КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1700 — договір між Рос. д-вою та Османською імперією, укладений 13 (3) лип. 1700 у м. Стамбул (ін. наз-
Завоювання Константинополя хрестоносцями 1204. Фреска роботи італ. художника Я.П. Тінторетто в Палаці дожів у Венеції. 16 ст.
44 КОНСТАНТИНОП
ва — Константинополь). Був частиною системи міжнар. договорів, що оформили завершення війни 1683—1699 між Осман. імперією та «Священною лігою» (Австрія, Венеція, Річ Посполита, Папська д-ва (див. Ватикан), Рос. д-ва). Укладений на виконання положень Карловицького перемир’я (підписане у м. Карловиць; нині м. Сремські-Карловиць, Сербія) від 24 (14) січ. 1699, якими передбачалося припинення бойових дій між Рос.
Константинополь (з 1453 — м. Стамбул). Собор святої Софії. Інтер’єр. Фото початку 20 ст.
Константинополь. Монастир Хора (Кахріє-Джамі). 12—14 ст. Фото початку 21 ст.
д-вою та Осман. імперією до 25 грудня 1700, а також укладення протягом цього строку миру або довгострокового перемир’я. Під час Карловицьких переговорів 9 листоп. 1698 — 14 січ. 1699 сторони не змогли узгодити територіальні питання й відклали їх вирішення до майбутніх переговорів (див. Карловицький конгрес 1698—1699). Для підписання К.м.д. від імені Рос. д-ви повноважним послом було призначено (2 квіт. 1699) кер. Посольського приказу та каргопольського намісника думного дяка (пізніше — ближнього
думного радника) О.Українцева. Згідно з таємною інструкцією, розробленою Ф.Головіним та П.Возніциним і затвердженою царем Петром І, К.м.д. слід було укласти на 25 років з переходом до Росії всіх завойованих нею земель у Нижньому Подніпров’ї та Пн. Приазов’ї, а також м. Керч. Згідно з пізнішою інструкцією Петра I, Росія погоджувалася на повернення Осман. імперії територій у Нижньому Подніпров’ї та відмовлялася від ін. територіальних претензій. Переговори розпочалися 4 листоп. 1699. Договір був викладений турец. та рос. мовами і мав завірений лат. переклад. Усі його примірники підписали від Рос. д-ви О.Українцев і дяк І.Чередіїв, від Осман. імперії — великий візир Мегмет Рамі та таємний секретар О.Маврокордато. Договір складався з преамбули та 14 статей. Передбачав перемир’я на 30 років (преамбула, ст. 1). Рос. д-ва звільнялася від виплати щорічної данини («дачі») Кримському ханату (ст. 8), отримала право тримати в Осман. імперії постійного посла (ст. 13). Більшість положень договору присвячено питанням зміни кордонів, а також режимові використання прикордонних територій. Місто Азов та приналежні до нього землі (Азовський ейялет) перейшли до Рос. д-ви, а також частина Кубані — «на десять годин їзди кіньми». Османські піддані зберігали право переходити через землі, що відійшли до Рос. д-ви. У межах Азовського ейялету та на відторгнених кубанських землях заборонялося будувати нові поселення (ст. 4, 7). Землі із зх. на сх. від Перекопського перешийка до р. Міус та з пн. на пд. від Запорозької Січі до Очакова мали залишатися незаселеними, але на них було дозволено вільний неоподатковуваний і безмитний промисел для підданих обох д-в, а також сезонне відгінне скотарство — для кримських татар (ст. 5, 6). Нижньодніпровські землі, завойовані Росією, мали бути повернені Османській імперії, але остання зобов’язувалася протягом місяця знищити й не відновлювати фортеці Тавань, Казікермен, Мустрідкермен, Шагінкермен. Рос. гарнізони цих фортець разом з майном та озброєнням мали безпе-
решкодно вийти до Російської д-ви. Осман. імперія отримала право побудувати перевіз нижче по Дніпру, але без спорудження фортеці (ст. 2, 3). Делімітація кордону мала бути здійснена спільною рос.-осман. комісією (ст. 7). Рос. д-ва гарантувала безпеку Осман. імперії від набігів рос. підданих, у т. ч. козаків; козац. судноплавство на Чорному м. мало бути заборонене. Осман. імперія гарантувала безпеку Рос. дви від набігів своїх підданих, у т. ч. татар. народів. Обидві д-ви зобов’язалися карати своїх підданих, винних у порушенні цього положення, а також вертати награбоване ними майно власникам (ст. 8). Проголошувалися обмін полоненими та вільний викуп тих, кого не вдасться поміняти. Надалі викрадені під час татар. набігів піддані Рос. д-ви мали вертатися безоплатно (ст. 9). Прикордонні суперечки повинні були розглядати спільно представники місц. влади обох д-в (ст. 11). Сторони декларували намір розвивати двосторонню торгівлю, що мало бути врегульовано в майбутньому осман. урядом з рос. послом у Стамбулі (ст. 10). Рос. підданим було дозволено без оплати мит здійснювати паломництво до Єрусалима (ст. 12). Рос. д-ва зобов’язалася протягом шести місяців надати Осман. імперії ратифікаційну грамоту на цей договір (ст. 14). У результаті укладення договору Російська держава отримала значні тер. в Приазов’ї, а також на Кубані. Вперше було визначено пд. кордон земель Вольностей Війська Запорозького низового, за Вольностями закріпили значні за розмірами раніше не розмежовані території. Було порушено цілісність території Крим. ханства, зокрема, воно втратило можливість сухопутного сполучення зі своїми північнокавказ. й кубанськими володіннями, що стало однією з причин поступового екон. та політ. занепаду цієї д-ви. Внаслідок встановлення специфічного режиму використання нижньодніпровських та приазовських володінь Осман. імперії і Крим. ханату було обмежено їхній суверенітет над цими землями. Укладення К.м.д. дало змогу забезпечити нейтралітет Осман.
імперії протягом першого десятиліття Північної війни 1700—1721 Рос. д-ви зі Швед. королівством. На виконання положень договору в 1705 було скликано межову комісію. Порушення російською стороною умов договору (зокрема побудова фортеці Кам’яний Затон) викликало неодноразові протести Османської імперії. Реалізація умов договору та діяльність межової комісії 1705 спричинили протести й протидію Коша Запорозької Січі. На підставі укладення договору царський уряд з 1700 істотно зменшив щорічне грошове утримання Запороз. Січі. У зверненні Петра I до гетьмана І.Скоропадського та нас. Гетьманщини від 26 трав. 1709 порушення запорожцями умов К.м.д. було визначене як одна з
гол. причин знищення Чортомлицької Січі. Умови К.м.д. було підтверджено грамотою султана Осман. імперії Агмета ІІІ 14 січ. 1710. Після проголошення Осман. імперією 20 листоп. 1710 війни Рос. д-ві договір було денонсовано. Літ.: Юзефович Т. (составитель). Договоры России с Востоком: политические и торговые. СПб., 1869; Кащенко А. Кость Гордієнко-Головко. Останній лицар Запоріжжя. Катеринослав, 1917; Богословский М.М. Петр I: Материалы для биографии, т. 3. М., 1946; Соловьев С.М. История России с древнейших времен, кн. 7. М., 1962; Орешкова С.Ф. Русско-турецкие отношения в начале XVIII в. М., 1971; Никифоров Л.А. Формирование российско-турецкой границы в первой четверти XVIII в. В кн.: Формирование границ России с Турцией и Ираном. XVIII — начало ХХ вв. М., 1972; Молчанов Н.Н. Дипломатия Петра Великого. М., 1990; Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків, т. 3. К., 1991; Гриневский О.А. Прокофий Возницын, или Мир с турками. М., 1992; Санин Г.А. Границы России и Крымского ханства во второй половине XVII — первой половине XVIII вв. В кн.: Проблемы истории и археологии Крыма. Симферополь, 1994; Станіславський В.В. Константинопольський мирний договір: рішення та наслідки для Запорозької Січі. В кн.: Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали Четвертих Всеукраїнських історичних читань. К.—Черкаси, 1994; Павленко Н.И. Петр Великий. М., 1998; Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в., ч. 2. М., 2001; Кордони Війська Запорозького та діяльність російсько-турецької межової комісії 1705 р. Запоріжжя, 2004. О.В. Кресін.
на свою користь прав на Гетьманщину та Запорозьку Січ. З рос. боку договір підписали П.Шафіров та М.Шереметьєв, з осман. — великий візир Юсуфпаша, посередниками виступили англ. та голл. посли. Був ратифікований рос. царем Петром I 20 трав. 1712.
45 КОНСТАНТИНОП
Константинополь. Церква Паммакаристос (Фетхіє-Джамі). 14 ст. Фото початку 21 ст.
Ікона «Азовська Богоматір». Початок 18 ст. Ікона присвячена укладенню Константинопольського миру. Внизу на іконі зображено дві фортеці — Азов (ліворуч) та Казікермен (праворуч). Праворуч у нижньому ряду — Петро I (верхи), за ним — царевич Олексій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1700» з дисципліни «Нарис історії України»
