, яка вивергає, породжує у своїх потаємних глибинах воду — джерельну воду, оживляє її, перетворює на воду живу, життєдайну. Так само і весняний дощ, оновлюючий, оздоровчий, змиває з лона землі зимові темні рештки, вдихає в людину, у всяку живність та в саму землю нові сили, тобто також є живою водою. Загалом, до чистоти води у народі було ставлення ледь не сакральне: чи не найбільшим гріхом було плюнути у воду, особливо джерельну, не кажучи вже про її забруднення якимось іншим комунальним шляхом". Тому у минулі часи навіть з великих рік можна було спокійно вживати воду для пиття чи приготування їжі. Чи не найпоказовішими щодо цього є зимові свята Водохреща (Йордана), за яких шанобливе ставлення до води збереглося значною мірою ще й досі. З Нового року, починаючи з другого січня, дня "Василевого батька", люди перуть свою одежу, скатертини тощо, оскільки знають, що від Йордана принаймні два тижні у воді заборонялося прати (мається на увазі в річці), оскільки у цей час вода вважалася свяченою. На Новий же рік нерідко гадали на воді: до нової миски наливали дев'ять ложок вод і клали на сволок; якщо вранці в мисці води прибуло, то корови будуть дуже дійні, якщо убуде — то навпаки. На Водохреща у кожній сільській водоймі святили воду, а потім священик чинить це дійство і в хаті кожного з господарів. Цікаво, що й досі надзвичайно стійкою є думка про те, що зустріти людину з порожніми відрами на своєму шляху (коли вона перейде дорогу) — до біди; і навпаки — людина з повними відрами приносить удачу. Досі збереглася віра і в особливу силу "свяченої" води (живої води). Такою водою вмиваються, її п'ють від усіляких болячок, в ній купають маленьких дітей.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вода» з дисципліни «Екологічна культура»
