Визначення соціального захисту в умовах переходу до ринку
Історія знає багато видів соціального захисту населення. Вони розрізняються між собою тим, які верстви населення захищаються, хто захищає, від чого, які заходи соціального захисту використовуються. Наприклад, в епоху феодалізму здійснювався своєрідний захист ремісників. Він був спрямований проти 349
конкурентної боротьби, тобто носив відверто антитоварний характер. Захист здійснювали цехи, об'єднання ремісників (однієї або споріднених спеціальностей). Усі заходи були спрямовані проти феодального свавілля, на деякі обмеження господарської діяльності. Наслідком такого захисту були штучне стримування розвитку продуктивних сил, підрив такої могутньої рушійної сили, як вільна конкуренція товаровиробників. Тут мова йтиме про соціальний захист населення від деяких негативних, але неминучих наслідків розвитку ринкової економіки (загроза появи безробіття, вплив вільних цін на рівень доходів населення тощо). Основним об'єктом цього захисту є життєвий рівень населення (рис. 20). Захист здійснює в основному держава за участю профспілок та інших громадських організацій. Заходи щодо соціального захисту мають переважно економічний характер. Соціальний захист — це передусім проблема соціальної справедливості, забезпечення нормального розвитку економіки. Соціальний захист не зводиться до функції перерозподілу. Він вимагає, так би мовити, профілактичних заходів для запобігання негативним виявам ринкової економіки.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Визначення соціального захисту в умовах переходу до ринку» з дисципліни «Основи економічної теорії»
