Об’єктивний характер, мета і завдання профорієнтації в сучасних умовах
Ринкова трансформація економіки України передбачає масштабні перетворення як у сфері економічних від-носин, так і у сфері структурної модернізації виробництва. Су-часне виробництво внаслідок застосування новітніх технологій і диверсифікації, гнучких та динамічних форм організації праці урізноманітнює характер праці, висуває нові вимоги до праців-ника, зокрема щодо підвищення його функціональної мобільності та універсалізації, адаптаційних можливостей, ініціативності і самостійності в роботі. Функціонування ринку праці грунтується на динамічному врівноважуванні попиту і пропозиції робочої си-ли, підтриманні її якісних характеристик на рівні вимог виробни-цтва. Тому наявність у людини високих професійних якостей, професії широкого профілю, багатосторонніх трудових навичок і умінь збільшує її можливості на ринку праці як власника робочої сили, робить конкурентоспроможною і адаптивною до динаміч-них умов ринкового середовища. Конвенцією Міжнародної організації праці № 142 (1975 рік) професійна орієнтація та професійна підготовка визнані як основні в галузі розвитку людських ресурсів. Згідно з статтею 1 кожний член Організації приймає та розви-ває всебічні й скоординовані політику і програми професійної орієнтації та професійної підготовки, тісно пов’язані із зайнятіс-тю, зокрема через служби зайнятості. Ці політика і програми: • враховують потреби, можливості та проблеми зайнятості як на регіональному, так і національному рівні; • враховують взаємозв’язок між розвитком людських ресурсів та іншими економічними, соціальними й культурними цілями; • призначені для підвищення здатності окремої особи усвідо-млювати та, індивідуально чи колективно, справляти вплив на виробниче й соціальне середовище; • стимулюють і дають змогу всім особам, на основі рівності й без якої б не було дискримінації, розвивати й застосовувати свої здібності до праці у своїх власних інтересах і відповідно до своїх прагнень, враховуючи потреби суспільства. Освіта, професійні знання повинні відігравати визначальну роль у забезпеченні зайнятості і самозайнятості, особистих дохо-дів населення в ринкових умовах. А це, в свою чергу, вимагає відповідної професійної підготовки, заснованої на науково об-грунтованій системі професійної орієнтації, професійного відбо-ру і виробничого навчання. Під орієнтацією розуміють процес систематичної профе-сійної допомоги людині шляхом застосування психопедаго- гічних прийомів щодо позитивної самооцінки та позитивного сприйняття нею навколишнього середовища, підвищення ін-телектуальної, професійної та особистісної віддачі. Професійна орієнтація — це система державних заходів, спрямованих на допомогу особі у виборі професії або виду ді-яльності, які вона вважає найбільш прийнятними з точки зору задоволення власних потреб і потреб суспільства. Профорієнта-ція необхідна при: • виборі першої професії або отриманні першої роботи; • вирішенні проблем, які виникають під час роботи внаслідок особистісної чи професійної невідповідності або незадоволення нею; • втраті чи зміні роботи. Основним завданням профорієнтації є забезпечення профе-сійного вибору з врахуванням індивідуальних здібностей, ін-тересів і характеру людини та можливостей розвивати їх у процесі роботи з метою підвищення кваліфікації і професій-ного рівня. Особливою проблемою в ринкових умовах є професійна пере-орієнтація людей зрілого віку, які вже мають професію або спеці-альність. Професійна переорієнтація їх має свої особливості по-рівняно з професійним самовизначенням молоді. Однією з таких особливостей є наявність сформованих і закріплених у певному виді трудової діяльності знань, навичок, умінь, професійно важ-ливих якостей. Другою особливістю є зменшення з віком можли-востей якісних змін особистості, утворення нових психологічних структур, які відповідали б вимогам другого виду діяльності. Ра-ніше набуті знання, навички і вміння виступають для цих людей компенсаторами зниження працездатності. Тому при переорієн-тації особистості на новий вид діяльності необхідно хоча б част-ково враховувати наявні професійні якості. Професійна переорієнтація — це об’єктивно зумовлений і особистісно усвідомлений процес переходу від однієї профе-сійно-трудової діяльності до іншої з врахуванням набутого професійного досвіду (знань, умінь, навичок, професійних якостей), віку, стану здоров’я, психофізіологічних особливостей, а також соціально-економічних інтересів особи. Спеціальної уваги вимагають проблеми профорієнтації дітей-інвалідів, учнів спеціалізованих шкіл-інтернатів з метою допомо-ги в адекватному виборі професії та сфери трудової діяльності. При виборі професії необхідно враховувати три фактори: • відповідність індивідуальних характеристик людини вимо-гам майбутньої діяльності; • організацію підготовки з врахуванням особливостей даного виду діяльності; • ринковий попит на працівників відповідних професій і ква-ліфікацій. У ринкових умовах, особливо на перехідному етапі, при вибо-рі професії змінюються пріоритети. Домінуючим фактором вибо-ру стає мотив досягнення матеріального достатку в майбутньому. Однак без врахування особистісних якостей він не завжди може бути достатнім в процесі навчання. Тому професійна орієнтація повинна базуватися на двох пріоритетах: мотивації та особистіс-них якостях. Все це ускладнює проблеми профорієнтації і професійного вибору, вимагає більшого обгрунтування ідентифікації особистих якостей з рівнем інтелектуалізації професійної діяльності з метою організації багаторівневої професійної підготовки. Багаторівнева підготовка в професійних закладах виконує дві функції: • забезпечує професійний відбір для підготовки працівників високої кваліфікації; • забезпечує певний рівень професіоналізму на більш низьких ступенях особам з менш розвинутими здібностями. Проблема профорієнтації і профвідбору за своєю суттю і кри-теріями є соціально-економічною, а за методами вирішення — медико-біологічною та психолого-педагогічною. За допомогою профорієнтації визначається найбільш прий- нятний для людини вид праці, який вона може обрати. Метою професійного відбору є встановлення придатності людини до конкретного виду праці на основі виявлення протипоказань. Профорієнтація, профконсультація і профвідбір у своїй сукупності складають психологічну трудову експертизу, яка може бути: • прогностичною; • ретроспективною. Прогностична трудова експертиза визначає можливості і пер-спективи трудової діяльності людини; ретроспективна — оцінює минулу трудову діяльність, встановлює причини помилкових дій і низької якості роботи з метою внесення відповідних коректив у систему «людина—професія—робота».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Об’єктивний характер, мета і завдання профорієнтації в сучасних умовах» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
