Американський та європейський підходи до державного управління
Вивчення державного управління належить розпочинати з аналізу його визначення, масштабу й галузі дослідження. Для цього ми розглянемо державне управління у 2-х підходах — аме-риканському і європейському. Щоб зрозуміти американський підхід, слід розглянути істо- рію розвитку державного управління. Із неї постають конкретні питання, як, скажімо, що таке управління — мистецтво чи наука, а також: чи відокремлена політика від управління? Ці питан- ня створюють основу для розуміння державного управління в Америці.
Підхід Вільсона Предмету державного управління поклала початок книжка, що вийшла під назвою «Дослідження управління», яку написав В. Вільсон в 1887 р., майже по 100 роках після заснування амери-канської системи врядування. Центральні ідеї Вільсона можна визначити так: · Управління має стати точною наукою, яка б ґрунтувалася на певних теоретичних засадах, мала б власний категоріальний апа-рат, власну методологічну базу тощо. · «Наука управління — це найпізніший плід того вивчення політичної науки, яке розпочалося 2200 років тому», тобто управління є продовженням політичної науки. · Розмежування політики і управління для того, щоб знайти засади, які допомагали б державним організаціям і службовцям визначити їх функції та роль. · Зосередження державного управління для своїх засад має концентруватись у сфері бізнесу та методах управління ним. · Піднесення управлінської професії, покликаної служити ін-тересам власників бізнесу, а саме, виконання завдання максима-льного збільшення прибутків, а також управління людськими і фінансовими ресурсами в найбільш ефективний, економічний і продуктивний спосіб. Підсумовуючи головні положення позиції Вільсона, можна побачити, що він уявляв собі управління як розвинену науку з конкретними засадами, як розмежування політики й управління у функціях і ролях врядування, а також як основу для розвитку управління через методи управління бізнесом з наголосом на економічності й ефективності чи економічній раціональності. Вільсонівська концепція науки управління зазнала певного впливу в термінах розвитку руху наукового управління Ф. Тейлора й розвитку засад управлінської школи від початку ХХ ст. до кінця 30-х рр. Однак протягом усього того періоду були альтернативи цим ідеям, які зрештою призвели до заперечення деяких вільсо-нівських концепцій і, зокрема, концепцій науки управління й розмежування політики й управління.
Підхід Вайта Концепція науки управління значною мірою була дискредито-вана в 40-х рр. Великий підручник під назвою «Вступ до вивчен-ня державного управління» (Leonad White. Study of Public Administration. 3rd edition, 1948), який написав у той час Л. Вайт, відкривається розділом «Мистецтво управління». Ось визначення Вайта: «Мистецтво управління — це керівництво, координування й контроль, які здійснюються над багатьма людьми для досяг-нення певної цілі. Це мистецтво пронизує всі рівні організації, зв’язуючи між собою багато професій, ремесел, спеціальностей; це внесок, який, хоч і так само необхідний, не є внеском менедж-менту» White, 1948, р. 4). Еволюція мислення в державному управлінні стає очевидною, якщо переглянути зміст 4-го видання підручника Вайта, здійсне-ного 1955 р. У ньому Вайт залишає розділ «Мистецтво управлін-ня», але додає розділ «Політика й управління». У цьому розділі він спростував і поховав вільсонівську позицію розмежування політики і управління. Вайт робить висновок: «Отож, тверджен-ня, що політика й управління — це окремі й автономні структури чи процеси в американській системі, очевидно хибне». Отже, в американській перспективі була певна плутанина що-до визначення галузі державного управління. Уся ця галузь, її зміст, здається, є сумішшю політики, бізнесу й економіки. По су-ті, державне управління, якщо розглядати весь спектр його зміс-ту, охоплює також соціологію, психологію і навіть деякі точні науки там, де йдеться про математичні методи. Отже, державне управління — це галузь, яка складається з багатьох дисциплін та сфокусована на процесах і функціях управління. Більш конкретне та вичерпне визначення державного управління звучить так: «Державне управління: 1) це спільні зусилля певної групи людей в контексті держави; 2) охоплює всі три гілки влади — виконавчу, законодавчу й судову, а також їх взаємозв’язок; 3) виконує важливу роль у формуванні державної політики, а отже, є частиною політичного процесу; 4) істотно різниться від приватного управління; 5) тісно пов’язане з численними приватними групами й окре-мими індивідами в забезпеченні громадських послуг» (Nigro and Nigro, Seventh edition, 1989).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Американський та європейський підходи до державного управління» з дисципліни «Менеджмент у державних організаціях»
