Суб’єктивні методи прогнозування ще називають прагматич-ними чи експертними методами. Використання математичних і статистичних прийомів за цих методів зведено до мінімуму, на-томість пріоритет надається методиці евристики (сукупність прийомів оцінки явищ за допомогою навідних питань). Планові показники визначаються на основі експертних оцінок. Вирішаль-ними при цьому є досвід, інтуїція, суб’єктивні очікування, освіта експертів, відповідальних за складання прогнозів. Як експерти до процесу прогнозування залучаються, як правило, керівники стру-ктурних підрозділів і провідні фахівці. Доцільним є також залу-чення до процесу опитування зовнішніх експертів, наприклад нинішніх і потенційних клієнтів, дистриб’юторів тощо. Роль мо-дератора (ведучого дискусії) та організатора під час експортного прогнозування виконує, як правило, фінансовий контролер. До основних методологічних прийомів, що використовують-ся за суб’єктивного методу прогнозування, належать такі: • індивідуальні опитування; • мозкова атака (brainstorming); • метод Дельфі; • розробка сценаріїв. Найпростішим прийомом експертного прогнозування є індиві-дуальне опитування окремих експертів на предмет сильних і слабких сторін підприємства, можливих резервів, існуючих тенден-цій. Для успішного використання даного методу прогнозування слід дотримуватися таких передумов: 1. Керівництво підприємства повинно брати безпосередню участь в організації опитування (анкетування). 2. Завчасне узгодження з керівництвом питань, які вносяться в анкету для опитування. 3. Готовність керівництва враховувати результати опитування під час розробки та затвердження планів і бюджетів. 4. Опитування не повинно спровокувати конфлікт чи погірши-ти відносини між керівництвом і працівниками, окремими струк-турними підрозділами тощо. 5. Участь керівництва і співробітників в опитуванні повинно бути добровільним. 6. Анонімність анкетування та оцінки. 7. Результати аналізу опитування повинні бути матеріалізовані у формі конкретних заходів з удосконалення тієї чи іншої функ-ціональної ділянки підприємства, відображатися у бюджетах та планах. Анкетування має такий недолік: діапазон можливих варіантів відповідей може бути дуже широким. Це значно ускладнює вияв-лення наявної тенденції. Саме тому результати анкетування мо-жуть бути лише основою для застосування складніших методів експертного прогнозування, які ґрунтуються на виробленні єди-ної оцінки групою експертів. Мозкова атака (brainstorming) — це груповий метод вирішення складних проблем, в ході якого учасники групи експертів висува-ють якомога більше пропозицій щодо вирішення поставленої про-блеми. Характерним для цього методу є те, що в процесі дискусії виключається будь-яка критика висунутих ідей. Недоліком цього виду групової дискусії є те, що в групі може домінувати позиція найбільш авторитетного експерта, яка може бути хибною, однак вирішальним чином впливає на результати прогнозування. Метод Дельфі — це спосіб експертного прогнозування, який ґрунтується на зведенні, систематизації та оцінці думок групи експертів, на основі їх письмового опитування на предмет оцінки майбутніх кількісних та якісних показників розвитку підприємс-тва. До основних характеристик методу Дельфі належать такі : • використання формально ідентичних анкет для опитування; • анонімність опитування; • визначення середньостатистичної відповіді опитуваної гру-пи експертів; • інформування учасників про результати опитування та середньостатистичну відповідь; • повторне опитування. Згідно з цим підходом опитування групи експертів щодо мож-ливостей вирішення певного комплексу проблем здійснюється в кілька етапів (турів). Різні оцінки ймовірності настання певних по-дій у майбутньому зіставляються між собою. Середню відповідь по групі можна визначити за допомогою середньоарифметичної чи знаходження медіани . Зведені (середні) результати попередніх етапів доводяться до експертів перед початком наступного етапу опитування. Завдяки інформації про середню оцінку по групі окремі учасники опитування коригують свої власні прогнози. З ча-сом внаслідок дифундування (змішування) окремих точок зору відбувається конвергенція та звуження діапазону здійснюваних експертами оцінок. У результаті цього визначається найімовірніша тенденція розвитку того чи іншого процесу (показника). До недоліків цього методу слід віднести те, що загальна тен-денція може сформуватись не на основі незалежних інтуїтивних оцінок, а в результаті пристосування думок окремих експертів до середньої оцінки. Окрім цього, звуження та конвергенція окре-мих оцінок може відбуватися за двома полярними напрямами, ре-зультатом чого можуть бути дві протилежні тенденції. Отримані внаслідок застосування методології Дельфі резуль-тати використовують при розробці прогнозних сценаріїв розвитку економічних процесів на підприємстві за альтернативних зовніш-ніх і внутрішніх параметрів впливу на фінансово-господарську діяльність. Як правило, планові показники розраховують за пе-симістичного, оптимістичного та базового сценарію розвитку. Експертні (суб’єктивні) методи прогнозування використо-вують здебільшого при стратегічному контролінгу, довгостро-ковому плануванні обсягів збуту продукції та оцінці ринкового потенціалу, інновацій тощо. Загальним недоліком розглянутих методів є колективна («розмита») відповідальність за якість прогнозування.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Експертне (суб’єктивне) прогнозування» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
