Гриби поділяються на дві основні групи: 1) міксоміцети – примітивні (неміцеліальні) – не мають клітинної стінки; амебоїди – мешкають у клітині господаря; 2) еуміцети – міцеліальні. Вегетативне тіло (талом) міцеліального гриба складається з ниток, завтовшки 5 – 15 і більше мікрометрів, які сильно розгалужені. Ці нитки мають назву гіфи. А сукупність гіфів грибного талому називають міцелієм. Звідси назва – міцеліальні гриби. Як правило, міцелій утворюється проростанням і розростанням одиночної репродуктивної клітини-спори. Грибна спора дає гіф, що росте, багаторазово гілкується й утворює цілу систему ниток, тобто міцелій. Ріст грибів здійснюється за рахунок кінчиків гіф (апікальний ріст) і може продовжуватися доти, доки вистачає поживних речовин. Міцелій грибів може бути повітряний (епіфітний) і субстратний (ендофітний). Залежно від виду міцелію гриби бувають: нижчі – примітивні та з несептованим міцелієм; міцелій нижчих грибів – несептований; вищі – з септованим міцелієм; міцелій вищих грибів – септований. Іноді можна знайти твердження, що він є багатоклітинним, але через існування центральної пори це не зовсім коректно (рис.28).
Рис. 28. Мікроміцети з несептованим (а) та септованим (б) міцелієм Гриби поширені в природі повсюдно. Їхні спори виявляються в будь-яких екосистемах, техногенних потоках і продуктах. Найбільше їх у ґрунті. Вони беруть активну участь у біогеохімічному циклі перетворень вуглецю в природі й належать як до автохтонної, так і до зимогенної мікрофлори. Серед великої розмаїтості грибів, що пристосувалися до життя в ґрунті, є невелика група водяних грибів, а також досить велика група паразитичних грибів, що викликають захворювання людини, тварин і рослин (мікози).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Класифікація грибів» з дисципліни «Біологія клітин»
