КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (КУН) — політ. партія. Зареєстрована Мін-вом юстиції України в січ. 1993. Виникла після серпневих подій у
Акція Конгресу українських націоналістів. Вшанування пам’яті героїв Армії Української Народної Республіки, які загинули під с. Базар (нині село Народицького р-ну Житомир. обл.) 1921. Листопад 2006.
14 КОНГРЕС
о. В. Кушнір — один із засновників Комітету українців Канади.
СРСР 1991 (див. Акт проголошення незалежності України) в результаті перенесення на терени України діяльності Організації українських націоналістів (С.Бандери), котра через переслідування з боку рад. влади змушена була, починаючи від 1950-х рр., діяти за кордоном. 28—29 берез. 1992 в м. Київ ОУН(б) провела конф., на ній були ухвалені вимоги про відставку КМ України, вихід України зі Співдружності Незалежних Держав, про розпуск ВР України 12-го (1-го) скликання й проведення нових виборів на багатопарт. основі, а також Маніфест про створення політ. орг-ції. 17—18 жовт. цього ж року в Києві відбувся Установчий з’їзд КУНу. Як партія політична КУН пройшов певну ідейно-політ. еволюцію. Спочатку його провідною суспільно-політ. ідеєю була ідея християн. демократії, яка відкидала традиційну для ОУН(б) елітарну теорію, замінивши її теорією народовладдя зх. демократії, а його гол. екон. ідеєю — ідея «народного капіталізму» — соціально орієнтованої ринкової економіки, що забезпечує соціальні та політ. права всім громадянам д-ви. Автором цих ідей був Р.Зварич, представник т. зв. детройтського центру ОУН. Після усунення Р.Зварича з посади заст. голови КУНу програма партії змінилася: нові ідейно-теор. розробки наблизили програмні документи партії до ідей С.Бандери та Я.Стецька, зорієнтували їх на побудову в Україні нац. унітарної д-ви на засадах укр. націоналізму. Структурно партія побудована за територіальним принципом: а) первинний осередок; б) районні, міські, міськрайонні (р-нів у містах) орг-ції; в) обласні орг-ції. Її керівними та орг. структурами є: збір, голова конгресу, політ. рада, провід, голова секретаріату, референти секретаріату. Між зборами найвищим органом є політ. рада, вона складається з представників голів обласних орг-цій. Статут КУНу передбачає індивідуальне, асоційоване і колективне членство. На виборах до ВР України 1994 КУН одержав 5 депутатських мандатів, дещо пізніше було обрано ще 3 нар. депутати. Усіх депутатів парламенту України від
КУНу обрано в Галичині. На виборах до ВР України 1998 партія провела до ВР 3 своїх чл. (2 — від Івано-Франк. і 1 — від Терноп. областей). У парламентських виборах 2002 КУН здобув 3 депутатських мандати: 2 — у блоці «Наша Україна» і 1 — в одномандатному окрузі на Івано-Франківщині. У виборах до парламенту 2006 КУН брав участь у складі блоку «Наша Україна» і отримав 2 мандати. Тривалий час головою КУНу була Ярослава Стецько, вдова Я.Стецька, від 1997 — нар. депутат України. Після її смерті лідером КУНу 3 квіт. 2003 обрано О.Івченка (нар. депутат України 4-го та 5-го скликань, випускник Львів. політех. ін-ту, за фахом інженер-будівельник, канд. екон. наук. Під час Помаранчевої революції 2004 — командувач «Народної гвардії». Від берез. 2005 до трав. 2006 — голова правління НАК «Нафтогаз України». У ВР 5-го скликання входив до фракції блоку «Наша Україна», чл. парламентського к-ту з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки). 2006 КУН налічував бл. 24 тис. чл., мав свої осередки в усіх областях України, а також бл. 600 районних і міських та понад 1500 селищних орг-цій. Найбільші його орг-ції діють у Львові, ІваноФранк. та Терноп. областях. Партія видає газети «Гроно» і «Шлях перемоги». Літ.: Політичні партії України. К., 1996; Яблонський В. Сучасні політичні партії України: Довідник. К., 1996; Парламент України: вибори’98, ч. 1— 2. К., 1998; Політична система сучасної України. К., 1998; Довідник з історії України. К., 2001; Малярчук В. Міжнародна політика: простір партійного змагання і співробітництва. К., 2005; Хімченко О.Г. Політичні партії і виборчий процес в умовах розбудови демократичного суспільства. К., 2006. А.Д. Пахарєв.
Чл.-засновниками к-ту були: Братство українців-католиків, Союз гетьманців-державників, Союз українців-самостійників, Укр. нац. об-ня. Після Другої світової війни в систему к-ту ввійшли оргції, утворені українцями 3-ї хвилі еміграції, — Укр. євангельське об-ня, Укр. нац.-демократ. союз, Укр. канадійське т-во прихильників визвол. боротьби України, Ліга визволення України та ін. У 2-й пол. 1950-х рр. к-т об’єднував практично всі громад. орг-ції (за винятком Товариства об’єднаних українських канадців), члени яких становлять значну частину організованої укр. громадськості Канади. На серед. 1960-х рр. К-т українців Канади мав 32 складові орг-ції. Серед них: Укр. робітн. орг-ція, Союз укр. канадійських ветеранів, Укр. молодіжна оргція «Пласт» (див. «Пласт»), Наукове товариство імені Шевченка, Українська вільна академія наук, Братство карпатських січовиків, Союз укр. бувших вояків, Союз укр. нац. демократів, Укр. тех. т-во, Український народний союз, Союз укр. студентів Канади, Союз українців — жертв російськокомуніст. терору, Рада укр. молоді, К-т українок Канади, Осередок укр. к-ри й освіти, Братство вояків 1-ї д-зії Укр. нац. армії, Спілка української молоді, Об-ня укр. педагогів, Спілка укр. журналістів, Укр. наук. рада, Об’єднання укр. ветеринарних лікарів, Федерація укр. професіоналістів
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ» з дисципліни «Нарис історії України»
