ПОМ'ЯНИКИ ЯК ДЖЕРЕЛА З ГЕНЕАЛОГІЇ КНЯЖИХ РОДИН. ЛЮБЕЦЬКИЙ ПОМ'ЯНИК. СПРОБА ІДЕНТИФІКАЦІЇ КНЯЗІВСЬКИХ ІМЕН
Літописи, хроніки і актовий матеріал, порівняно з родоводами, зберегли малу частку княжих імен. Однак тенденційність цієї групи пам'яток цілком очевидна. З усіх інших джерел найбільшу кількість імен князів і княгинь зберегли пом'яники-церковні синодики, суботники, диптихи, куди записувалися імена померлих родичів для церковного поминання. Початково це були невеликі пергаментні грамоти або сувої чи записи у церковних книгах. Пізніше з'явилися спеціальні книги-пом'яники (1121, с.49). Такі синодики велися у всіх престижних монастирях, некрополі яких часто служили усипальницями певних родин. На поминання душі вносилися вклади, а до монастирського синодика записувалися й інші померлі родичі. Так як призначення пом'яників було надзвичайно важливим (йшлося про спасіння душі померлого родича), то помилки у записах могли бути зробленими тільки при переписуванні і носять випадковий характер. Жодної свідомої фальсифікації тут не могло бути. У Києво-Печерському пом'янику стерті записи імен великого князя Вітовта-Олександра Кейстутовича, який покинув православ'я і перейшов у католицьку релігію, та митрополита Ісидора, який прийняв Флорентійську унію 1439 р., але це було зроблено, напевно, під час загострення релігійної боротьби на межі XVI-XVII ст. Можна з дуже великою вірогідністю припускати; що запис про того чи іншого князя у пом'янику є свідченням його автентичності. Але, за рідкісним винятком, оригінали пом'яників не збереглися. До нас дійшли тільки копії, переписані переважно у кінці XVII ст. і пізніше. На перший погляд пом'яники належать до тих пам'яток, розшифрування яких практично неможливе. Князівські родини записані туди поряд з іншими родинами без вказівок на вік, час і місце поховання. Вказівки на родинні стосунки досить рідкі, у більшості випадків йде просто перелік імен. Окрім можливих помилок при переписуванні, додають складності хрестильні та чернечі імена окремих князів. При відсутності згадок у літописах чи в актовому матеріалі, ідентифікація таких імен практично не можлива. Найбільш цікаві і повні пом'яники були опубліковані у минулому столітті: Любецький (714, с.24-29), Києво-Печерський (52, с.І-IX, 1-88), Супральський (176, с.454-459), Дерманського монастиря (104, с.107-109), Дубнівської замкової церкви Воскресения і Миколая (104, c. 109-107). Окремі пом'яники збереглися у виписках А.Петрушевича (Львівська наукова б-ка ім. В.Стефаника, відділ рукописів, АСП-266). На жаль, ці пам'ятки майже не досліджувалися. Виняток складає хіба що Любецький пом'яник, вивченням якого займалися М.Квашнш-Самарш (792), митрополит Філарет [Гумилевський] (1544, т.5, с.34-75), та Р.Зотов (714). З досліджень інших пом'яників можна згадати докладну працю Є. Де Вітте (619), Після публікації книги Р.Зотова, яка досі не втратила свого значення, М.Грушевський вважав необхідними публікацію і спеціальні дослідження пом'яників. Однак історики зверталися до них лише для того, щоб підтвердити або заперечити ту чи іншу версії. Довший час ці джерела майже не цікавили істориків. Тільки останнім часом до них почали звертатися (841, с.3-45; 683А, с.8-11). Першими успіхами у вивченні цих складних пам'яток можна вважати дослідження І.Мицька (1119, с.7; 1120, с.51-53; 1121, с.49-56). Він опублікував найдавніші пом'яники, в їх числі пом'яник князя Лева Даниловича, дослідив за пом'яниками походження князя Федора Любартовича, родини князів Острозьких. З більшістю його висновків ми погоджуємося, окремі з них піддаємо сумнівам. Більш детально про це в наступному параграфі. І.З.Мицько звернув нашу увагу на текст фрагментів Холмського пом'яника, і підказав, на наш погляд, вірний варіант реставрації первинного тексту, пов'язаного з родиною Острозьких (504, с. 124-125,131; 506, с.358-360). Спостереження за князівськими іменами, внесеними у різні пом'яники, дозволяють помітити наступні закономірності: 1. Практично в уса пом'яниках належність до княжої родини виділяється особливим зазначенням титулу. 2. Наявність у числі родини нетитул ованих осіб слід відносиш до числа дітей тих князівень і княгинь, які виходили заміж за нетитулованих вельмож, а також до цих самих вельмож. Останні в окремих випадках титулуються як «пан» чи «пані». 3. Немає сумніву, що в число тої чи іншої родини у пом'яниках записані різні родичі: свати, зяті і невістки, пасинки, а також діти, які померли немовлятами чи у ранньому віці. Так у Дерманському пом'янику записано аж 131 князів Острозьких, 169 князів Луцьких, 112 князів Слуцьких, 66 князів Соломирецьких і 246 князів Гольшанських. Подібне зустрічаємо і у Києво-Печерському чи Супральському пом'яниках. 4. Хронологія, принаймні там, де княжі родини окремо не виділені, не дотримується. Так у Києво-Печерському пом'янику серед великих князів Скіргайло-Іван Ольгердович, який правив у Києві в 1395-1396 рр., записаний попереду Володимира Ольгердовича, який займав київський престол у 1362-1393 рр. та Ольгіманта-Михайла Гольшанського, який вірогідно перебував на київському княжінні бл. 1324-до 1331 рр. Подібне можна помітити і в записах Любецькогопом'яника та інших пам'яток. 5. У більшості пом'яників присутні повтори, які свідчать про поступове складання цих пам'яток. Так у Києво-Печерському пом'янику двічі записані князі Острозькі і князі Крошенські та Трубецькі. Схоже, що так само двічі Острозькі записані і у Супральському пом'янику. 6. Окрім того, імена окремих князів, записаних до одної родини, зустрічаються у складі іншої родини, з якою той чи інший князь був пов'язаний через дружину. Виходячи з цих спостережень, ми і проводили дослідження пом'яників. Публікуючи тексти або фрагменти текстів пом'яників, ми нумерували рядки з князівськими іменами для зручності самого дослідження через велику кількість імен. Так як філологічні аспекти проблеми істотно не впливають на наше дослідження, то для зручності і імена князів та княгинь приводяться у сучасній орфографії. Найбільш доступним для дослідників залишається Любецький пом'яник. У ньому в більшості випадків є не тільки вказівки на родинні стосунки, але й на престоли, які займав той чи інший князь. Сама пам'ятка, яка датується 1693 р., дійшла до нас у зошиті, переписаному у 1886 р.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОМ'ЯНИКИ ЯК ДЖЕРЕЛА З ГЕНЕАЛОГІЇ КНЯЖИХ РОДИН. ЛЮБЕЦЬКИЙ ПОМ'ЯНИК. СПРОБА ІДЕНТИФІКАЦІЇ КНЯЗІВСЬКИХ ІМЕН» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
