Як зазначалося вище, банки майже не надають кредитів без забезпечення. При цьому чим більш ризикованим з погляду банку є кредит, тим більшого за' безпечення він вимагатиме. Як забезпечення найчастіше використовують таке: • заставу майна позичальника (банк перевірятиме наявність попередніх застав цього майна, його стан та реальну вартість); • гарантії інших банків або фінансових установ щодо виконання зо' бов'язань позичальником (банк перевірятиме надійність фінансових установ'гарантів); • порука третіх осіб за позичальника (банк вивчатиме особу та фінансо' вий стан поручителів). Залежно від результатів цих перевірок банк'кредитор може вимагати на' дання різних видів забезпечення (наприклад, застави рухомого майна та га' рантії від провідного (першокласного) банку). Слід підкреслити, що вартість майна, яке надається в заставу, визначається банком'кредитором шляхом за' стосування певного понижувального коефіцієнта до балансової або експертної оцінки майна. Цей коефіцієнт, що визначається банком окремо для кожного виду майна (нерухоме – рухоме) та для різних груп рухомого майна (обладнан' ня, транспортні засоби, цінні папери тощо), має відображати ймовірність ре' алізації предмета застави у випадку невиконання позичальником зобов'язань перед кредитором.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Потенційне забезпечення» з дисципліни «Кредитування: щотреба знати підприємцям»
