Розвиток телекомунікацій в Україні відбувається за такими на-прямками: • створення локальних мереж установ на основі стандартного об-ладнання; • створення спеціалізованих телекомунікаційних систем загаль-ного чи відомчого призначення; • створення вузлів/шлюзів для виходу на глобальні міжнародні мережі. Національне агентство з питань інформатизації здійснює експерти-зу проектів державних, галузевих інформаційних, інформаційно-обчислювальних мереж і систем та програмно-технічних комплексів. На жаль, діючі зараз в Україні телефонні мережі зв’язку далеко не повною мірою відповідають сучасним вимогам. Основа системи зв’язку України — первинна мережа загального користування (ПМЗК) поки що є в основному аналоговою. Використовуване об-ладнання здебільшого застаріле. Щоправда, вже проводиться робота з модернізації первинної та вторинних мереж зв’язку в напрямку їх переведення на цифрові системи передачі. Реконструюються існую-чі, споруджуються нові магістральні, територіальні та місцеві мере-жі зв’язку. У 1996 р. було завершено цифровізацію міжміського зв’язку Укра-їни: в усіх обласних центрах встановлено цифрові АТС. Всього змон-товано 26 цифрових міжміських АТС; 24 з них належать СП Утел, а дві підпорядковано Укртелекому. У багатьох містах України впроваджено цифрову мережу з інтег-рацією послуг (ISDN), яка дозволяє здійснювати високошвидкісний доступ до інформаційних ресурсів світу. Зараз усі обласні центри та багато великих міст охоплені системою мобільного зв’язку. До того ж в Україні розширюється мережа пакетної комутації «Укрпак», яку використовує понад 1270 абонентів, забезпечується їх-ня взаємодія з мережею Internet. Завершено перший етап будівництва української частини міжна-родної волоконно-оптичної лінії ІТУР (Італія, Туреччина, Україна, Росія — лінія має з’єднати ці країни), прокладено 700 км волоконно-оптичного кабелю на трасі Київ — Львів. Київське метро разом із Endru створює мережу на волоконно-оптичному кабелі. Ряд банків мають вихід на SVIFT. Є вихід на мережі: FidoNet, EARN, ClassNetUkraine (німецька мережа) та ін. В Україні функціонує понад 100 провайдерів (22 з них у Києві, найбільші: Адамант, Global Ukraine, Infocom, Укртелеком), які на-дають послуги доступу до Internet як по комутованих каналах зв’язку, так і по виділених, на основі Frame Relay, ISDN, супутни-кових каналів та ін. Деякі провайдери висунули концепцію побудови єдиної інформаційної мережі в Україні. Позаяк декілька десятків провайдерів ма-ють свої відокремлені канали, пропонується об’єднати зусилля і створити національну backbone. За підтримки закордонних організацій і фірм здійснюється низка проектів. Зокрема, представництво ООН в Україні створює виходи на Internet для наукових і навчальних закладів на некомерційній ос-нові. Міжнародний науковий фонд працює над створенням академі-чної некомерційної мережі наукових організацій (вузли мережі в Академмістечку, на проспекті Науки, в Теремках, КПІ). Дослідницька служба конгресу США в рамках Програми допо-моги ДСК парламентові України обладнала парламент, бібліотеки, створює базу даних типу «законопроект» і т. ін. IREX (Рада з міжнародних наукових досліджень та обмінів) США створює загальнодоступні вузлові центри в АН України, уні-верситетах, інститутах, бібліотеках, засобах масової інформації. Дотепер видано понад 1000 ліцензій на діяльність у сфері теле-комунікацій. (Дані приведено на початок 1998 р.). Проте розвиток телекомунікацій стримується рядом факторів, серед яких можна назвати: • слаборозвинену телекомунікаційну інфраструктуру; • високі тарифи на послуги зв’язку; • недостатній платоспроможний попит; • недостатню кількість каналів виходу на світові мережі; • відсутність нормативно-правової бази; • відсутність знань у сфері телекомунікацій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сучасний стан систем телекомунікацій в Україні» з дисципліни «Телекомунікації в бізнесі»
