АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ (Akta terrestria et castrensia; Akta ziemskie i grodzkie) — збірки розрізнених чи оформлених у книги актів та документів земських і гродських судів воєводських і повітових міст та м-к укр. земель, що входили до Речі Посполитої та Великого князівства Литовського. Це акти судів Белзького воєводства, Брацлавського воєводства, Волинського воєводства, Київського воєводства, Підляського воєводства, Подільського воєводства, Руського воєводства (із Холмською землею), Чернігівського воєводства. Їхні хронологічні межі: 1435— 1783 (а на землях, захоплених Росією, — 1795). У Белзькому, Подільському та Рус. воєводствах акти з’явилися після ліквідації тут руського права та його ін-тів відповідно до судово-адм. реформи у Речі Посполитій 1434—35 (підставою служили королів. вердикти та ухвали сеймиків: берестейського — 1425, єдлінського — 1430 та краківського — 1433); на Волині й Правобережній Україні — з’явилися 1566, після запровадження тут 2-го Литов. статуту (див. Статути Великого князівства Литовського). Дехто з дослідників до земських і гродських актів та документів зараховує документацію повітових судів Лівобережної Украї-
ни, заснованих гетьманом К.Розумовським 19 листоп. 1763 замість полкових судів. Однак діловодний характер, система ведення і спосіб субординації цих актів та документів були ін. На сьогодні збереглися акти та документи (у вигляді розрізнених паперів, книг та їхніх фрагментів) земських і гродських судів: Вінниці, Володимира (нині м. Володимир-Волинський), Луцька, Житомира, Овруча, Галича, Коломиї, Снятина, Белза, Буська, Глинян, Городка, Дрогобича, Жидачева, Лопатина (нині с-ще міськ. типу), Львова, Мостиська, Олеська (нині с-ще міськ. типу), Самбора, Сокаля, Стрия, Кристинополя (нині м. Червоноград), Щирця (нині с-ще міськ. типу, усі Львів. обл.), Коропця (нині с-ще міськ. типу), Кременця, Теребовлі (нині усі троє Терноп. обл.), Кам’янця (нині м. Кам’янець-Подільський), Летичева, Чернівців, а також (нині тер. Польщі) — Вроцлава, Городла (нині с. Хородло), Грабовця, Динева (Динув), Ланцута (Ланьцут), Лежайська, Любачева (Любачув), Переворська (Пшеворськ), Перемишля (Пшемисль), Ряшева (Жешув), Сянока (Санок), Тичина та Ярослава. Найдавніші актові книги становлять собою збірки різних за змістом документів. В останній чв. 15 ст., а гол. чин. у 16 ст., з’являються книги, до яких вміщувалися акти лише певного виду та змісту. Найтиповішими актами і документами були розпорядження та оголошення воєводських і центр. властей, сеймові та сеймикові ухвали, фінансові вердикти і звіти, постанови, а серед судових паперів — скарги, позови, протоколи показань свідків і протоколи урядових комісій, угоди, рішення
59 АКТИ
«Akta grodzkie i ziemskie», т. 1. Львів, 1868. Титульний аркуш.
60 АКТИ
судів (декрети), звіти, протестації, поквитування тощо. Кожний із названих видів актів мав свою форму викладу і формуляр. Більшість судів вели діловодство за подвійною системою — акти спочатку записували «начорно» в «книги протоколів» (за скороченим формуляром, без вступних і кінцевих діловодних клаузул), а пізніше переписували у «Книги індуктів реляцій». Це сприяло чіткому поділові книг на ті, які містять: а) записи публічних актів (Akta publica) — ці акти підлягали заг. (публічному) оголошенню і слугували підтвердженню правових відносин; б) записи допоміжних актів, що створювались у канцеляріях земств і гродів та використовувалися для внутр. і поточних потреб суду. Велися також книги довідкового характеру. Кожний із цих типів книг поділявся на підтипи відмінних за своїм змістом добірок актів. Цей поділ характерний насамперед для судів Белзького та Рус. воєводств. Наприклад, земські суди вели книги записів публічних актів з різних питань, що стосувалися тимчасових чи постійних («вічних») угод та умов щодо земельних маєтків; книги записів заяв, донесень і зізнань; книги й добірки актів перебігу судових процесів; книги декретів; книги реєстрації розглядуваних судом справ у спірних питаннях, а також різні допоміжні книги. Дещо відмінними за своїм укладом, структурою та поділом є книги Волин., Київ., Подільського та ін. воєводств. Крім книг, у складі архіву земських і гродських судів знаходилися т. зв. фасцикули (в’язки) розрізнених діловодних копій, рідше облят і оригінальних документів. Серед них чимало позовів, скарг, актів тяжб тощо. У деяких судах фасцикули ділилися на фасцикули тих документів, чистові переписи з яких були внесені до «Книги індуктів реляцій», і тих, які залишилися не переписаними. Крім цього, були окремі фасцикули, що містили різні підготовчі матеріали, формулярники, довідкові посібники. А. з. та г. писалися староукр. — в Брацлавському, Волин., Київ., Черніг. воєводствах — чи лат. мовою — в Белзькому, Рус. і Подільському воєводствах. Використання староукр. мови для ведення діловодства в зазначених воєводствах було узаконене Литов. статутом. Лат. мова неподільно панує в
актах земських та гродських судів Белзького, Рус. і Подільського воєводств до 1543. Пізніше дозволено вживати для цих воєводств польс. мову. Але писарі часто за традицією продовжували використовувати лат. мову. Укр., польс. чи нім. мови вживалися лише під час зачитування вироків (залежно від національності підсудної сторони), а також у записах, що робилися з оригіналів документів попередніх сторіч. У 17 ст. укр. мова вживається в цих записах переважно у транслітерації латиною (у «Книгах індуктів реляцій»), водночас у заявах, протоколах зізнань тощо підписи прохачів чи заявників-українців фіксуються укр. мовою. Усі акти й документи у земських і гродських судах складала канцелярія, власне канцеляристи, які поділялися на вищих та нижчих урядовців. На чолі канцелярій, як і суду, стояв воєвода або староста, який, як намісник короля, гарантував їхні права і обов’язки, здійснював постійний нагляд за діловодством й зберіганням на належному рівні архіву. До урядовців вищої категорії, поряд із суддею та підсудком, належав земський чи гродський писар. У 17—18 ст. з’являється посада помічника писаря, т. зв. підписаря. Він належав до урядовців нижчого рангу, займався виключно внесенням актів до книг. Спочатку над створенням актів та документів — від прийняття заяв і до складання судових рішень (ухвал) — працювали усі урядовці, пізніше, коли гродський писар отримав право самостійно розглядати окремі справи у суді на т. зв. скаргових рочках, діловодством канцелярії відав регент канцелярії. За змістом А.з. та г. умовно можна поділити на кілька груп: 1) документи про нас., його нац. склад, розташування, мову; 2) документи, які стосуються держ.адм. ладу й д-ви взагалі; 3) документи про сусп.-вироб. відносини; про право власності на землю, купівлю і продаж рухомого й нерухомого майна, про цехове вир-во, фінанси і торгівлю; 4) документи про сусп.-політ. життя міст, регіонів, усієї країни і частково чужих країн; 5) документи про побут, к-ру, конфесії, освіту тощо. Протягом 17—20 ст. багато А. з. та г. втрачено. В Україні налічується 8270 книг і фасцикул (у
Львові зберігається 6541, у Києві — 1729). Дж.: Akta grodzkie і ziemskie, t. I— XXV. Lwоw, 1868—1935, часткова публікація: Архив Юго-Западной России, ч. I—VIII, т. I—XXXV. К., 1859— 1914. Літ.: Миллер Д.П. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии. Суды земские, гродские и покоморские в 18 в. В кн.: Сборник Харьковского историко-филологического общества, т. 8. Х., 1896; Левицкий О.И. Об актовых книгах, относящихся к истории Юго-Западного края и Малороссии. В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве, т. 1. М., 1899; Андріяшев О.А. Актові книги Київського Центрального архіву давніх актів. В кн.: Центральний архів стародавніх актів у Києві. К., 1929; Badecki K. Archiwum Akt dawnych mjasta Lwowa, t. 3—4. Lwоw, 1935—36; Dabkowski P. Katalog dawnych aktуw sudowych polskich wojewуdztwa Ruskiego i Belzkiego, przechowywanych w Archiwum Paсstwowem we Lwowie. Lwуw, 1937; Проценко Л.А. Опис актових книг у відділі стародавніх актів ЦДІА УРСР. «Науково-інформаційний бюлетень УРСР», 1958, № 3; Дашкевич Я.Р. Адміністративні, судові й фінансові книги на Україні в 13—18 ст. (Проблематика, стан і методика дослідження). «Історичні джерела та їх використання», 1969, вип. 4; Купчинський О.А. Земські та гродські судово-адміністративні документальні фонди Львова. К., 1998. О.А. Купчинський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
