Користування деякими територіями держави може бути врегульоване не тільки внутрішньодержавними правовими актами, а й нормами міжнародного права. Це може бути викликано проходженням через територію держави важли вих міжнародних шляхів (рік, каналів та ін.), передачею 1 Часткова втрата суверенних прав держав орендодавців щодо нада ної в оренду території передбачена згідно з договорами між США й Філіппінами від 14 березня 1947 р. (див.: Military Bases in the Philippines. Agreement and Accompayning Notes between the USA and the Republic of Philippines. Signed at Manila, March 14, 1947. // Treaties and Other International Acts Series. – № 1775), між США та Великою Британією — від 6 березня 1951 р. (див.: Leased Naval and Air Bases, U. S. Fleet Anchorage in Gulf of Paria. Agreement between the USA and the United Kingdom. Signed at Washington. February 6, March 6, 1951. // Там само. — № 2431). Часткова втрата суверенних прав України передбачена згідно з до говорами з Російською Федерацією від 28 травня 1997 р. (Соглашение между Российской Федерацией и Украиной о параметрах раздела Чер номорского флота от 28.05.1997 г. // Бюллетень международных до говоров. – 1999. – № 10. – С. 34–74; Соглашение между Российской Федерацией и Украиной о статусе и условиях пребывания Чер номорского флота Российской Федерации от 28.05.1997 г. // Там само. – С. 74–80; Соглашение между Правительством Российской Федерации и Правительством Украины о взаиморасчетах, связанных с разделом Черноморского флота и пребыванием Черноморского флота Россий ской Федерации на территории Украины от 28.05.1997 г. // Там само. – С. 80–83). 106 Розділ 7 державі будь якої території на визначених умовах (Шпіцберген), прийняттям державами на себе міжнародних зобов’язань (без’ядерні зони) та ін. Наявність міжнародно правового регулювання держав ною територією іноді не враховується у внутрішньому праві. Тим часом навряд чи можна назвати хоча б одну державу світу, в якої не було б територій з елементами міжнародно правового регулювання. Такими територіями держави за звичай є: територіальне море, внутрішні води, повітряні ко ридори, міжнародні та прикордонні ріки й озера, міжна родні протоки, міжнародні канали. У міжнародній практиці зустрічаються й інші випадки міжнародно правового регу лювання користування державною територією. Такими є, наприклад, кондомінімуми, без’ядерні зони, архіпелаг Шпіцберген. Поширення міжнародно правового регулювання на дер жавну територію чи окремі її частини закріплюється у спе ціальних міжнародних договорах. Так, щодо територіаль ного моря в Конвенції з морського права 1982 р. сказано: «Суверенітет над територіальним морем здійснюється з до триманням чинної
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Державна територія з міжнародноOправовим режимом» з дисципліни «Міжнародне право»
