СТРИПСЬКИЙ Гіадор (Ядор; Sztripszky Hiador; псевдоніми — Біленький, Хіадон Мікес; 07.03. 1875—09.03.1946) — громадський і політ. діяч, історик літератури, бібліограф, етнограф. Н. в м. Мукачеве. Освіту здобув в ун-тах Будапешта (нині столиця Угорщини), Коложвара (нині м. КлужНапока, Румунія) і Львова. Наук. роботу розпочав у Коложварі в музеї нар. творчості. 1903— 09 — працівник Трансильванського музею, помічник викладача в Мароморошсігеті (нині м. Сігету-Мармацієй, Румунія). 1910— 18 — архів. працівник в Угор. нац. музеї (Будапешт). 1918—19 працював у мін-ві нац. меншин, намагався справедливо розв’язати нац. питання на Закарпатті через розширення автономії на укр. землях. За редакцією С. в Будапешті упродовж 1918—19 видавався щотижневий просвітньо-політ. часопис укр. мовою «Русько-українська правда». Викладав у Будапештському ун-ті історію України, популяризував творчість Т.Шевченка, І.Франка в Угорщині, був першим перекладачем і видавцем «Заповіту» Т.Шевченка угор. мовою (1916), виявив спорідненість і схожість у творчості Т.Шевченка і Ш.Петефі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТРИПСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
