Регулярного війська в кримських татар не було. Для великих походів хан і мурзи збирали добровольців, кількість яких доходила до 20 тис. (з мурзами) або 100 тис. (з ханом). У походи й набіги татари ніколи не брали з собою артилерії й обозу, але кожний воїн мав 3-4 коня, що дозволяло рухатися дуже швидко. їхні коні могли проскакати до 100 км на день. Атаки починалися за сигналом, яким був бій цимбал. На початку бою татари завжди намагалися обійти ліве крило супротивника, для того, щоб зручніше було стріляти з лука. В основному татарські набіги відбувалися взимку по вкритих кригою ріках. Спочатку вперед відправлялися розвідники, за ними — основні сили орди. Після захоплення здобичі війська поверталися в Крим завжди іншою дорогою. Боротьба за панування в Криму з Великою ордою змусила кримських ханів звернутися по допомогу до Туреччини. У 1475 р. турецькі війська висадилися в Криму, захопили Ка-фу й усі міста південного узбережжя Криму, що стали «сул-
/8
Модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України танським санджаком», і ввійшли до складу Туреччини. З генуезькою присутністю на Кримському півострові було покін-чено. Кримське ханство перетворилося на васала Туреччини. У кінці XVI ст. Кримське ханство досягло своєї найвищої могутності. Йому сплачували данину племена адигів, Молдавія, Польща й до 1685 р. Московське царство (Росія).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Походи» з дисципліни «Історія України»
