ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Аудит » Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств

Аудит документального оформлення операцій з обліку витрат і виходу продукції рослинництва
У бухгалтерському обліку дані про витрати та вихід продукції рослинництва містяться у первинних документах, в яких відображено витрати матеріальних, грошових, трудових ресурсів і вихід продукції, зведених даних у накопичувальних відомостях (журналах), призначених для отримання узагальню-ючих показників, які потім переносяться в регістри синтетично-го й аналітичного обліку за кореспондуючими рахунками. У ре-гістрах систематизують показники про витрати за видами культур і робіт для відображення їх бухгалтерськими записами в аналітичному обліку на рахунку 23 «Виробництво» субраху-нок 1 «Рослинництво».
Аудитор має з’ясувати наявність правильно оформлених чо-тирьох груп документів: з обліку витрат праці, предметів праці, засобів праці, виходу продукції. Кожна група документів має своє призначення.
У документах з обліку витрат праці зафіксовано трудові ви-трати на виконання конкретних робіт у галузі по культурах, що вирощують, та нараховану оплату праці. Облік витрат праці та виконаних робіт на кінно-ручних роботах здійснюється в обліко-вому листку праці і виконаних робіт (ф. № 66). Цей документ складає бригадир. За таким документом виробіток і нараховану заробітну плату на кінно-ручних роботах обліковують у цілому по бригаді та по кожному працівнику. В обліковому листку бри-гадир (обліковець, ланкова чи сам працівник) щодня зазначає об-сяг робіт, виконаний кожним працівником, і нараховану йому оплату праці.
У трактородільничих бригадах доцільно застосовувати Кни-
гу бригадира з обліку праці і виконаних робіт, в якій передбачено ведення обліку в разі виконання кінно-ручних і механізованих робіт.
При використанні цього первинного документа відпадає по-треба ведення табеля обліку робочого часу. Аудитор має з’ясувати дотримання порядку записів у Книзі бригадира відповідно до правил заповнення табелів.
При перевірці дотримання документального оформлення опе-рацій з обліку виробітку та нарахованої заробітної плати на ме-ханізованих роботах з’ясовують наявність і правильність відо-браження даних в облікових листках тракториста-машиніста (ф. № 65а, ф. № 67б) і в Дорожніх листках трактора (ф. № 68).
У них зазначають обсяг виконаної роботи в натуральному вира-женні та в переведенні на умовні еталонні гектари, кількість ви-конаних нормо-змін, відпрацьований час у годинах, витрати па-лива за нормою і фактично, дані про рух палива, якість виконаних робіт, кількість відпрацьованих машино-днів кожним механізатором за кожний день.
Особливу увагу аудитору слід приділити контролю достовір-ності записів про обсяг і якість виконаних робіт, які є основою для нарахування оплати праці, а також визначити дотримання встановлених вимог. Виявлені відхилення мають бути відобра-жені в облікових листках тракториста-машиніста. Записи в облі-кових листках тракториста-машиніста здійснюють протягом 10—15 днів. Щодня на початку роботи обліковець чи керівник під-розділу повинен визначити кожному механізатору вид роботи, норму виробітку, ознайомити з розцінками й умовами оплати праці. Під час приймання облікових листків трактористів-машиністів проводять звірку кількості відпрацьованих годин і людино-днів за даними табелів обліку робочого часу.
Облік відпрацьованого часу, виробітку і нарахованої оплати праці в рослинництві ведуть бригадири у Табелі обліку робочого часу (ф. № 64), який відкривають на бригаду або ланку. В ньому за алфавітом записують прізвища, ім’я та по батькові всіх постійних працівників, присвоюють кожному з них постійний табе-льний номер. Якщо в бригаді є сезонні й тимчасові працівники, то спочатку відображують кількість постійних, а потім сезонних і тимчасових. Аудитор повинен зафіксувати дотримання однако-вого порядку запису працівників у табелі щомісяця.
Фактично відпрацьований кожним працівником робочий час у людино-годинах обліковець щодня відображує в табелі і звіряє ці записи з даними первинних документів обліку виробітку та опла-ти праці. Записи здійснюють у табелі за допомогою умовних по-значень. Відпрацьований час зазначають у годинах. У фактично зазначений на роботу час не включають години простоїв, перебу-вання працівника в дорозі до місця роботи, обідні перерви, пере-рви в роботі через погодні умови та з інших причин. У табелі ві-дображують цілозмінні та внутрішньозмінні робочі простої, які тривають більш як 30 хв, і визначають їх причини.
У кінці місяця табель перевіряє і підписує керівник виробничо-го підрозділу або інша відповідальна особа. В табелі за місяць під-раховують заробіток працівників з тимчасовою оплатою праці. Обліку підлягають цілодобові (змінні та внутрішньозмінні) прос-тої постійних, залучених, сезонних і тимчасових працівників, за-йнятих у виробництві продукції рослинництва. Щодня в обліково-му листку цілодобових і внутрішньозмінних простоїв (ф. № 64-а) бригадир веде первинний їх облік. Аудитор має встановити прави-льність обліку простоїв, які мають бути відображені у розрахунко-во-платіжних відомостях або Книзі обліку розрахунків з оплати праці та відноситись на дебет рахунку 91 «Загальновиробничі ви-трати» і кредит рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».
У документах з обліку витрат предметів праці наведено ви-трати на виробництво продукції рослинництва різних матеріаль-них цінностей, насіння, добрив, отрутохімікатів, гербіцидів, зап-частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів та ін.
Первинним документом для відпуску насіння і садивного мате-ріалу є накладна внутрішньогосподарського призначення (ф. № 87) та лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей (ф. № 117). Насіння відпускають кожному відділу чи бригаді від-повідно до ліміту, встановленого агрохімічного службою залеж-но від площі та норми висіву.
По закінченні посіву зернових однорічних та багаторічних трав складають Акт на витрачання насіння і садивного матеріалу (ф. № 119). Акт оформлюють за кожною культурою разом з до-даними документами до нього (накладними внутрішньогосподар-ського призначення та лімітно-забірними картками) і передають бухгалтеру з обліку товарно-матеріальних цінностей.
При внесенні добрив під культури, а також використанні от-рутохімікатів і гербіцидів для обробки посівів складають Акт на використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів (ф. № 118). У Акті, складеному в двох примірниках, наводиться назва культури, під яку були вне-сені добрива, назва добрив чи отрутохімікатів, площа, номер поля, кількість внесених добрив. Акт затверджує керівник гос-подарства.
Списання дрібного інвентаря, малоцінних та швидкозношува-них предметів має здійснюватися на підставі затвердженого кері-вником Акта на списання виробничого та господарського інвен-таря, малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. № 126).
Дані первинних документів у кінці місяця систематизують у Звітах про рух матеріальних цінностей (ф. № 127), після чого здійснюють відповідні записи про витрати матеріальних ціннос-тей у Виробничих звітах підрозділів.
Документи з обліку витрат засобів праці стосуються вико-ристання засобів праці, що виражається в нарахованій амортиза-ції. До них відносять розрахунки з нарахування амортизації — Розрахунок амортизаційних відрахувань по основних засобах, що надійшли і вибули (ф. № 59 і ф. № 60). За сучасних умов аморти-зація нараховується за видами основних засобів щодо амортизо-ваної вартості відповідно до встановлених норм. Для визначення кожного місяця амортизаційних відрахувань по основних засо-бах, що надійшли і вибули за звітний місяць, застосовують ф. № 60. Для цього в розрахунку за кожним видом основних за-собів, що надійшли і вибули, зазначають амортизуєму вартість і норму амортизації на місяць.
Для визначення фактичного розміру амортизаційних відраху-вань і віднесення нарахованої амортизації на витрати виробницт-ва використовують ф. № 59 «Розрахунок амортизаційних відрахувань по основних засобах на початок року».
Для визначення суми амортизації за звітний місяць застосо-вують Відомість нарахування амортизаційних відрахувань за по-точний місяць (ф. № 62).
Розподіл суми амортизації на основні засоби, що використо-вуються у рослинництві, здійснюють у Відомості розподілу аморти-зації за основними галузями рослинництва (ф. № 63).
З цією групою документів тісно пов’язані документи щодо по-точного ремонту основних засобів. До них відносять Відомість дефектів на ремонт машин (ф. № 130). Дана відомість дає змогу визначити трудомісткість ремонту і слугує основою для випису-вання наряду на виконання робіт.
У документах з обліку виходу продукції зафіксовано оприбут-кування продукції рослинництва. Для обліку врожаю культур ви-користовують Щоденник надходження сільськогосподарської продукції з поля. Щоденник ведеться бригадирами згідно із закріпленими за ними площами культур.
Продукцію у міру її надходження з поля зважує вагар або приймальник, дані записує в Щоденник, зазначає дату, місце збирання, кількість продукції та площу, де зібрано урожай.
В кінці робочого дня за Щоденником приймальник підраховує кількість продукції, що надійшла за день. Одночасно на основі даних Щоденника бригадир записує виробіток кожного пра-цівника в Книгу бригадира та в листок з обліку праці і викона-них робіт.
Приймання грубих і соковитих кормів (сінажу) здійснює спе-ціальна комісія, призначена керівником господарства, до складу якої входять головний агроном, головний зоотехнік, бригадир, під керівництвом якого провадились роботи із скирдування, сі-нажу, кагатування тощо.
Основою для оприбуткування цих кормів слугує Акт прийому грубих і соковитих кормів (ф. № 92), який складають у двох при-мірниках. Перший примірник передається в бухгалтерію, а дру-гий — фуражиру. Прийняті комісією скирди, кагати та ін. закріп-люються за матеріально відповідальними особами.
Обмір сінажу здійснюють не раніш як через 10—15 днів, силосу — 20 днів, але не пізніше як через 30 днів після закла-дання маси в траншеї. Кількість заготовленого сінажу чи сило-су визначається множенням облікованого сінажу, силосу на їх масу в 1 м3. Висота, ширина, довжина сховищ для визначення об’єму вимірюється до завантаження їх силосною або сінаж-ною масою.
Зелена маса трав, призначена на корм худобі, при доставці її (на корм) до місця згодовування тваринами має бути обов’язково зважена. В кінці дня бригадир тваринництва за даними вагаря за-писує кількість згодованої маси трав у Відомість витрат кормів (ф. № 94), яку складає у двох примірниках: перший залишається у бригадира по рослинництву, а другий — у бригадира по тва-ринництву.
До сінажу належать корми, приготовані із однорічних та бага-торічних трав, які мають вологість не більш як 60 відсотків у чи-стому вигляді і в сумішках. Силос і сінаж обліковують у кормо-вих одиницях і перевареному протеїні.
Продукцією як культурних, так і природних пасовищ є зелена маса, згодована тваринам на корені. Її кількість визначають роз-рахунково і оформлюють актом.
Облік витрат на виробництво сільськогосподарської продукції через специфіку галузі має свої особливості, що й визначено Ме-тодичними рекомендаціями. Тому при проведенні аудиту обліку витрат на виробництво сільськогосподарської продукції правомі-рно його враховувати разом з новими вимогами.
Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» підприємства поділяють на виробничі (операційні), фінансові та інвестиційні.
Аудит за напрямами його проведення поділяють на перевірку головних, допоміжних, підсобних та обслуговуючих виробництв. Головними є виробництва, продукція яких має найбільшу частку в загальному обсязі випуску товарної продукції господарства. Це рослинництво та тваринництво. Призначенням допоміжних і під-собних виробництв є забезпечення виробничих потреб. До них відносять ремонтні майстерні, вантажний автотранспорт, будівельні ділянки тощо. До підсобних виробництв належать також ви-
робництва, призначені для переробки продукції основного виро-
бництва. До них належать млини, олійниці, консервні цехи.
Обслуговуючі виробництва (їдальні, пекарні, житлово-комунальні господарства та ін.) забезпечують побутові потреби працівни-ків сільськогосподарських виробництв.
Для обліку витрат на виробництво сільськогосподарської про-дукції Планом рахунків передбачено рахунок 23 «Виробництво», який має такі субрахунки: 231 «Рослинництво», 232 «Тваринниц-тво», 233 «Промислове виробництво», 234 «Допоміжне виробни-цтво», 234/1 «Ремонтна майстерня», 234/2 «Вантажний транс-порт», 234/3 «Транспортна робота тракторів», 234/4 «Гужовий транспорт», 234/5 «Енергетичні виробництва», 234/5 «Теплоенер-гія», 234/7 «Водопостачання», 234/8 «Газифікація», 234/9 «Інші виробництва», 235 «Обслуговуючі виробництва», 235/1 «Житло-во-комунальне господарство», 235/2 «Підприємства громадсько-го харчування».
За дебетом рахунку 23 «Виробництво» відображуються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновироблничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин за кредитом — суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції.
Порядок формування прямих матеріальних, трудових та ін-ших прямих витрат, що відображується за дебетом рахунку 23 «Виробництво», визначений П(С)БО 16 «Витрати».
Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати» до виробничої собі-вартості продукції включають:
• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• змінні загальновиробничі та постійні розподілені загально-виробничі витрати.
Аудитор з’ясовує перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції відповідно до порядку, встановле-
ного самостійно сільськогосподарським підприємством з урахуванням П(С)БО 16 та Методичних рекомендацій.
При встановленні відповідності складу прямих матеріаль-них витрат аудитору слід пам’ятати, що до них входить вар-тість сировини та основних матеріалів, які становлять основу продукції, що виробляється, допоміжних і інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта ви-трат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.
Об’єктами витрат на сільськогосподарських підприємст-вах, як правило, є вид культур: у рослинництві — зернові та зернобобові культури (пшениця озима, ячмінь озимий, овес, горох та ін.), технічні культури (соняшник на зерно, конопля, цукрові бу-ряки, тютюн тощо) та інші культури; у тваринництві — велика рогата худоба молочного напряму, велика рогата худоба м’ясного напряму та ін.
Наступним етапом аудиту є перевірка правильності розподі-лу підприємством виробничих витрат на прямі, що пов’язані з виробництвом конкретної продукції, загальновиробничі ви-трати та витрати періоду.
До складу витрат періоду відносять також витрати на дослі-дження і розробки, собівартість реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів, сумнівні та безнадійні борги, втрати від опера-ційної курсової різниці від знецінення запасів, нестачі та втрати від псування цінностей, визнані пені, штрафи, неустойки та інші суми.
Витрати періоду мають відображуватися безпосередньо на ра-хунку 79 «Фінансові результати». Аудитор з’ясовує, рахунки якого класу використовує підприємство: класу 8 «Витрати за елеме-нтами» чи класу 9 «Витрати діяльності».
Правильність ведення обліку витрат на рахунках класу 8 від-повідно до вимог фінансового обліку за елементами перевіряють за рахунками 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати», 85 «Інші затрати».
Перевірка правильності ведення обліку витрат на рахунках класу 9 здійснюється за двома групами:
• собівартістю реалізованої продукції, для чого використовують рахунок 90, дані для якого мають бути сформовані на основі даних рахунків класу 2, насамперед рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 28 «Товари» та ін.;
• загальновиробничими витратами (рахунок 91), рахунками для обліку витрат періоду (92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»), фінан-совими витратами (рахунок 95), втратами від участі в капіталі (рахунок 96), іншими витратами (рахунок 97), податком на при-буток (рахунок 98) та надзвичайними витратами (рахунок 99).
Згідно з Планом рахунків може бути використано кілька варі-антів обліку витрат. Підприємства спочатку збирають витрати за елементами на рахунках класу 8, потім суми перегруповують та відносять на рахунки 23 «Виробництво» та 91 «Загальновиробничі витрати», а також на рахунки, де обліковуються витрати пе-ріоду (рахунки 92—94). З кредиту рахунку 23 «Виробництво» оприбутковується продукція за плановою, а в кінці року — за фактичною собівартістю, що при продажу відноситься на рахунок 90 «Собівартість реалізації», з якого зібрана протягом року вартість товарної продукції буде відноситися на рахунок 79 «Фінансові результати» (див. рис. 8.1).
Наведена на рис. 8.1 розгорнута схема обліку витрат може бути застосована за умови інтеграції фінансового й податкового обліку, однак її впровадження в сільськогосподарських підприємствах, на нашу думку, неможливе, оскільки для них характерною є типова модель напівфабрикатного методу обліку виробництва, при якому складно зібрати витрати за елементами через подвійний рахунок.
На підприємствах України може використовуватись кілька схем побудови обліку витрат:
1) повна з використанням рахунків класів 2 «Запаси», 8 «Ви-трати за елементами» і 9 «Витрати діяльності»;
2) за схемами фінансового обліку, тобто лише на рахунках класу 8 (рахунок 23 «Виробництво» використовуватиметься для обліку незавершеного виробництва на кінець року);
3) на рахунках класу 9 «Витрати діяльності» та на рахунку 23 «Виробництво».
Останній варіант у зв’язку з особливостями складання звітності (не формуються витрати за елементами) передбачено застосовувати в сільськогосподарських підприємствах (крім фермерських і малих).
Аудитор повинен з’ясувати правильність відображення витрат в обліку залежно від застосування рахунків класів 8 і 9. У регіст-рах бухгалтерського обліку формування прямих матеріальних витрат відображують такими записами (табл. 8.2).
Таблиця 8.2
ВІДОБРАЖЕННЯ ПРЯМИХ МАТЕРІАЛЬНИХ ВИТРАТ
НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ
№ пор. Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т
Підприємства, що не використовують рахунки
класу 8 «Витрати за елементами»
1 Відображено прямі матеріальні витрати на виробництво сільськогосподарської продукції 23 «Виробництво» 20 «Виробничі запаси»
Підприємства, що використовують рахунки
класу 8 «Витрати за елементами»
2 Відображено прямі матеріальні витрати на виробництво сільськогосподарської продукції 80 «Матеріальні витрати» 20 «Виробничі запаси»
23 «Виробництво» 80 «Матеріальні витрати»
Під час перевірки складу прямих витрат на оплату праці аудитор з’ясовує включення до них заробітної плати та інших виплат працівникам, зайнятим на виробництві продукція, які мо-жуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
У регістрах бухгалтерського обліку формування прямих витрат на оплату праці відображуються такими записами (табл. 8.3).
Таблиця 8.3
ВІДОБРАЖЕННЯ ВИТРАТ
НА ОПЛАТУ ПРАЦІ В ОБЛІКУ
№ пор. Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т
Підприємства, що не використовують рахунки
класу 8 «Витрати за елементами»
1 Відображено прямі витрати на оплату праці 23 «Виробництво» 661 «Розрахунки
за заробітною пла-тою»
Підприємства, що використовують рахунки
класу 8 «Витрати за елементами»
2 Відображено прямі витрати на оплату праці 81 «Витрати на оплату праці» 661 «Розрахунки
за заробітною пла-тою»
23 «Виробництво» 81 «Витрати на оплату праці»

У разі перевірки відповідності складу інших прямих витрат аудитор має підтвердити включення до них всіх інших виробни-чих витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкрет-ного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість кінцевої вибракованої продук-ції, витрати на виправлення браку та ін.
У регістрах бухгалтерського обліку формування інших пря-мих витрат відображується такими записами (табл. 8.4).
У ході перевірки витрат виробництва слід особливо уважно простежити законність та правильність їх включення до собівар-тості продукції (робіт, послуг).
Джерелом для перевірки правильності віднесення витрат на рахунки бухгалтерського обліку є первинні і зведені документи.
Таблиця 8.4
ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ІНШИХ ПРЯМИХ ВИТРАТ
№ пор. Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т
Підприємства, що не використовують рахунки
класу 8 «Витрати за елементами»
1 Відображено відрахування на соціальні заходи:
збір до Пенсійного фонду (32 %) 23 «Виробництво» 651 «За пенсійним за-безпеченням»
збір у Фонд соціального страхування (2,9 %) 23 «Виробництво» 652 « За соціальним страхуванням»

збір у Державний фонд сприян-ня зайнятості населення (2,1 %) 23 «Виробництво» 653 «За страхуванням на випадок безробіття»
2 Нараховано амортизацію основ-них засобів, які безпосередньо ви-користовуються для виробництва сільськогосподарської продукції 23 «Виробництво» 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»
Підприємства, що не використовують рахунки
класу 8 «Витрати за елементами»
Відображено відрахування на соціальні заходи:
збір до Пенсійного фонду (32 %) 821 «Відрахуван-ня на пенсійне за-безпечення» 651 «За пенсійним за-безпеченням»
23 «Виробництво» 821 «Відрахування на пенсійне забезпечення»
збір у Фонд соціального страхування (2,9 %) 822 «Відрахуван-ня на соціальне страхування» 652 «За соціальним страхуванням»
23 «Виробництво» 822 «Відрахування на соціальне страхування»
823 «Страхування на випадок безробіття» 653 «За страхуванням на випадок безробіття»
збір у Державний фонд сприяння зайнятості населення (2,1 %) 23 «Виробництво» 823 «Страхування на випадок безробіття»
3 Нараховано амортизацію основ-них засобів, які безпосередньо ви-користовуються для виробництва сільськогосподарської продукції 83 «Амортизація» 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»
23 «Виробництво» 83 «Амортизація»
При проведенні аудиту слід враховувати нерівномірність та одночасне здійснення витрат під урожай двох суміжних років, що потребує чіткого й правильного розмежування в обліку витрат поточного року та витрат під урожай майбутніх років. Обов’язковим є також ведення аналітичного обліку за видами вироб-ництв і культур.
При перевірці аудитор має з’ясувати встановлений підприємс-твом порядок обліку витрат поточного року — за підрозділами або за культурами (групами культур) та роботами під урожай майбутнього року й об’єктами обліку, які підлягають розподілу.
Аудитор повинен встановити віднесення витрат виробництва в момент їх виникнення на окремі аналітичні рахунки конкретної культури, урожай якої буде отримано в поточному році.
Аналогічно аудитор встановлює правильність визначення ви-трат під урожай майбутнього року (відображення витрат на окремих аналітичних рахунках і відповідність їх нерозподіленим сумам витрат (незавершеному виробництву).
Особливу увагу аудитор приділяє перевірці дотримання стро-ків та правильності списання витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного та майбутнього років. Аудитор докладно аналізує правильність списання цих витрат на аналітичні рахунки.
Згідно з Порядком обліку витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного року (озимі зернові) вони мають відноситися на аналітичні рахунки за кожною статтею. Аналогіч-но розподіляються витрати на ярі культури майбутнього року.
Витрати незавершеного виробництва мають бути розподілені до 1 липня на основі спеціального розрахунку, де визначається сума розподілу за об’єктами. Суму витрат, що підлягає розподі-лу, визначають на основі величини витрат на 1 га (в цілому і за статтями) та використаної площі під конкретну культуру.
Без деталізації за статтями на витрати поточного року відно-сять витрати щодо посівів багаторічних трав виходячи з періоду їх використання. Витрати на вапнування та гіпсування ґрунтів (строк дії 5—7 років), які відносяться до незавершеного вироб-ництва, мають розподілятися за статтями порівну між культура-ми впродовж зазначеного строку.
Аудитор з’ясовує правильність розподілу специфічних для ро-слинництва витрат (на зрошення та осушення земель, утримання меліоративних споруд, догляд за полезахисними лісовими сму-тами та ін.), які стосуються кількох культур або робіт і протягом року відображуються на окремих аналітичних рахунках. Їх роз-поділ проводиться наприкінці року між культурами, пасовищами та сіножатями пропорційно до зайнятих ними площ поливних зе-мель за кожною статтею. Аналогічно мають розподілятися витра-ти по осушуванню.
Достовірність аналітичного обліку витрат і виходу продукції рослинництва перевіряють на основі даних Виробничих звітів, які щомісяця складає кожний структурний підрозділ сільськогос-подарського підприємства.
Виробничий звіт по рослинництву (ф. № 18) (далі — Звіт) є регістром аналітичного обліку, в якому узагальнюються дані про витрати і надходження продукції. Він складається із трьох розді-лів: І. Витрати на виробництво продукції рослинництва (дебет рахунку 231); ІІ. Вихід продукції рослинництва (кредит рахунку 231); ІІІ. Обороти за кредитом рахунку 231. Дані цих розділів ви-користовують для запису в Журнал-ордер № 10/2.
Аудитор має підтвердити правильність відображення витрат у регістрі аналітичного обліку з урахуванням порядку його формування. Він перевіряє правильність систематизації витрат за рахунками відображення та статтями, а також перенесення їх у Журнали-ордери № 10/2 с.-г. та № 10/3 с.-г. Аудитор з’ясовує також наявність Зведеного виробничого звіту при списанні витрат на відповідний син-тетичний рахунок чи оприбутковану продукцію за кількома звітами.
У розділі І Звіту на кожний об’єкт обліку (культури чи груп культур) відведено окрему графу. Витрати відображуються за їх конкретними видами, згрупованими за встановленою номенкла-турою статей витрат у рослинництві. Види витрат у статтях виді-лено відповідно до кореспонденції рахунків. У підсумкових ряд-ках відображуються витрати за Звітом. Окремі рядки у Звіті призначені для обліку витрат, які підлягають розподілу.
Записи в розділі І Звіту здійснюють на основі Журналів обліку робіт та витрат. Аудитор з’ясовує відповідність цих сум. Анало-гічно за витратами, які не відображуються в журналах обліку ро-біт та витрат відповідність здійснених записів даним зведених і первинних документів.
В розділі ІІ Звіту відображують вихід продукції. В ньому на ко-жний вид отриманої продукції для відображення її кількості та вар-тості передбачено окремі рядки. Загальну кількість і вартість одер-жаної продукції за місяць наростаючим підсумком з початку року вказують за бригадами (підрозділами) у графах виходу продукції.
У розділі ІІІ Звіту на кредиті рахунку 231 систематизується інформація за кореспондуючими рахунками. Ці суми визначені для запису за кредитом рахунку 231 в Журналі-ордері ф. № 10/2.
Після перевірки правильності складання Звітів бухгалтерією та внесення до них сум окремих витрат, які включаються в бух-галтерії господарства, Звіти є основою для запису в регістри жу-рнально-ордерної форми обліку.
Зведені дані розділів І і ІІІ Звіту відображуються одним ряд-ком з віднесенням на кореспондуючі рахунки в Журнал-ордер № 10/2 за рахунком 23 «Виробництво» субрахунок 1 «Рослинни-цтво». Підсумкові дані розділу І відносяться в дебетову частину Журнала-ордера, а із розділу ІІІ Звіту — в кредитову. Обороти рахунків, в яких повторювалася кореспонденція рахунків в розді-лі І, попередньо мають бути підсумовані.
Загальна сума витрат і виходу продукції за місяць повинна до-рівнювати сумі оборотів за дебетом та кредитом рахунку 231, ві-дображених в Журналі-ордері 10/2 та в Головній книзі. Кожного місяця на окремій сторінці в регістрах виводять загальні суми ви-трат за всіма об’єктами обліку.
Синтетичний облік витрат і виходу продукції здійснюється на синтетичному рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 1 «Рослин-ництво».
Повноту і достовірність відображення витрат рослинництва у синтетичному обліку аудитор перевіряє на основі даних рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 1 «Рослинництво», Журналу-ордера № 12 с.-г. та 10/2 с.-г. За кредитом Журналу-ордера № 12 с.-г. ві-дображується вихід продукції, а за дебетом списується вартість послуг, робіт з кредиту рахунків 23 «Виробництво» і 25 «Напівфабрикати». Журнал-ордер № 10/3 с.-г. використовують для об-ліку нарахованої оплати праці і пов’язаних із нею сум відраху-вань на соціальні заходи, резервів наступних періодів, а також амортизаційних відрахувань, нестач і витрат під псування цінностей (рахунки 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 42 «Додатковий капітал», 71 «Інший операційний дохід»).
Аудитор має підтвердити повноту відображення протягом ро-ку на дебеті цього рахунку всіх витрати під урожай поточного і майбутніх років — оплату праці, насіння і посадковий матеріал, відрахування на соціальні заходи, (міндобрива) добрива, засоби за-хисту рослин, роботи та послуги, витрати на утримання основних засобів, страхові платежі тощо. При цьому дебетується рахунок 231 і кредитуються субрахунки: 201 «Сировина і матеріали», 203 «Паливо», 23 «Виробництво».
За кредитом субрахунку 231 протягом року відображуються кількість отриманої від урожаю продукції за плановою собіварті-стю в кореспонденції з дебетом субрахунку 208 «Матеріали сіль-ськогосподарського призначення» («Насіння і посадковий мате-ріал», «Корми»), якщо точно визначено призначення продукції.
У кінці року після підрахунку фактичної собівартості продук-ції рослинництва за кредитом субрахунку 231 показують різницю між плановою та фактичною собівартістю виробленої продукції, яка відноситься на дебет рахунків, що відображують використан-ня або залишок на кінець звітного року виробленої продукції.
Крім того, в кінці року на дебет субрахунку 231 «Рослинницт-во» з кредиту рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» списують частку витрат, що припадає на рослинництво.
Сальдо на субрахунку 231 може бути тільки дебетовим або за окремими аналітичними рахунками його може не бути. Якщо на кінець року є сальдо, то воно відображує суму витрат незаверше-ного виробництва під урожай майбутніх років.
Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув уро-жай внаслідок стихійного лиха, підприємство має відобразити спочатку за дебетом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом рахунку 23 «Виробництво», а після цього віднести на фінансовий результат за дебетом субрахунку 794 «Результат надзви-чайних подій» і кредитом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха».
При пересіяній площі на збитки мають бути віднесені тільки вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, сівбу тощо (повторні витрати).
Витрати у разі часткової загибелі посівів списуються на зби-тки підприємства у частині, віднесеній на недобір продукції, що відображується за дебетом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом рахунку 23 «Виробництво». Суми страхового відшкодування за посіви, які загинули, відображують за дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і кредитом субра-хунку 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій».
Якщо у господарстві вирощують зернові культури за інтенсивною технологією, то має бути забезпечено окремий облік витрат і виходу продукції за кожною з технологій. Розмежовують облік витрат і ви-ходу продукції на зрошуваних, незрошуваних та осушених землях.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аудит документального оформлення операцій з обліку витрат і виходу продукції рослинництва» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Что значит «преодолеть инерцию»
Українські слова та слова запозичені з інших мов
Довірчі (трастові) послуги
Технічні засоби для організації локальних мереж типу ETHERNET. Пр...
Чиста теперішня вартість


Категорія: Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств | Додав: koljan (21.02.2011)
Переглядів: 5168 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП