СФАНЦ (молдовське звуконаслідування до німецького zwanzig — двадцять) — типове молдов. позначення цванцигера (20 австрійс. срібних крейцерів 18—19 ст.), вживане поряд з ін. розмовним позначенням «сороківець». Ці популярні в Галичині та на Буковині срібні монети, що карбувалися 1753—1848 за конвенційною стопою (6,68 г 583-ї метричної проби), 1852—56 — за зміненою стопою (4,33 г 900-ї проби), 1857— 67 — за стопою австрійс. валюти (4,13 г 900-ї проби), а 1868— 72/78 — за зменшеною вагою (2,67 г 500-ї проби), активно вивозилися через Буковину на територію Молдови. Спекуляція цими «дзвінкими монетами» (moneta sonante) була постійним джерелом прибутку буковинських та галицьких купців. Літ.: Lecca O.G. DicЫionar istoric, arheologic Хi geografic al Romaniei. BucureХti, 1937; KiriЫescu C.C. Sistemul b|nesc al leului Хi precursorii lui, vol. 1, partea 2: Crearea sistemului b|nesc al leului Хi funcЫionarea lui in perioada capitalismului premonopolist. BucureХti, 1964; OcheХeanu R. «Firfiricii» la mijlocul secolui al XIX-lea in Rom>nia. В кн.: Buletinul societ|Ыii numismatice rom>ne: Anii LXXX—LXXXV, nr. 134— 139. BucureХti, 1992; Probszt G. _sterreichische Mhnz- und Geldgeschichte: Von den Anf@ngen bis 1918, teil. 1—2. Wien—K`ln—Weimar, 1994; Огуй О.Д. Монетно-лічильні найменування на Буковині та в Молдові в кінці 14 — першій третині 19 ст. Чернівці, 1997; Його ж. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині: Австрійський період (1774—1918/21). Чернівці, 2005. О.Д. Огуй.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СФАНЦ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
